Справа № 2-а -1/10 П О С Т А Н О В А
1 жовтня 2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Пересунько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Світловодської міської ради Управління економіки ресурсів та розвитку міста виконавчого комітету Світловодської міської ради, Світловодської міської ради про визнання не чинними рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Світловодської міської ради Управління економіки ресурсів та розвитку міста виконавчого комітету Світловодської міської ради, Світловодської міської ради про визнання не чинними рішення сесії Світловодської міської ради № 518 від 28 серпня 2007 року, розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради № 268-к від 30.08.2007 року та № 7-к від 10.01.2008 року та поновлення на роботі з 01.01.2008 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона працювала на посаді заступника начальника управління економіки та розвитку міста завідувачем відділу економічного розвитку, комунальної власності та приватизації, має 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування. 10 січня 2006 року вона була звільнена з роботи на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України - за скороченням штатів, що підтверджується розпорядженням № 5-к від 10.01.2006 року.
Відповідно до рішення Світловодського міськрайонного суду від 25 липня 2007 року її було поновлено на роботі на посаду заступника начальника управління економіки та розвитку міста завідувача відділу економічного розвитку, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Світловодської міської ради.
На виконання рішення суду в порядку негайного виконання державним виконавцем вживались заходи щодо її поновлення і лише 5 вересня 2007 року її було поновлено на роботі.
У зв'язку з виконанням рішення суду Світловодська міська рада прийняла рішення про введення до штатного розпису виконавчого комітету Світловодської міської ради з 03.09.2007 року строком на два місяці посаду, яку вона обіймала раніше, а саме посаду заступника начальника управління економіки та розвитку міста завідувача відділу економічного розвитку, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Світловодської міської ради.
Розпорядженням № 268 -к від 30.08.2007 року вона була поновлена на роботі строком на два місяці, а 10 січня 2008 року вона була звільнена з роботи у зв'язку з скороченням штату апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Вважає, що при звільненні відповідач порушив вимоги закону, а саме ст.43 Конституції України, ст. 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі, ст. 49-2 України щодо попередження про наступне вивільнення та інші норми закону.
Крім цього вважає, що незаконними діями відповідача їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у 10005 грн. а також вважає, що за час вимушеного прогулу відповідач повинен сплатити середній заробіток.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, пославшись на обставини, що є підставою та на докази, які їх стверджують, просила позов задовольнити.
Представник відповідача виконавчого комітету Світловодської міської ради та Світловодської міської ради проти позову заперечив та суду пояснив, що позивачка була звільнена з роботи з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із реорганізацією структури і штатів виконавчого комітету та пов'язаного з нею ліквідацією посади завідувача відділу економічного розвитку комунальної власності та приватизації, тобто посада, яку вона займала була ліквідована. Відповідно до рішення Світловодського міськрайонного суду позивачка була поновлена на роботі. На час виконання рішення суду посада, яку обіймала позивач до звільнення в апараті виконкому не існувала. У зв'язку з цим 28.08.2007 року сесія Світловодської міської ради прийняла рішення про введення до штату апарату виконкому вказану посаду строком на два місяці з наступним скороченням її. У зв'язку з цим позивачка була попереджена про наступне вивільнення. 10 січня 2008 року позивачка була звільнена з посади у зв'язку з її скороченням. При звільненні були дотримані всі вимоги закону. Запропонувати іншу роботу позивачці не було можливості за відсутності роботи за відповідною професією та спеціальністю. Вважає також її вимоги щодо стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить у позові відмовити у повному обсязі.
Представник Управління економіки ресурсів та розвитку міста виконавчого комітету Світловодської міської ради в судове засідання не з'явився про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач відповідно до Розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради від 30 серпня 2007 року № 268 -к (а.с.4) була поновлена на роботі на посаду заступника начальника управління економіки та розвитку міста завідувача відділу економічного розвитку, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Світловодської міської ради на виконання постанови Державної виконавчої служби та рішення Світловодського міськрайонного суду від 25.07.2007 року та на підставі рішення двадцять шостої сесії Світловодської міської ради п'ятого скликання від 28 серпня 2007 року № 518 (а.с. 12), яким до штатного розпису виконавчого комітету Світловодської міської ради з 3 вересня 2007 року строком на два місяці була введена посада заступника начальника управління економіки та розвитку міста завідувача відділу економічного розвитку, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Світловодської міської ради.
