м. Вінниця
08 квітня 2024 р. Справа № 802/1072/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Дмитришеної Р.М.,
суддів Слободонюка М.В.,
Томчука А.В.,
розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Вінницька обласна прокуратура про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Вінницька обласна прокуратура про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023, адміністративний позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.03.2015 по 16.06.2022 в розмірі 1 516 812, 58 грн. (один мільйон п'ятсот шістнадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень 58 копійок) з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету.
02.04.2024 позивач подав заяву про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України. Мотивуючи вказану заяву, зазначив, що відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", перерахунок коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Позивач зауважив, що заява на примусове виконання судового рішення та усі необхідні документи надійшли до Державної казначейської служби України 24.01.2024, однак рішення суду досі не виконане.
На підставі зазначеного, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення у цій справі.
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб'єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Разом з тим, звіт про виконання рішення суду може бути подано лише у разі, якщо на суб'єкта владних повноважень судовим рішення покладено обов'язок по вчиненню певних дій або утриманню від їх вчинення, в свою чергу, звіт про виконання рішення суду як раз і містить виклад обставин щодо фактичного виконання рішення суду шляхом вчинення певних дій або утримання від їх вчинення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28 березня 2020 року у справі № 611/26/17, застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Між тим, як встановлено з матеріалів справи, рішенням від 07.09.2023 не покладалось на відповідача обов'язку по вчиненню жодних дій на виконання рішення суду, про які можливо було б подати звіт до суду.
Натомість, рішенням від 07.09.2023 стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.03.2015 по 16.06.2022 в розмірі 1 516 812, 58 грн. (один мільйон п'ятсот шістнадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень 58 копійок) з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету.
Тобто судове рішення не носить зобов'язального характеру та вимоги заяви про встановлення судового контролю за його виконання суб'єктом владних повноважень не відповідають інституту судового контролю.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Отже, рішення суду щодо стягнення коштів із суб'єкта владних повноважень може бути виконане виключно органами Казначейства.
Разом з цим, Державна казначейська служба України листом від 12.03.2024 № 5-11-11/5291 повідомила позивача, що Казначейством відповідно до пункту 8 Порядку № 845 здійснено попередній розгляд документів та прийнято до виконання оригінал виконавчого листа по справі № 802/1072/15.
З метою виконання вищезазначеного виконавчого листа Казначейством відповідно до Порядку № 845 вживаються заходи. Відповідно до листа від 12.03.2024 Казначейство вказало, що кінцевим терміном виконання виконавчого листа по справі №802/1072/15 - 25.03.2024.
Відтак, враховуючи те, що судове рішення не носить зобов'язального характеру та рішення суду щодо стягнення коштів із суб'єкта владних повноважень може бути виконане виключно органами Казначейства, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 в адміністративній справі № 802/1072/15-а залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя Слободонюк Михайло Васильович
Суддя Томчук Андрій Валерійович