Справа № 758/7333/23
24 січня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
ОСОБА_1 (надалі за текстом- позивач) звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі за текстом - відповідач), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (надалі за текстом - приватний нотаріус Бригіда В.О.), приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович (надалі за текстом - приватний виконавець Лиманський В.Ю.), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 24.12.2021 року приватним нотаріусом Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 50330, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 2001733669001 в розмірі 32 353,03 грн.
На підставі зазначеного виконавчого напису 20.01.2022 року приватним виконавцем Лиманським В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Позивач вважає, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки виконавчий напис вчинено за відсутності доказів про безспірність заборгованості та на підставі договору, не посвідченого нотаріально.
З цих підстав позивач звернулася до суду з позовом, просила визнати виконавчий напис № 50330 від 24.12.2021 року таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн, а також судовий збір.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалю Подільського районного суду міста Києва від 02 січня 2024 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1, що здійснюється приватним виконавцем Лиманським В.Ю. на підставі виконавчого напису № 50330 від 24.12.2021, до ухвалення судового рішення у справі № 758/7333/23.
23.01.2024 року представник відповідача подав до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій просив задовольнити позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із визнанням позовних вимог стягнути на користь позивача з відповідача 50% судового збору та розглянути справу без участі представника відповідача.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 Постанови від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.
Позивачем з метою представництва в даній справі та отримання послуг з правничої допомоги 14.06.2023 укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Завгородньою Н.С.
В позовній заяві позивач зазначила, що нею було понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн. На підтвердження обсягу наданих послуг, їх вартості та здійснення позивачем оплати наданих послуг, до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги від 14.06.2023 року, акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 14 червня 2023 року та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 16 від 14.06.2023 року.
Відповідно до акту виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 14 червня 2023 року, адвокатом була проведена наступна робота:
1) Надано усну консультацію щодо підстав та порядку визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, наслідків визнання вказаних написів такими, що не підлягають виконанню, порядку подання позовних заяв до суду та їх розгляду, можливостей апеляційного оскарження судових рішень в порядку цивільного судочинства. Також сторонами узгоджено правову позицію та визначено план дій у справі. Тривалість усної консультації 4 години, вартість однієї години консультації 800 грн, а загалом 3 200 грн.
2) Проведено аналіз судової практики місцевих та апеляційних судів щодо вирішення спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню. Також виконавцем проаналізовано судову практику Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України та Великої Палати Верховного Суду України у справі № 826/20084/14 тривалістю 5 годин, вартість однієї години аналітичної роботи 800 грн, а загалом 4 000 грн.
3) Підготовлено позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Тривалість підготовки документу склала 5 годин, вартість однієї години 800 грн, а загалом 4 000 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг, оскільки переважна частина наведених в акті від 14.06.2023 року послуг охоплюються діями зі складання позовної заяви і подання її до суду.
При цьому, суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також суд враховує що на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднено велику кількість судових рішень з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивам, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову.
При цьому, як вбачається з опису проведених адвокатом робіт, при його складанні було штучно збільшено обсяг часу, затраченого на підготовку документів, оскільки загальні витрати часу в 14 годин, результатом яких є складання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, явно не відповідають складності даної справи.
Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі підлягає зменшенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 1610,40 грн підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3061867917.1 від 12.06.2023 та квитанцією № 3НС8-92СА-2Н83-79Т5 від 19.08.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 % витрат зі сплати судового збору у розмірі 805,20 грн та повернути позивачу з державного бюджету 50 % судового збору у розмірі 805,20 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити;
Визнати виконавчий напис № 50330 від 24.12.2021 року, який було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, таким, що не підлягає виконанню;
Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень;
Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 805 (вісімсот п'ять) гривень 20 копійок;
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору у розмірі 805 (вісімсот п'ять) гривень 20 копійок згідно платіжної інструкції № 0.0.3061867917.1 від 12.06.2023 та квитанції № 3НС8-92СА-2Н83-79Т5 від 19.08.2023 року;
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 );
відповідач - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829);
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (адреса: 02068, м. Київ, просп. Григоренка, буд. 15);
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович (адреса: 02089, м. Київ, вулиця Радистів, буд. 34, корп. 1, прим.66);
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Гребенюк