справа № 2-3118/2010 р.
16 вересня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Линника В.Я.
при секретарі Галушкевич Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області про визнання права на виплату пенсії в зв'язку з інвалідністю та стягнення заборгованості, -
встановив:
До Ірпінського міського суду звернувся ОСОБА_1 із зазначеним вище позовом, який мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом ІІ групи по захворюванню, яке пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, та перебуває на обліку в УПФУ в м.Ірпені Київської області. Згідно із ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватись основна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 зазначеного Закону в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Також її пенсія на підставі ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинна підвищуватись на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, фактично отримані ним суми пенсії становлять: за червень - жовтень 2009 р. - 1 710,81 грн., листопад -грудень 2009 р. - 1 751,81 грн., січень - травень 2010 р. - 1 800,81 грн.
Просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області перерахувати, нараховувати та виплачувати пенсію йому у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54, щомісячно додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 з урахуванням ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячного підвищення пенсії на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно статті 13 ч.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 01.09.2007 по 31.04.2008 та з 01.06.2009 р.; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області на його користь судові витрати по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовних вимогах просив розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення на позов, в яких Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області просить розглянути справу без участі представника управління.
В письмових запереченнях на позов та уточнених запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1, відповідач зазначає, що позивач знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в м.Ірпені та отримує пенсію, призначену відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.06.2003 р. Ця пенсія нараховується згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.», постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1, від 13.07.04 № 894 та від 27.12.05 № 1293.
З 01.01.2008 р. Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ч. 4 ст. 54 вказаного вище Закону, де визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для інвалідів ІІ групи - 200% прожиткового мінімуму. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 зазначену норму визнано неконституційною, а тому після цього виплата пенсії відбувалась на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 28.05.08 № 530, якою встановлено розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - 965,80 грн., а потім Постанови Кабінету міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 - в розмірі 1090,00 грн.
Також вказує, що постановою КМУ від 03.01.02 № 1 встановлено, що розрахунок додаткової пенсії Закону проводиться з розрахункової величини 19 грн. 91 коп.
Вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але п. 3 даної статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, отже, для визначення основного розміру пенсії та розміру додаткової пенсії особам, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неможливо застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений цією статтею.
Також зазначає, що відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок Державного бюджету. Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в м.Ірпені проводилась виплата пенсій відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах повноважень та в межах виділених коштів з Державного бюджету для проведення виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На підставі вищенаведеного просить відмовити в задоволенні позову.
Суд з урахуванням заяв сторін, вирішив провести розгляд справи за їх відсутності та без застосування звукозапису судового засідання.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в м. Ірпіні та з червня 2003 р. отримує пенсію по інвалідності.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Також встановлено, що позивач отримує пенсію в розмірі, передбаченому Постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1, від 13.07.04 № 894, від 27.12.05 № 1293, про що свідчить довідка УПФУ у м. Ірпіні від 14.05.10 № 765 (а.с. 9).
26.04.2010 р. позивач звертався до відповідача із заявою про призначення та нарахування їй пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 8), однак відповідач своїми листом від 14.05.10 № 194/Ш-3 відмовив у перерахунку такої пенсії. (а.с. 10).
Спірні правовідносини регулюються ч.1 ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 ч.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а)державної пенсії, б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Крім того, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та встановлено, а інвалідам II групи, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 12 пункту 28 розділу ІІ Закону), а у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 15 пункту 28 розділу ІІ Закону).
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. зазначені зміни закону визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З наведеного слідує, що з 22.05.2008 р. по теперішній час діють норми ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до внесення в них змін.
Суд вважає неправомірним застосування відповідачем постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1, від 13.07.04 № 894, від 27.12.05 № 1293, від 16.07.2008 р. № 654, від 28.05.08 № 530 р. для визначення розміру пенсії позивача, підвищення до неї, оскільки зазначеними постановами встановлено розміри пенсії та доплати до неї в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими визначено розмір пенсії у розмірі кратному мінімальній заробітній платі та мінімальній пенсії за віком.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60).
Крім того, згідно з ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення йому пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, та підвищення до пенсії як інвалід війни 2 групи, а тому дії відповідача у призначенні позивачу пенсії та надбавок до неї у розмірі меншому ніж встановлено законом є незаконними.
Суд, з врахуванням викладених обставин з метою захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату позивачу основної, додаткової пенсій, доплати як інваліду війни в періоди з 01.09.2007 р. по 31.12.2007 р., з 01.06.2009 р. відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд відмовляє позивачу в позові в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсій в період з 01.01.2008 р. по 31.04.2008 р., оскільки в цей час діяли норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням змін, внесених Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», і відповідач правомірно виплачував позивачу пенсії відповідно даних норм.
Позивача та відповідача звільнено ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від сплати судового збору.
В зв'язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача, понесені останнім витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується копією договору від 27.01.2010 р. (а.с. 12-13), та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 14, 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 1, 60, 209-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпіні Київської області з 01.09.2007 р. по 31.12.2007р., та з 01.06.2009 р. зробити ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати основну, додаткову пенсії відповідно ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 40% мінімальної пенсії за віком згідно з ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпіні Київської області на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 5 000,0 грн. (П'ять тисяч гривень 00 коп.) та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 37,00 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання рішення.
Суддя В.Я. Линник