Справа №761/350/22 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3069/2024 Доповідач: ОСОБА_2
20 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційні скаргизахисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 23лютого 2024 року щодо продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 22 квітня 2024 року включно.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 22 квітня 2024 року включно.
Визначено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України у розмірі 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) з покладенням обов'язків на підставі ч.5 ст. 194 КПК України строком на 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
Захисники обвинувачених, не погодившись з ухвалою суду, подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судовий розгляд клопотання прокурора був неповним, висновки суду першої інстанції викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. Висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Судом першої інстанції не надано належної оцінки щодо наявності ризиків, не повно та не належно спростовано можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Вважає, що більш м'який запобіжний захід у разі скасування ухвали суду першої інстанції, в повній мірі зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, оскільки відсутні будь які ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати до обвинуваченого ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що призначений судом розмір застави є завідомо не помірним для обвинуваченого та його родини, що підтверджується відповідними довідками. Не погоджується із викладеними ризиками в клопотанні прокурора, оскільки наявні ризики мають оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками. Сторона захисту має всі підстави стверджувати про порушення ст. 3 Конвенції щодо ОСОБА_8 , який тримається під вартою. Вважає, що цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету забезпечить належну процесуальну поведінку. Звертає увагу суду, що ОСОБА_8 не переховувався від органів досудового розслідування, не знищував, не переховував, не знаходився в розшуку за місцем проживання, на допити прибував за першим викликом до слідчого, не впливав незаконно на інших учасників справи, не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином. Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_8 є єдиним годувальником сім'ї, має на утримані рідних, міцні соціальні зв'язки. Зазначає щодо погіршення здоров'я ОСОБА_8 в умовах тримання під вартою та необхідності проведення медичного огляду та подальшого лікування в закладах МОЗ України. В клопотанні прокурор не вказав і не довів доказами, чому не можливо застосувати до ОСОБА_8 більш м'які запобіжні заходи не пов'язанні з триманням під вартою. Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що сторонами не заявлено такого клопотання, яке б узгоджувалося з наведеним положенням ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд даної апеляційної скарги здійснюється без участі сторін. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених, суд першої інстанції посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом досліджено питання щодо наявності ризику вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються, враховується, що в рамках інших кримінальних проваджень ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , кожен окремо, підозрюються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, зокрема таких, які пов'язані із застосуванням насильства. Більш того, за повідомленням ОСОБА_6 його було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 115 КК України та триває процес апеляційного оскарження. На теперішній час свідки та потерпілі у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання ризику вчинення незаконного тиску на останніх.
ОСОБА_6 , не має зареєстрованого місця проживання в Україні, є громадянином іншої держави, відсутні сталі соціальні зв'язки, що має високий ступінь можливості втечі. ОСОБА_8 , хоча і перебуває у шлюбі, має малолітню дитину, постійне місце проживання, посередню характеристику з місця утримання, проте ці обставини не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки. Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочинів, відомості про особу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкриміновані злочини, можуть з метою уникнення покарання переховуватись від суду.
З оскаржуваної ухвали суду вбачається, що висновок про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ґрунтується на об'єктивних даних.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об'єктивно встановлено продовження існування обставин, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою, оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на наведене, підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими належну процесуальну поведінку, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника ОСОБА_7 щодо неповноти розгляду клопотання та не відповідності фактичним обставинам справи є безпідставним. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних ризиків, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, який дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес у даному випадку, переважає презумпцію невинуватості та про відсутність, у зв'язку з цим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обставини, які зазначені захисниками в апеляційних скаргах, не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання захисника ОСОБА_9 , на те, що обвинувачений має родину, міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Окрім того, з урахуванням даних про особу, строк перебування під вартою в рамках даного кримінального провадження, позитивних характеристик та міцних соціальних зв'язків суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України зменшив раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_8 розмір застави та визначив таким, який є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що не порушує права обвинуваченого. А тому, доводи захисника щодо завідомо непомірного для обвинуваченого розміру застави є безпідставним.
Доводи щодо погіршення здоров'я ОСОБА_8 в умовах тримання під вартою та необхідності проведення медичного огляду було враховано судом першої інстанції та зобов'язано начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув'язнення за місцем утримання ОСОБА_8 , негайно забезпечити додержання права ОСОБА_8 , на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора є вмотивованим, а суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість на даний час застосування до обвинувачених будьякого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи, що будь яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року щодо продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4