м. Вінниця
05 квітня 2024 р. Справа № 120/16668/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крапівницької Н. Л., розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 120/16668/23 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2022 з урахуванням нарахованої щомісячної доплати, встановленої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум.
11.03.2024 позивач звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 120/16668/23 шляхом зобов'язання пенсійного органу подати звіт про виконання зазначеного рішення.
В обґрунтування вказав, що на виконання рішення суду пенсійний фонд з 01.03.2022 року виплатив пенсію у повному розмірі, що підтверджено розрахунком пенсії за вислугу років від 01.03.2022. Проте вже з 01.03.2023 року боржник нарахував йому індексацію, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», через що розмір пенсії збільшився та становив 31 672,39 грн. проте виплачував пенсію у розмірі 30 108,79 грн., що підтверджено розрахунком пенсії за вислугу років від 01.03.2023.
Також вказав, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 120/2932/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.03.2023 виплачувати ОСОБА_1 перераховану пенсію за вислугу років з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням встановлених підвищення та надбавки як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням вже виплачених сум.
Тому ОСОБА_1 вважає дії боржника щодо не виплати йому нарахованої пенсії, починаючи з 01.03.2023 року невиконанням рішення суду у повному обсязі.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року у справі № 120/16668/23, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Так, в ході розгляду поданої заяви суд установив, що підставою звернення до суду з позовом у цій справі виступали протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром починаючи з 01.03.2022.
Тобто, спір стосувався правовідносин щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2022. Крім того, судом під час розгляду справи було встановлено, що загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2022 пенсії з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» склав 30108,79 грн, проте до виплати з 01.03.2022 призначена пенсія у розмірі 28108,79 грн.
Крім того, суд зробив висновок, що не вбачає підстав для задоволення вимоги про зазначення конкретного періоду (з 01.03.2022 по 31.10.2022), оскільки судом обрано найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача та зобов'язання нарахувати та виплачувати пенсію з 01.11.2023 без обмеження максимальним розміром, оскільки доказів обмеження пенсії з 01.11.2023 позивачем не надано.
При цьому, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 із обмеженням її максимальним розміром.
Саме тому рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 120/16668/23 поновлено права ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2022 з урахуванням нарахованої щомісячної доплати, встановленої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум.
Заявник самостійно вказав, що на виконання даного рішення суду боржник з 01.03.2022 року виплачував йому пенсію у повному розмірі.
При цьому факт проведення такого перерахунку підтверджується відповідним розрахунком, що наведений у листі пенсійного органу.
Відтак пенсійним органом виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 120/16668/23.
Разом із тим під час здійснення такого перерахунку відповідачем застосовано обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2023, про що свідчить знову ж таки той самий розрахунок.
Проте слід врахувати те, що правовідносини щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром не були предметом судового розгляду у справі № 120/16668/23.
При цьому, як слідує з КП «ДСС» ОСОБА_1 також подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 120/2932/23, щодо невиплати з 01.03.2023 року ОСОБА_1 нарахованої пенсії.
За наведених обставин відсутні підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання судового рішення, а тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 120/16668/23 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крапівницька Н. Л.