Пунктом 3 вказаного вище розпорядження від 30.08.2007 року водночас з поновленням на роботі, ОСОБА_1 була попереджена про можливе вивільнення у зв'язку з скороченням зазначеної посади відповідно до рішення шостої сесії Світловодської міської ради четвертого скликання від 30 серпня 2005 року № 1092 та рішення двадцять четвертої сесії Світловодської міської ради п'ятого скликання від 28.08.2007 року № 518.
На підставі Розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради № 7-к від від 10 січня 2008 року ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника начальника управління економіки та розвитку міста завідувача відділу економічного розвитку, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Світловодської міської ради з 10 січня 2008 року у зв'язку із скороченням штату апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради. Підставою звільнення, як зазначено у розпорядженні є рішення шостої сесії Світловодської міської ради четвертого скликання від 30 серпня 2005 року № 1092 та рішення двадцять четвертої сесії Світловодської міської ради п'ятого скликання від 28.08.2007 року № 518 (а.с.13).
Судом встановлені наступні обставини, що передували вивільненню позивача ОСОБА_1 10.01.2008 року.
Відповідно до розпорядження 5-к від 10.01.2006 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв'язку із скороченням штату відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 9).
Своє звільнення позивачка оскаржила до суду і рішенням Світловодського міськрайонного суду від 25 липня 2007 року була поновлена на роботі, яке у частині поновлення на роботі було допущено до негайного виконання. Рішення суду щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 відповідачем було виконано у спосіб зазначений вище. Виконавчим комітетом Світловодської міської ради рішення Світловодського міськрайонного суду від 25 липня 2007 року було оскаржене в апеляційному порядку. За наслідками апеляційного розгляду рішення було скасоване ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 15 січня 2008 року, а провадження у справі закрите, оскільки спір було розглянуто у порядку цивільного судочинства з приводу звільнення особи з публічної служби, у зв'язку з чим справа підлягала розгляду у порядку адміністративного судочинства (а.с.167-168).
З цим же позовом у лютому 2008 року позивачка ОСОБА_1. звернулась у порядку адміністративного судочинства за результатами якого постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2009 року вона була поновлена на роботі з 10.01.2006 року. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року (а.с. 171).
За наслідками розгляду вказаної справи судом першої інстанції та апеляційної інстанції було встановлено, що Рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області № 1092 від 30 серпня 2005 року „ Про внесення змін до рішення Світловодської міської ради „Про структуру, штати виконавчих органів і апарату міської ради” від 29.05.2002 року № 11 (а.с.56, 57-64) було затверджено Положення про Управління економіки, ресурсів та розвитку міста та передбачено його фінансування в межах фонду заробітної плати міськвиконкому.
Після прийняття вказаного рішення утворилась юридична особа Управління економіки ресурсів та розвитку міста, яка має самостійний баланс, рахунок в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Виходячи з цього судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що в даному випадку відбулась реорганізація структури та штатів виконавчого комітету Світловодської міської ради, в результаті якого утворилась юридична особа Управління економіки ресурсів та розвитку міста.
Оскільки основні завдання та функції управління залишились незмінними, а кількість відділів збільшилась із чотирьох до семи, то у даному випадку відбулась реорганізація структури управління, а не скорочення штату.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає, що посилання у пункті 3 Розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради від 30.08.2007 року та у розпорядженні № 7-к від 10 січня 2008 року на Рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області № 1092 від 30 серпня 2005 року як на підставу звільнення позивачки ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням штату є незаконним.
Крім цієї підстави у пункті 3 Розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради від 30.08.2007 року мається посилання на Рішення двадцять четвертої сесії Світловодської міської ради п'ятого скликання від 28.08.2007 року № 518. (а.с. 12) як на підставу про можливе вивільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням її посади.
Перевіряючи законність вказаного рішення Світловодської міської ради, суд виходить з того, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служба в органах місцевого самоврядування визначена як професійна на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування.
Як вбачається із рішення Світловодської міської ради від 28.08.2007 року, посада, на яку поновлена ОСОБА_1 була введена тимчасово на визначений строк - два місяці, що не відповідає вимогам Закону України " Про службу в органах місцевого самоврядування "та Кодексу законів про працю України.
Пунктом 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий спір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Виходячи з того, що посада на яку була поновлена ОСОБА_1 була введена тимчасово на певний строк, то трудовий договір із ОСОБА_1 обмежується строком та фактично є таким, що укладений на певний строк. В такому випадку з підстав зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 40 України строковий трудовий договір може бути розірваний до закінчення строку його чинності.
