справа № 380/1975/24
з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження та з повідомленням (викликом) сторін
08 квітня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, Головне управління ПФУ у Львівській області) у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні ті виплаті позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу з 01.07.2021р щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум, без обмеження пенсії максимальний розміром, згідно з рішеннями у справі № 1.380.2019.001665 і № 380/17089/22.
Ухвалою від 29.01.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 20263 від 15.03.2024) у якій серед іншого просить здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (за викликом учасників справи), оскільки результат розгляду справи має для позивача виняткове значення, тому, що посадові особи відповідача на протязі багатьох років здійснюють протиправну обманну діяльність, якою позивачу з 2006 "заморожено" розмір пенсії чим спричинена моральна і матеріальна шкода в особливо великому розмірі. Тому позивач вважає, що тільки у відкритому судовому засіданні у позивача буде можливість реалізувати законне право, передбачене у ч. 3 ст. 44 КАС України, а саме: заявляти клопотання і відводи; давати суду усні та письмові пояснення співставляти обманні перерахунки; брати участь у дослідженні доказів значної кількості документів, які підтверджують неправомірність дій відповідача; наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, задавати питання особам, які беруть участь у справі тощо. Надана суду процесуальним законом можливість розглянути справу у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (зокрема, з наданим учасникам справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності та через призму принципів адміністративного судочинства. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді. Стверджує, що Верховний суд у постановах неодноразово наголошував, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст. 129 Конституції та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення
При вирішенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судо вого засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч.ч. 1, 4 ст. 260 КАС України).
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).
У свою чергу спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
Покликання позивача суд оцінює критично, оскільки встановлення обставин, які входять до предмета дослідження, є прерогативою суду і підлягають встановленню як при розгляді справи в порядку загального позовного провадження, так і в спрощеному позовному провадженні. Вказане враховано судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі та не впливає на її складність.
Крім цього, суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не призводить до порушення принципу справедливості, оскільки задля досягнення його досягнення процесуальне законодавство наділяє сторін рівними правами, використання яких у спрощеному позовному провадженні ніяким чином не обмежено. Усі свої доводи та міркування сторони мають право викладати у письмових заявах чи клопотаннях.
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, судом не встановлено обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, відтак у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи № 380/1975/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур