10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"28" вересня 2010 р. Справа № 8/53-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарях ,
Феськовій М.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 01.02.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м.Київ
на рішення господарського суду Вінницької області
від "13" квітня 2010 р. у справі № 8/53-10 (суддя Мельник І.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м.Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ВОЛЯ-В", с.Молотківці Козятинського району Вінницької області
про стягнення 20773,54грн.
з перервою в судовому засіданні з 14.09.2010р. по 28.09.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України,
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.04.2010р. у справі №8/53-10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (м.Київ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ВОЛЯ-В" (с.Молотківці Козятинського району Вінницької області) про стягнення 20773,54грн. було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1941,75грн. пені, 2287,80грн. інфляційних втрат, 650,37грн. 3% річних, 1298,04грн. штрафу, 61,78грн. державного мита, 70,18грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500,00грн. послуг адвоката; в позові про стягнення 3138,13грн. пені, 9510,39грн. курсової різниці, 1947,06грн. штрафу та 1500,00грн. послуг адвоката відмовлено.
Цим же рішенням повернуто позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" з Державного бюджету України 30,27грн. зайво сплаченого за платіжним дорученням №150 від 23.02.2010р. державного мита.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити, задовольнивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ВОЛЯ-В" в повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду цим обставинам, зокрема, зазначає, що:
- помилковим є твердження суду першої інстанції про те, що ціна товару визначена у гривні та з огляду на те, що ніяких додаткових умов щодо зміни ціни договору не передбачено, то вона підлягає сплаті також у гривнях;
- приймаючи рішення про задоволення розміру пені, місцевим господарським судом не взято до уваги, що сторони відповідно до п.6 ст.232 ГК України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку;
- господарський суд першої інстанції в односторонньому порядку без будь-яких заяв (клопотань), наявних в матеріалах справи документів, врахував лише інтереси боржника при зменшенні розміру пені та штрафу й не врахував уже подані докази позивачем.
Присутній в судових засіданнях апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його змінити, задовольнивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ВОЛЯ-В" в повному обсязі.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.
Представник відповідача в засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 20.08.2010р. (а.с.92-93), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія визнала можливим розглядати апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
03.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (Продавцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "ВОЛЯ-В" (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №385-05-2008 (а.с.16), відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого предметом договору було визначено купівлю-продаж насіння, яке належить Продавцю на момент укладення договору або буде набуте Продавцем в майбутньому.
Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору; у випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Сторони склали та підписали 03.05.2008р. додаток №1 до договору (а.с.17), в якому узгодили найменування насіння, його кількість, ціну (враховуючи курс долара на день підписання договору), термін поставки, базис поставки, а також узгодили таку умову: в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2) * В, де:
S - ціна на момент проплати;
В - ціна на момент підписання;
А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;
А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
Згідно з п.5.1 договору Покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною в п.2.1 даного договору.
Пунктом 5.3 договору сторони погодили такий порядок розрахунків за отриманий товар:
-100% від вартості товару Покупець оплачує в строк до 30.05.2008р. без виставлення рахунку-фактури.
Відповідно до п.8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Сторони відповідно до ст.259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором; крім того, сторони відповідно до п.6 ст.232 ГК України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку (п.8.3 договору).
На виконання умов вказаного договору позивачем по видатковій накладній №РН-КИ00516 від 05.05.2008р. (а.с.18) через уповноваженого представника відповідача, який діяв на підставі довіреності серії ЯОЮ № 211552 від 05.05.08р. (а.с.19) поставив відповідачу насіння соняшника PR63А40 А7Р787990/787990 в кількості 25 посівних одиниць на загальну суму 16225,50грн.
02.10.2009 р. на підставі ст. 601 ЦК України Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "ВОЛЯ-В" укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.20), відповідно до якої сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про залік таких зустрічних однорідних вимог, які випливають з договору № 378-05-2008 р. від 03.05.08 р. на суму 22400,28грн., договору № 385-05-2008 від 03.05.08 р. на суму 16225,50 грн., а всього на загальну суму 38625,78грн. (де боржником є відповідач по справі) та з накладної № 291 від 04.09.09 р. на загальну суму 38625,78грн. (де боржником є позивач по справі); дані однорідні зустрічні зобов'язання сторін припиняються на суму 38625,78грн.
Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем в сумі 16225,50грн., яке виникло на умовах договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08 р. припинилось з 02.10.09 р.
10.03.2010р. (згідно дати на штампі реєстрації позовної заяви господарським судом Вінницької області) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ВОЛЯ-В" про стягнення 20773,54грн., з яких: 9510,39грн. курсової різниці, 5079,88грн. пені, 650,37грн. - 3% річних, 2287,80грн. інфляційних втрат, 3245,10грн. штрафу, а також 2000,00грн. витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг згідно договору №203/08/09 про надання правової допомоги від 11.08.2009р. (а.с.2-6), посилаючись, зокрема, на ту обставину, що зобов'язання відповідача перед позивачем в сумі 16225,50грн., яке виникло на підставі договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №385-05-2008 від 03.05.2008р. припинилось лише 02.10.2009р., а тому має відшкодувати різницю вартості переданого товару в зв'язку із збільшенням курсу долара США, а також на приписи ст.ст.533,625,632 ЦК України та додатку №1 до договору №385-05-2008 від 03.05.2008р. та п.8.2 й 8.3 останнього.
Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 13.04.2010р. (а.с.67-69) позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1941,75грн. пені, 2287,80грн. інфляційних втрат, 650,37грн. 3% річних, 1298,04грн. штрафу, 61,78грн. державного мита, 70,18грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500,00грн. послуг адвоката; в позові про стягнення 3138,13грн. пені, 9510,39грн. курсової різниці, 1947,06грн. штрафу та 1500,00грн. послуг адвоката відмовлено; повернуто позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" з Державного бюджету України 30,27грн. зайво сплаченого за платіжним дорученням №150 від 23.02.2010р. державного мита.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства й одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічне положення закріплене й в ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №385-05-2008 від 03.05.2008р., колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, враховуючи вказані норми чинного законодавства, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого згідно договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08р. товару в сумі 16225,50грн. припинилось з моменту підписання сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог - 02.10.2009р.
Як вже вказувалось в цій постанові, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, зокрема, 9510,39грн. різниці в зв'язку зі збільшенням курсу долара США.
Статтею 533 ЦК України встановлено правила щодо валюти виконання грошового зобов'язання й відповідно до ч.ч.1,2 вказаної статті грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Одночасно, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язання відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого згідно договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08р. товару в сумі 16225,50грн. припинилось 02.10.2009р. з укладенням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Враховуючи вищевикладені обставини справи разом з нормами чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в позові в частині стягнення 9510,39грн. курсової різниці.
Аналогічна позиція наведена й в постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2010р. у справі №8/1197.
Що ж стосується часткового задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1941,75грн., то колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, з огляду на таке.
Як вже вказувалось в цій постанові, в п.8.3 договору №385-05-2008 від 03.05.2008р. сторони відповідно до ст.259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором; крім того, сторони відповідно до п.6 ст.232 ГК України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.
Згідно ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін; договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі; позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
А отже, вказана умова договору не суперечить приписам чинного законодавства.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Проаналізувавши умови договору №385-05-2008 від 03.05.2008р. разом з вищенаведеними нормами законодавства, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за період з 31.05.2008р. по 01.10.2009р. (а.с.11), колегія суддів вважає його правильним та приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5079,88грн. пені.
Відповідно до п.8.4 договору №385-05-2008 від 03.05.2008р. Покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь Продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Керуючись вказаним пунктом договору позивачем заявлено до відповідача вимогу про стягнення 3245,10грн. - 20% штрафу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення розміру штрафу, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Проаналізувавши вказані приписи законодавства в сукупності з обставинами справи, а також враховуючи те, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу позивачеві не спричинено збитків, а сума основного боргу погашена відповідачем, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно зменшив розмір штрафу до 1298,04грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись даною нормою законодавства, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2287,80грн. інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з травня 2008р. по вересень 2009р. включно та 650,37грн. - 3 % річних з 31.05.2008р. по 01.10.2009р. (згідно розрахунків, а.с.12-13).
