Справа № 308/13640/23
про призначення судового розгляду
28 березня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження №308/13640/23, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420230712100000024 від 20.01.2023 р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 10.08.2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420230712100000024 від 20.01.2023 р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою судді від 14.08.2023 року обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні був призначений до підготовчого судового засідання на 06.09.2023 року.
В підготовчому судовому засіданні, прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимогст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, для повернення обвинувального акту прокурору немає. Угода не укладалася. Заявив клопотання про доручення органу з питань пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого.
Представник обвинуваченого - ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання , яке подав у письмовому вигляді про повернення обвинувального акту прокурору, у зв'язку з відсутністю формулювання обвинувачення та відсутністю часу проведення процесуальних дій у реєстрі матеріалів досудового розслідування долученого до обвинувального акта.
Вважає, що без усунення даних недоліків призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту не можливе. Також подав до суду письмове клопотання про повернення сплаченої застави за обвинуваченого ОСОБА_4 . Окрім того, в судовому засіданні захисник заявив усне клопотання про виклик свідків, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке просив суд задовольнити та викликати даних осіб для надання показів.
Обвинувачений - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту та просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Наголосив на тому, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України,зокрема такий містить, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Зазначено про наявність судових витрат. Окрім того, просив суд відмовити у задоволенні клопотання про повернення сплаченої застави за обвинуваченого ОСОБА_4 та про виклик свідків, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки таке клопотання стороною захисту не було заявлено на стадії досудового розслідування.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, додатково надані сторонами документи на обґрунтування і спростування тверджень, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повер-нути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу. Статтею 291 КПК України, передбачені вимоги яким повинен відповідати обвинувальний акт та можливість повернення його прокурору у разі його невідповідності вимогам передбачених цією статтею.
Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту.
Згідно вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем , після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);розмір пропонованої винагороди викривачу;дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Як вбачається з змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №420230712100000024 від 20.01.2023 року , такий по формі і за змістом складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та затверджений процесуальним прокурором.
Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.
Угода про примирення або про визнання винуватості - не укладались.
Кримінальне провадження підсудне Ужгородському міськрайонному суду.
Обвинувачений отримав обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розпискою.
Стаття 314 КПК України визначає чіткий та виключний перелік питань, які вирішуються судом під час підготовчого судового засідання, і суд на вказаній стадії не вправі вдаватися до оцінки правильності кваліфікації дій обвинувачених, що має право робити суд тільки за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.
Водночас, суд, зазначає, що кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291 КПК України. Недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не є підставою повернення обвинувального акта, з цих підстав суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень п. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Як убачається зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_4 , такий складений та підписаний слідчим і затверджений прокурором, містить дату та місце його складання та затвердження, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відомості про: відсутність потерпілих, матеріальної чи моральної шкоди, цивільного позову та обставин, які обтяжують покарання; обставини, які пом'якшують покарання ; процесуальні витрати .
Із матеріалів судового провадження також вбачається, що до обвинувального акту додано передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного та захисника про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування .
При цьому, суд бере до уваги й те, що як зазначив Верховний Суд України у постанові№ 5-253кс(15)17 від 12.10.2017 відсутність в обвинувальному акті вказівки на те, що особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, не є істотним порушенням вимог закону, яке перешкодило ухвалити обґрунтовані рішення, й не є підставою для їх скасування. Важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого правопорушення в суді.
Аналіз змісту обвинувального акта свідчить про те, що при його складанні були дотримані вимоги статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.
Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідування доказів вчинення кримінального правопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду.
Суд зазначає, що суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання не вправі виходити за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, оскільки оцінка доказів, доведеності або недоведеності вини обвинуваченого, а також обґрунтованості пред'явленого обвинувачення неможлива на стадії підготовчого судового засідання, так як указані питання підлягають вирішенню безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті.
При цьому, суд зазначає , що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.
Тому, доводи захисника про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_4 вимогам ст. 291 КПК України та неможливість призначення його до судового розгляду без усунення виявлених недоліків, - суд вважає необґрунтованими.
Зважаючи на викладене, клопотання захисника ОСОБА_5 щодо повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню, оскільки такий по формі і за змістом складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, зокрема в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу, форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення, наслідків, а також інших обставин, які підлягають обов'язковому доказуванню в кримінальному провадженні.
Клопотань учасниками судового провадження під час підготовчого засідання про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, не заявлялось.
Беручи до уваги відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.
З врахуванням викладеного, вважаю, що є достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Що стосується клопотання заявленого захисником ОСОБА_5 про здійснення судового виклику певних осіб для допиту в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України суд розглянув клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту і вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки стороною захисту не доведено, що такі особи є свідками в розумінні ч. 1ст. 65 КПК України та їм відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Що стосується клопотання захисника обвинуваченого про повернення застави, суд виходить з наступного.
Клопотання обгрунтовує тим, що відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.04.2023 року по справі №308/5439/23 відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у вигляді 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 187 880,00 грн. Вказує, що 07.04.2023 року за підозрюваного ОСОБА_4 його родичем ОСОБА_8 внесено визначену заставу, що підтверджується квитанцією №0200730027 від 07.04.2023 року.
Захисник наголошує на тому, що за час дії відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави питання звернення застави в дохід держави не вирішувалось, клопотань прокурора до слідчого судді не надходило, суд за власною ініціативою також не розглядав дане питання, а тому на підставі ч.11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.04.2023 року по справі №308/5439/23. У зв'язку з наведеними обставинами просить суд повернути сплачену заставу заставодавцю ОСОБА_8 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає, що клопотання сторони захисту про повернення застави заставодавцю є безпідставним та не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.04.2023 року по справі №308/5439/23 клопотання прокурора про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено. Відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у вигляді 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 187 880,00 грн.
Згідно квитанції №0200730027 від 07.04.2023 року ОСОБА_8 внесена застава за ухвалою суду від 07.04.2023 року за ОСОБА_4 у розмірі 187 880,00 грн.
Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. І в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Правилами ч. 11ст. 182 КПК Українивстановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Аналіз положень ст. 182,194,196,197,199,181,203КПК Українив їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені в ч. 5ст. 194 КПК України обмеження, діють певний, визначений ухвалою слідчого судді (суду) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Тобто, положеннями Кримінального процесуального кодексу України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.
Згідно зі ст. 203 КПК Україниухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. За наведного, закінчення строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на підозрюваного відповідною ухвалою слідчого судді, не припиняє сам запобіжний захід у вигляді застави та не є законною підставою для повернення суми застави заставодавцю. Відтак, суд не приймає до уваги посилання адвоката ОСОБА_5 на те, що строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід не продовжувався та у кримінальному провадженні не заявлявся цивільний позов, а тому внесена застава підлягає поверненню, оскільки згаданою ухвалою суду визначено строк дії саме покладених на обвинуваченого обов'язків, а не строк дії застави.
Окрім того, запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків: як тих, що визначені ухвалою суду відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, так і тих, що передбачені безпосередньо пунктами 1, 3, 4 ч. 7ст. 42 КПК України. Визначені в ч. 5ст. 194 КПК Україниобов'язки можуть бути застосовані додатково до обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою. Обов'язки обвинуваченого, передбачені в ч. 7ст. 42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу підозрюваного, обвинуваченого, незалежно від застосування запобіжного заходу.
З викладеного слідує, що застава згідно ст. 182 КПК України застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, - проте не лише визначених у ст. 194 КПК України і покладених на нього ухвалою слідчого судді або суду, а і тих, які перелічені у ч. 7 ст. 42 КПК України. Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 на даний час не завершене, перебуває на стадії судового провадження, відомості щодо зміни чи скасування обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в матеріалах справи відсутні, такий вид запобіжного заходу як застава не обмежується строком та був застосований до ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання ним покладених на нього обов'язків, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення застави слід відмовити.
Що стосується клопотання прокурора щодо складання досудової доповіді, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною четвертою ст.314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. В судовому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не складання досудової доповіді.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 314 КПК України у судовому засіданні суд має право доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Відтак суд вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,27,314-316 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України у відкритому судовому засіданні на 05.04.2024 року о 11 год. 00 хв., в залі судових засідань в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення сплаченої суми застави - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту - відмовити.
Доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації в порядку визначеному законодавством скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити строк представлення досудової доповіді до Ужгородського міськрайонного суду - до 05.04.2024 року.
Зобов'язати представника органу з питань пробації невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Дата оголошення повного тексту ухвали у зв'язку з перебуванням судді у відпустці - 08.04.2024 о 09-10 год.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1