10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"30" вересня 2010 р. Справа № 18/1774
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Чепура М.В., довіреність від 22.04.2010 року,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд", с. Сусли Новоград-Волинського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "08" червня 2010 р. у справі № 18/1774 (Соловей Л.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд", с. Сусли Новоград-Волинського району Житомирської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення 8856,00 грн.,-
У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Труд" звернулося до суду з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на користь позивача 8856,00 грн. як відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві (а.с.2-6).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.06.2010 року у справі №18/1774 в задоволенні позову ТОВ "Труд" до СПД ОСОБА_3 про стягнення 8856,00 грн. відмовлено (а.с.101-103).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ "Труд" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю, з підстав викладених у скарзі (а.с.110-112).
Вказує, що судом не надано оцінки факту порушення відповідачем порядку повернення суборендарем земельної ділянки орендарю. Згідно з п.8.1 Договору суборенди земельної ділянки від 10.08.2006 року, після закінчення строку суборенди, суборендар зобов'язувався протягом десяти днів повернути орендарю ділянку за відповідним актом передання-приймання, де мав бути зазначений стан земельної ділянки. Всупереч цьому, відповідач не повернув земельну ділянку за актом передачі-прийняття, тому неможливо встановити в якому стані перебувала земельна ділянка на момент закінчення строку дії договору суборенди земельної ділянки. Завершення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань
Зазначає, що не надано оцінки доказам про відсутність інших виробників тирси на території позивача та відсутність таких відходів у діяльності підрозділів позивача. Так, на запит суду управління Держкомзему у Новоград-Волинському районі повідомило, що інших користувачів земельної ділянки, частина якої виявилася засміченою тирсою, не було. Позивач надав суду доказ відсутності у нього джерел утворення тирси та того, що відповідач спеціалізується на розпилюванні лісоматеріалів та оптовій торгівлі лісоматеріалами. Готові лісоматеріали позивач придбав у відповідача (у матеріалах справи є акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.).
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 передбаченим статтею 96 ГПК України правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався та свого повноважного представника в судове засідання не направив.
Враховуючи приписи статті 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача належним чином та своєчасно повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р., не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності вищевказаного представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами з 03 січня 2005 року до 01 вересня 2007 року існували відносини з приводу оренди нежитлових приміщень, які розташовані на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" та належать йому на праві власності, загальною площею 62,5 кв. м для використання відповідачем в якості виробничого приміщення та для зберігання обладнання, а також відносини з приводу суборенди земельної ділянки площею 0,40 га, яка знаходиться в орендному користуванні ТОВ "Труд" на землях Суслівської сільської ради на підставі укладеного 14.04.2005р. між ТОВ "Труд" і Новоград-Волинською райдержадміністрацією договору оренди (а.с.60-63). Вказане підтверджується укладеними між сторонами по справі договорами оренди нежитлових приміщень №01-01/05 від 03.01.2005р. з додатковими угодами до нього (а.с.27-32) та №01-10/06 від 01.10.2006р. (а.с.35-37), а також договором суборенди земельної ділянки від 10.08.2006р. (а.с.38-40).
Так, між ТОВ "Труд" (Орендар) та підприємцем ОСОБА_3 (Суборендар) 10 серпня 2006р. укладено договір суборенди земельної ділянки (а.с.38-40), відповідно до якого орендар передав суборендареві у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,40 га (п.1.1 договору суборенди).
Згідно п.4.1 Договору строк суборенди складає один рік з моменту прийняття ділянки Суборендарем за актом передання-приймання і може бути змінений лише за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою сторін до цього договору.
На виконання умов договору суборенди орендарем - ТОВ "Труд" передано, а суборендарем - ПП ОСОБА_3 прийнято у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,40 га, що підтверджується Актом передання-приймання за договором суборенди земельної ділянки від 10.08.2006р. (а.с.41).
Відповідно до п.12.2 договору сторони встановили, що строк дії договору закінчується 01.08.2007р.
Додаткова угода щодо продовження строку дії договору суборенди між сторонами не укладалась.
