м. Вінниця
08 квітня 2024 р. Справа № 120/13970/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо невжиття заходів для повернення помилково сплаченого ЄСВ на загальнообов'язкове державне страхування за січень-грудень 2020 року. Так, позивач наголошує, що він перебуває на пенсії, відтак сплата ЄСВ у вказані періоди здійснювалася ним помилково.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зокрема, наголосив, що позивач самостійно сплачував єдиний внесок та подав річний світ, самостійно визначивши для себе базу нарахування, з якої сплатив ЄСВ.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04.01.2022 року та перебуває на обліку як платник податків ГУ ДПС у Вінницькій області.
Згідно облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (3 група) та з 12.12.2019 року отримує пенсію за віком.
У 2020 році позивач щомісячно сплачує ЄСВ з 22.01.2021 року подає річний звіт № 1549, визначивши базу нарахування в сумі 313427,27, з якої сплачено 68954 грн єдиного внеску.
Надалі, позивачем до головного управління ДПС у Вінницькій області подано заяви про повернення коштів з рахунків 3556 від 25.05.2023 року.
За результатами розгляду вказаних заяв, відповідачем листом № 19561/6/02-32 від 05.06.2023 року відмовлено у поверненні коштів з рахунків.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не вжиття заходів для повернення помилково сплачених коштів по сплаті ЄСВ, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску, а також порядок нарахування, обчислення та його сплати.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);
Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI (як в редакції, чинній на час нарахування ЄСВ та і редакції чинній на час розгляду справи) визначено, що особи, зокрема, які зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, позивач, як пенсіонер за віком, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI звільняється від сплати за себе єдиного внеску.
Суд наголошує, що позивач може бути платником ЄСВ лише у випадку його добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, доказів чого відповідач не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 2464-VI, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 10 Закону № 2464-VI договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції № 449.
Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з ним не укладався. Вказане не заперечується відповідачем.
Принагідно, помилкове подання особою "Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Окрім того, подання позивачем звіту фізичної особи-підприємця не є самостійним визначенням грошових зобов'язань в розумінні пункту 57.1 статті 57 ПК України.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 року по справі № 806/1503/16.
Отже, враховуючи те, що позивач є пенсіонером який отримує пенсію за віком, останній в силу вимог ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI звільнений від сплати єдиного внеску згідно. Відтак, ЄСВ за 2020 рік сплачений ним помилково.
Натомість відповідач протиправно відмовив у поверненні коштів, оскільки помилково вважав, що позивач втратив право на повернення сплаченого єдиного внеску як особа, яка самостійно заповнювала та подавала звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджено Наказом Міністерством фінансів України від 23.07.2021 року № 417 (далі - Порядок № 417).
Згідно з пп. 1 п. 5 цього Порядку повернення коштів здійснюється, зокрема у випадках надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556.
Відповідно до п. 6 Порядку № 417 повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви Платник обов'язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто.
Так, відповідно до матеріалів справи, позивачем було надано заяви про повернення коштів з рахунків 3556 від 25.05.2023 року із долученням до них розрахункового документа.
Із матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано заяву про повернення помилково сплачених коштів за січень-лютий 2020 року у розмірі 6234,40, заву про повернення помилково сплачених коштів за березень у розмірі 3117,18 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за квітень у розмірі 3117,18 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за травень у розмірі 3117,18 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за червень у розмірі 3117,18 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за липень у розмірі 3117,18 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за серпень у розмірі 7350 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за вересень у розмірі 7815 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за жовтень у розмірі 7815 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за листопад у розмірі 7815 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за грудень у розмірі 7815 грн.
Суд наголошує, що суми помилково сплаченого ЄСВ повертаються не інакше як на підставі заяв платника. Так, платником заявлено загальну суму до повернення у розмірі 60430,26 грн, а не як зазначено у позовній заяві 68954 грн.
Відповідно до п. 12 Порядку № 417 у разі якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів, формує та реєструє в Журналі Висновок.
На кожний сформований Висновок накладається кваліфікований електронний підпис керівника структурного підрозділу, що сформував Висновок.
Сформований Висновок з накладеним кваліфікованим електронним підписом самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, засобами інформаційно-телекомунікаційної системи діловодства надсилає до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку. Усі реквізити Висновку, в тому числі кваліфікований електронний підпис, посада, власне ім'я та прізвище керівника самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, який підписав Висновок, мають бути візуалізовані.
У разі відсутності технічної можливості сформувати та підписати Висновок засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів, самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, формує такий Висновок у паперовій формі, підписує його та разом із супровідним листом надає структурному підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку.
Самостійним структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, ведеться облік Висновків та заключень територіальних органів ДПС на повернення коштів, які надійшли з єдиного рахунку на рахунок 3556 внаслідок виявлення технологічної та/або методологічної помилки (підпункт 5 пункту 5 цього Порядку) в розрізі символів звітності в порядку черговості їх отримання цим структурним підрозділом.
На підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (далі - система Казначейства) формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі (далі - головне управління Казначейства) (п. 13 Порядку № 417).
Головне управління Казначейства виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.
.З урахуванням тієї обставини, що відповідач безпідставно відмови у задоволенні заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів, оскаржувана відмові відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, у цьому випадку задоволення позову в частині дій зобов'язуваного характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Разом з тим, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем було помилково сплачено грошові кошти, суд вважає за необхідно зобов'язати головне управління ДПС у Вінницькій області підготувати висновок про повернення позивачеві помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 60430,26 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову головного управління ДПС у Вінницькій області, оформлену листом № 19561/6/02-32 від 05.06.2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 25.05.2023 року.
Зобов'язати головне управління ДПС у Вінницькій області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 60430,26 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович