Справа № 2-2029/2010 р.
22 вересня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я,
при секретарі Кузнєцовій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Комунального підприємства Київської обласної ради «Обласний лісгосп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
До Ірпінського міського суду звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свій позов позивачі мотивували тим, що їм на праві власності належить 13/20 частин будинку АДРЕСА_1, а відповідачу - будинок АДРЕСА_2. Їх земельні ділянки відокремлені спільною межею.
23.10.2009 р. ОСОБА_4 без дотримання правил безпеки спилив сосну, яка знаходилась на його ділянці, вона впала на їх спільну огорожу, розвалила її, знищила їх хвіртку.
Вони неодноразово зверталися до відповідача з питанням поновити хвіртку та огорожу на що він та його дружина сміялися з нас, та запропонували звернутися в лісгосп.
Згідно висновку спеціаліста-будівельника матеріальні збитки склали 1 766,00 грн. Крім того, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, що призвели до пошкодження хвіртки та огорожі, їм завдано моральних збитків, які вони оцінюють в 2 000,00 грн.
Просять стягнути з ОСОБА_4 на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 1 766,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн., а всього - 3 766,00 грн.
Судом з урахуванням думок сторін до розгляду справи в якості співвідповідача було залучено Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, вона ж представник позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, позов підтримала, просила його задовольнити.
Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник позов не визнали. ОСОБА_4 визнав, що він з позивачами є суміжними землекористувачами. 23.10.2009 р. йому працівником Комунального підприємства Київської обласної ради «Обласний лісгосп» було спилено сосну, яка знаходилась на його земельній ділянці. Під час спилювання сосна впала та пошкодила паркан між їх земельними ділянками та хвіртку позивачів. Однак, вказував, що його вини в цьому немає, а вартість відновлюваного ремонту хвіртки завищена.
Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп» в судове засідання свого представника не направило, надіслало до суду листа, в якому вказано, що КП КОР «Обласний лісгосп» жодного відношення не має до обставин, викладених в позовній заяві, в договірних відносинах із ОСОБА_4 не перебувало, роботи по знесенню аварійного дерева не виконувало, просить справу слухати за відсутності їх представника.
Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, показання свідків, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позові підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що позивачі та відповідач ОСОБА_4 є суміжними землекористувачами і проживають відповідно в будинках АДРЕСА_3. 23.10.2009 р. ОСОБА_4 за допомогою невстановленої судом особи зрізав сосну, яка знаходилась на його земельній ділянці. Під час спилювання сосна впала та пошкодила паркан між їх земельними ділянками та хвіртку позивачів.
Дані обставини крім того, що визнаються в судовому засіданні сторонами, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_5
Відновлювальна вартість пошкодженої хвіртки відповідно до висновку спеціаліста-будівельника (а.с. 19-31) становить 1 766,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Виходячи із встановлених обставин, суд дійшов висновку, що діями відповідача ОСОБА_4 позивачам завдано майнової шкоди у вигляді пошкодження їх хвіртки та частини паркану, яку він повинен відшкодувати, тому суд задовольняє позов у частині стягнення із позивача суми на її відшкодування.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що розмір відновлюваного ремонту хвіртки завищено, оскільки він не надав жодних доказів на підтвердження таких заперечень. На пропозицію суду відмовився заявляти клопотання про проведення судової експертизи для визначення реальної вартості відновлювального ремонту.
Суд не бере до уваги посилання відповідача ОСОБА_4 та його представника на рішення виконкому Ворзельської селищної ради від 23.06.09 № 83 (а.с. 57) та на ордер на видалення зелених насаджень від 21.10.09 «№ 14 (а.с. 56) на підтвердження того, що дозвіл на спилювання сосни було надано виконкомом селищної ради а спилювання проводилось правців нитками Комунального підприємства Київської обласної ради «Обласний лісгосп», оскільки рішення виконавчого комітету і ордер на видалення зелених насаджень стосується ОСОБА_6. та спилювання сосни за адресою: с.м.т. Ворзель, вул. В.Жовтня, 20, а не ОСОБА_4 та його будинку АДРЕСА_1
Відповідачем ОСОБА_4 не надано суду доказів того, що спилювання його сосни здійснював працівник КП КОР «Обласний лісгосп», тому суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що винним у завданні шкоди позивачам є такий працівник.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1167 моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 12 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Враховуючи те, що відповідачем було пошкоджено майно позивачів, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), суд задовольняє позов частково в частини відшкодування позивачам моральної шкоди та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачів 500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Суму 2 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди суд вважає дещо завищеною, тому задовольняє позов в цій частині частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 62, 209, 215 ЦПК України суд, -
Задовольнити позов частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 1 766,00 грн. (Одну тисячу сімсот шістдесят шість гривень 00 коп.) на відшкодування матеріальної шкоди, 500,00 грн. (П'ятсот гривень 00 коп.) - на відшкодування моральної шкоди та 171,00 грн. судових витрат по справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 28.09.2010 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.Я. Линник