08 квітня 2024 року Справа № 280/2304/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135 в частині: накладення дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» за порушення вимоги абз. 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП в порядку ст. 48 п. «в» Дисциплінарного статуту Збройних сил України на позивача; позбавлення премії в повному обсязі за серпень 2023 року та позбавлення додаткової винагороди за серпень 2023 року, передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168 позивача;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу премію за серпень 2023 року, передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особами, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 а також додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану", за серпень 2023 року в розмірі 30000,00грн. пропорційно в розрахунку на місяць.
Ухвалою суду від 02.02.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України разом із відповідними доказами; копії оспорюваного рішення - наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135 або клопотання про витребування такого рішення (у разі його відсутності).
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача 01.04.2024 надано до суду заяву (вх. №15573) про поновлення строку звернення до суду, а також копію спірного наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2023 №6135.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначає, що позивач, маючи законні очікування на отримання належних виплат за серпень 2023 року (які виплачуються до кінця вересня 2023 року), 19.12.2023 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача (справа №280/10791/23). Відповідач разом з відзивом на позовну заяву надіслав на адресу суду 29.01.2024 витяг з наказу від 29.08.2023 №6135 та інші документи в обґрунтування своєї позиції. Пояснює, що позивач в період з 27.08.2023 по 22.09.2023, з 11.10.2023 по 31.10.2023 та з 01.12.2023 по 22.12.2023 знаходився на лікуванні, проходив обстеження лікарів 25.09.2023, 16.11.2023, 17.11.2023, у січні 2024 року проходив військово-лікарську комісію та у відповідності до висновків ВЛК від 13.01.2024 визнаний обмежено придатним до військової служби, про факт застосування до нього дисциплінарного стягнення не знав. Стверджує, що представник позивача намагалась отримати від військової частини копії документів на підставі яких позивач був позбавлений премії та винагороди за серпень 2023 року(адвокатські запити від 13.11.2023, 22.11.2023, 01.12.2023), але безрезультатно. Так, лише 31.01.2024 представнику позивача стало відомо про дійсний зміст (не лише про існування) наказу від 29.08.2023 №6135 та з'явилась можливість належним чином обґрунтувати підстави для неправомірності та незаконності для звернення до суду, обґрунтувати незаконність наказу у якості підстави для позбавлення грошової винагороди позивача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частинами 1, 2, 5 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 29.08.2023 №6135 в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» за порушення вимоги абз. 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП в порядку ст. 48 п. «в» Дисциплінарного статуту Збройних сил України на позивача; позбавлення премії в повному обсязі за серпень 2023 року та позбавлення додаткової винагороди за серпень 2023 року, передбаченої постановою КМУ від 24.02.2022 №168 позивача.
Згідно зі статтями 88, 97, 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Отже, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №620/7954/21 у подібних правовідносинах.
Доводи позивача про поширення на спірні правовідносини тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України, є помилковими.
Суд зазначає, що у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №260/1893/19. У наведеній постанові Верховний Суд зазначив, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норми спеціального процесуального закону, які визначають місячний строк звернення до суду.
Таким чином, строк звернення до суду із даним позовом про оскарження наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) ВЧ НОМЕР_2 від 29.08.2023 №6135, становить один місяць.
При цьому, суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, для вирішення питання про правильність застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
За змістом процесуальної норми, встановленої ч. 5 ст. 122 КАС України, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивач стверджує, що з оскаржуваним наказом ВЧ НОМЕР_2 від 29.08.2023 №6135 він не був ознайомлений у встановленому порядку і не знав, що йому винесено сувору догану та знято кошти. Втім суд вважає, що з дня отримання під час проходження служби грошового забезпечення за серпень 2023 року у меншому розмірі за результатом прийняття спірного наказу позивач міг і повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та законних інтересів. Позивач був очевидно обізнаний про це у листопаді 2023 року, коли його представник звернулася до відповідача з адвокатським запитом, та достеменно знав про оскаржуваний наказ вже у кінці листопада 2023 року, коли отримав лист-відповідь Військової частини від 28.11.2021 №1/1271, наданий на запит представника позивача, у якому зазначено підставою для утримання премії - наказ від 29.08.2023 №6135.
Стосовно доводів представника позивача, що позивач до 31.01.2024 (дата отримання відзиву) не знав достеменно про зміст спірного наказу та не міг зробити однозначних висновків про підстави позбавлення виплат, порушення прав та інтересів за відсутності власне тексту документу, оскільки листом від 20.11.2023 №12671 ВЧ НОМЕР_2 повідомила, що в серпні місяці згідно з актом №561 було скоєно дисциплінарне правопорушення, яке карається дисциплінарним стягненням. Зі змісту листа ВЧ НОМЕР_2 від 28.11.2021 №1/1271 вбачається, що відповідачем повідомлено, що в вересні грошове забезпечення зараховано на картковий рахунок ПриватБанку 6805,74 грн. - грошове забезпечення за серпень 2023 року (утримано 14748,60 грн. премію в повному обсязі - сувора догана, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
При цьому, Акт №561 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, який став підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення серія ДНЛ № 2/1229 від 27.08.2023 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, був складений у присутності позивача 27.08.2023. З вказаним актом та протоколом позивач був ознайомлений у день їх складання, про що свідчать його підписи у відповідних графах вказаних документів.
Із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 14.03.2024 (дата формування документу у системі «Електронний суд»), що свідчить про пропуск позивачем встановленого законодавством строку на звернення до суду (навіть з урахуванням ознайомлення зі спірним рішенням лише 30.01.2024).
У постанові від 05.02.2020 у справі №9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Позивач обґрунтовуючи пропущений строк звернення до суду посилається на те, що в періоди з 27.08.2023 по 22.09.2023, з 11.10.2023 по 31.10.2023 та з 01.12.2023 по 22.12.2023 він перебував на лікуванні, що унеможливило звернення вчасно з даними позовними вимогами до суду.
Однак, суд звертає свою увагу на те, що в періоди, коли позивач не перебував на лікуванні він міг звернутись до суду з даними позовом за захистом своїх прав. При цьому, ще 30.08.2023 року між позивачем та адвокатом Вишняковою Н.В. був укладений договір про надання правничої допомоги, згідно з яким адвокат взяв на себе зобов'язання надати правову допомогу, зокрема представляти клієнта з усіма правами, які надано законом, у тому числі з правом пред'явлення позовних вимог тощо.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Зі змісту заяв про поновлення строку звернення до суду не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом місячний строк. У цих заявах позивач не навів поважних обставин, у зв'язку з якими він та його представник зволікали з поданням цього позову до суду аж до березня 2024 року.
Позивач не довів існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.
Щодо посилання позивача на запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та перебування його на військовій службі, то ці обставини не можуть бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на своєчасність звернення позивача до суду з цим позовом. Таких доказів позивач не надав.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Отже, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, а доводи, наведені позивачем у заяві не є поважними. Інших причин неможливості своєчасного звернення до суду із позовом у заяві не наведено, тому позовну заяву слід повернути позивачеві на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В.Батрак