Перевіривши наведені позивачем розрахунки інфляційних та 3% річних, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 650,37грн. та 1281,17грн. інфляційних втрат (але за період з червня 2008року по вересень 2009року), виходячи з наступного:
- розрахунки згідно договору мали бути вчинені до 31.05.2008р.;
- відповідно до Листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекс інфляції за певний період вираховується шляхом перемноженням індексів, а тому за період з червня 2008року по вересень 2009року розмір інфляційних втрат при їх обчисленні фактично складає суму, більшу ніж заявлено позивачем;
- в розрахунку інфляційних (а.с.13) позивач помилково здійснив обрахунок за кожний місяць окремо шляхом множення суми боргу на індекс інфляції, які й підсумував, отримавши всього 2287,80грн., які й просив стягнути;
- вказана обставина не є порушенням прав позивача, оскільки останній може ставити питання про стягнення меншого ніж фактично визначено розміру інфляційних.
Крім того, позивачем в позовній заяві ставилась вимога про стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг, що підтверджується договором №203/08/09 про надання правової допомоги від 11.08.2009р., актом прийому передачі документів (матеріалів) від 06.10.2009р., актом здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг від 23.01.2010р., платіжним дорученням №397 від 13.08.2009р. та копіями свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.21-26, 29, 94).
Проаналізував вказані документи в сукупності, колегія суддів зазначає, що позивач, реалізуючи своє право на правову допомогу, уклав з ТОВ "Незалежна юридична компанія", одним з видів діяльності якого відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА№202987 (а.с.28) є адвокатська діяльність та яке залучає для здійснення цієї діяльності адвокатів, договір №203/08/09 про надання правової допомоги від 11.08.2009р. (а.с.21-23), відповідно до п.2.1.1, п.2.6 якого та акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 23.01.2010р. Виконавець (ТОВ "Незалежна юридична компанія") зобов'язався та надав Замовнику (ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО") через адвоката ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3280 від 24.04.2008р. та посвідчення адвоката (а.с.26) правову допомогу щодо судового врегулювання майнового спору з СТОВ агрофірма "ВОЛЯ-В", зокрема, усні та письмові консультації, правові висновки; організував, підготував та провів позовну роботу за матеріалами, наданими Замовником; підготував та подав позовну заяву до господарського суду Вінницької області.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи (письмові пояснення тощо, протокол судового засідання від 13.04.2010р., а.с.35-41,65) інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" в суді першої інстанції 13.04.2010р. представляв працівник ТОВ "Незалежна юридична компанія" (довідка АА№202984 з ЄДРПОУ, а.с.28) адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.10.2009р., посвідчення адвоката, а.с.94).
Відповідно до п.28 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164, п.12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами) та абзацем третім п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Проте, всупереч викладеному, позивачем не було надано ні суду першої, ні апеляційної інстанцій доказів співрозмірності суми заявлених ним до стягнення витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, й фактичного розміру цих витрат.
За викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, явно завищені й зменшив їх розмір до 500,00грн.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 13.04.2010р. у даній справі слід змінити в частині стягуваних з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ВОЛЯ-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" сум пені та судових витрат.
За наведеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 47,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м.Київ задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 13 квітня 2010 року у справі №8/53-10 змінити в частині стягуваних з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ВОЛЯ-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" сум пені та судових витрат.
3. В іншій частині рішення залишити без змін.
4. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВОЛЯ -В" (22114, с. Молотківці Козятинського району Вінницької області, код 32840536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (юрид. адреса: 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А; фактич. адреса: 03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон № 60, код 25591321) 5079,88грн. пені, 2287,80 грн. інфляційних втрат, 650,37 грн. - 3% річних, 1298,04 грн. штрафу, 112,63грн. витрат з державного мита, 127,96грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 500,00грн. витрат на послуги адвоката.
В решті позову відмовити."
5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВОЛЯ -В" (22114, с. Молотківці Козятинського району Вінницької області, код 32840536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (юрид. адреса: 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А; фактич. адреса: 03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон № 60, код 25591321) 46,58грн. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (юрид. адреса: 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А; фактич. адреса: 03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон № 60, код 25591321) з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжними дорученнями № 150 від 23.02.10 р. та №351 від 15.04.2010р. державне мито відповідно в сумах 30,27грн. та 32,02грн. Платіжні доручення № 150 від 23.02.10 р. та №351 від 15.05.10р. залишити в матеріалах справи № 8/53-10.
7. Визнати таким, що втратив чинність, наказ господарського суду Вінницької області від 27.04.2010р. у справі №8/53-10, виданий на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 13.04.2010р.
8. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.
9. Справу №8/53-10 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук.4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.