Доказів того що з приводу скорочення чисельності або штату працівників після поновлення на роботі ОСОБА_1 а саме після 3 вересня 2007 року та до моменту її звільнення Світловодська міська рада або виконавчий комітет Світловодської міської ради приймали будь-які рішення, відповідачем не надано, а тому суд вважає, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження доказами факт того, що у відповідача дійсно мало місце скорочення штату працівників.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, зазначених у п.19 Постанови від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»( з наступними змінами та доповненнями), розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, про те що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
У випадку звільнення працівника з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України працівнику надаються гарантії, пільги та компенсації. Ч. 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП допускається якщо працівника неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1ч.1 ст. 40 КЗпП України можливе лише за попередньою згодою виборного органу. Статтею 42 КЗпП України передбачено переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Стаття 49-2 КЗпП України, передбачає порядок вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва та праці, зокрема, працівник повинен бути персонально попереджений про звільнення не пізніше ніж за два місяці.
З розпорядження про звільнення ОСОБА_1 № 7-к від 10 січня 2008 року вбачається, що воно відбулось за попередньою згодою профспілкового комітету міськвиконкому, проте на вимогу суду відповідач не надав протоколу засідання профспілкового комітету, на якому вирішувалось дане питання, вказавши на те, що ОСОБА_1 не є членом профспілки.
Будь яких доказів того, що ОСОБА_1 пропонувалась інша робота, або відсутність такої в установі, та що відповідачем були дотримані вимоги ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці стороною відповідача не надано.
Лист персонального попередження, який є додатком до розпорядження № 268 -к від 30 серпня 2007 року (а.с.160), суд з точки зору його допустимості, не може розцінювати як доказ того, що на момент звільнення ОСОБА_1 були відсутні посади на які б вона могла бути переведена.
З урахуванням обставин, встановлених судом та на підставі сукупності доказів, які їх стверджують, суд приходить до висновку, що поновлення на посаді та звільнення з посади ОСОБА_1 відбулось з порушенням норм чинного законодавства, а тому суд вважає Рішення двадцять четвертої сесії Світловодської міської ради п'ятого скликання від 28.08.2007 року № 518, розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради № 268-к від 30 серпня 2007 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради 7-к від 10.01.2008 року «Про звільнення ОСОБА_1.» незаконними, у зв'язку з чим ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України, працівнику, незаконно звільненому з роботи і поновленому на роботі, виплачується за рішенням органу, який розглядає трудовий спір, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення.
Середньомісячний заробіток визначається згідно порядку розрахунку середньомісячної заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (змінами, внесеними постановами КМУ).
Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачка була звільнена з 10.01.2008 року.
Згідно довідки про заробітну плату позивача, його середній заробіток складає 812 грн. 03 коп. (а.с.196). Період вимушеного прогулу суд вважає з 10.01.2008 року і по день ухвалення рішення суду. Суму компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд визначає у розмірі 26525 грн.
Суд також вважає, доведеним факт заподіяння незаконним звільненням позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки наслідки, які настали для позивача, знаходяться в причинному зв'язку з діями відповідача, а тому позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню. Проте, розмір шкоди, який визначила позивач, суд визнає завищеним і вважає, що достатньою сумою компенсації її моральних страждань буде сума у 1000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 256 КАС України, рішення в частині поновлення позивачки на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 812 грн. 03 коп. підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного та п.1 ч.1 ст. 40, ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 36, ст.42, ст. 49-2 , ст. 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. ст.160, ст.161, ст. 162, ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконним Рішення двадцять четвертої сесії Світловодської міської ради п'ятого скликання від 28.08.2007 року № 518.
Визнати незаконним розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради № 268 к від 30 серпня 2007 року.
Визнати незаконним розпорядження виконавчого комітету Світловодської міської ради № 7-К від 10 січня 2008 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління економіки та розвитку міста виконавчого комітету Світловодської міської ради - завідуючої відділом економічного розвитку, комунальної власності та приватизації з 10 січня 2008 року.
Стягнути з Виконавчого комітету Світловодської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 26525 (двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. та у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн.
Врешті частині позову - відмовити.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення на її користь середньомісячної заробітної плати в сумі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 03 коп. підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду Т.І. Гармаш