В червні 2008 року, тобто після закінчення дії договору суборенди земельної ділянки, Держінспекторами Державної екологічної інспекції в Житомирській області проведено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Труд" вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої виявлено порушення вимог п.п."г","з" ст.17 Закону України "Про відходи", постанови Кабінету Міністрів України №1218 від 03 серпня 1998 року, зокрема встановлено, що ТОВ "Труд" на орендованій, згідно договору оренди від 14 квітня 2005 року, земельній ділянці розміщує відходи від деревообробки (тирси) у несанкціонованому для цього місці, чим спричинило засмічення земельної ділянки загальною площею 410 кв.м.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 03-04 червня 2008 року (а.с.64-65), який підписано директором та головним інженером товариства без заперечень.
На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року №149 "Про внесення змін до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 року №422/13689, Державною екологічною інспекцією в Житомирській області розраховано завдану засміченням земельної ділянки шкоду, яка складає 8856,00грн., та яку згідно рішення господарського суду Житомирської області у справі №8/1034 сплатило ТОВ "Труд" в доход держави.
За результатами розгляду справи №8/1034 за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача підприємця ОСОБА_3 про стягнення 8856,00 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки, господарський суд Житомирської області прийняв рішення від 16.04.2009р., яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.09.2009р. (а.с.69-74), яким позов задоволено та стягнуто з ТОВ "Труд" на користь держави 8856,00 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
При вирішенні вищевказаної справи судом було встановлено наступне:
Термін дії договору суборенди закінчився 10 серпня 2007 року.
Додаткова угода щодо продовження строку дії договору суборенди між сторонами не укладалась.
Перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Труд" проведена в червні 2008 року, тобто вже після закінчення терміну дії договору суборенди земельної ділянки.
Отже, орендарем земельної ділянки на час проведення перевірки було ТОВ "Труд" відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 14.04.2005 р., укладеного між Новоград-Волинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Труд", строк дії вищезазначеного договору 49 років з правом викупу (а.с.60-62).
Враховуючи, що ст. 35 Закону України "Про охорону земель" на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення, тому між несанкціонованим розміщенням ТОВ "Труд" відходів на земельній ділянці, наданій товариству в оренду, і шкодою, заподіяною внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, існує прямий причинний зв'язок, що є складовою предмету доказування у справі.
Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Доведеність вини ТОВ "Труд" підтверджується матеріалами про адміністративне правопорушення, виконання ним вимог припису Державної екологічної інспекції в Житомирській області щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, норм екологічної та радіаційної безпеки, виявлених та зафіксованих актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 03-04 червня 2008 року.
Твердження відповідача про те, що відповідальність за засмічення земельної ділянки повинен нести підприємець ОСОБА_3 не є переконливим, оскільки дія договору суборенди з підприємцем на момент перевірки підприємства закінчилась, землекористувачем є ТОВ "Труд" і відповідно до ст.96 Земельного кодексу України одним із обов'язків землекористувача є додержання вимог законодавства про охорону довкілля.
Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також вина заподіювача шкоди.
Виходячи із загального правила, встановленого ст.33 ГПК України, щодо необхідності доведення кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач повинен довести, що шкоду заподіяно саме відповідачем.
Однак, доводи позивача про те, що відповідальність за засмічення земельної ділянки повинен нести відповідач не підтверджується документально, оскільки дія договору суборенди земельної ділянки на момент проведення перевірки дотримання ТОВ "Труд" вимог природоохоронного законодавства закінчилась; вина саме ТОВ "Труд" у засміченні земельної ділянки встановлена і підтверджується, зокрема, рішенням господарського суду у справі №8/1034, яке набрало законної сили.
Крім того, колегія суддів зазначає, що п.6.1 договору суборенди земельної ділянки від 10.08.2006р. та п.6.2 договору оренди приміщення №01-10/06 сторони погодили, що орендар має право здійснювати перевірку порядку використання Суборендарем земельної ділянки та орендованого приміщення шляхом огляду із періодичністю один раз на місяць, проте із пояснень позивача, наданих в судовому засіданні 11.02.2010р., слідує, що відповідні перевірки використання Суборендарем земельної ділянки та орендованого приміщення шляхом щомісячного огляду орендарем не проводились, доказів проведення таких перевірок позивач не надав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позивачем не доведено, що засмічення суборендованої земельної ділянки виникло внаслідок незаконного розміщення відходів саме приватним підприємцем ОСОБА_3
Інші доводи апеляційної скарги спростовується вищенаведеним та не є підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Тому рішення господарського суду Житомирської області від 08.06.2010 року у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 08 червня 2010 року у справі №18/1774 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" - без задоволення.
2. Справу №18/1774 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя:
судді:
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд