донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2010 р. справа №31/100пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
При секретарі: Чантурідзе А.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від ДВС: Єрмоленко Л.Ф.-довіреність № 345/04-16/1 від 22.06.2010р.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу субґєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Селидове
на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2010р.
у справі № 31/100пн( суддя Сковородіна О.М.)
за скаргою: субґєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Селидове
на дії ВДВС Новогродівського МУЮ м.Новогродівка
за позовом Новогродівської міської ради м.Новогродівка
до відповідача СПД ОСОБА_2 м.Селидове
про зобовґязання відповідача звільнити земельні ділянки площею 0,0128 га та 0,0062га, розташованого за адресою: м.Новогродівка, вул.40-річчя Жовтня (біля Палацу культури), включаючи знесення споруди торгового павільону
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. по справі № 31/100 пн у задоволенні скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Селидове про визнання незаконними дій державної виконавчої служби щодо виконання наказу від 05.10.09р. по справі № 31/100пн відмовлено.
Ухвала господарського суду мотивована тим, що 22.09.09р. господарським судом Донецької області прийнято рішення у справі № 31/100пн, яким позовні вимоги Новогродівської міської ради м. Новогродівка до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Селидове про зобов'язання відповідача звільнити земельні ділянки площею 0,0128 га та 0,0062 га, розташовані за адресою: м. Новогродівка, вул. 40-річчя Жовтня (біля Палацу Культури), включаючи знесення споруди торгівельного павільйону задоволені.
Відповідно до постанови від 09.10.09р. ВДВС Новгородського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.10.09р. про примусове виконання рішення від 22.09.09р., прийнятого за результатами розгляду справи №31/100пн.
У листі від 22.04.10р. № 2832-1/340 ВДВС Новогродівського міського управління юстиції зобов'язано СПД ОСОБА_2 у черговий раз строком до 29.04.10р. звільнити та привести у придатний для використання стан самовільно зайняті земельні ділянки із знесенням споруди торгівельного павільйону та повідомив, що в іншому випадку земельна ділянка буде звільнена від споруди в примусовому порядку.
Постановами від 13.05.10р. ВДВС Новогродівського міського управління юстиції виконавче провадження з примусового виконання рішення від 22.09.09 р. у справі № 31/100 пн закінчено в зв'язку з виконанням наказу від 05.10.09 р. у примусовому порядку 30.04.10р. та стягнуто з СПД ОСОБА_2 витрати на проведення виконавчих дій у сумі 53,91 грн.
Державна виконавча служба листом від 13.05.10р. № 2832-1/340 повідомила СПД ОСОБА_2, що майно, вилучене з торгового павільйону, розташованого по вул. 40 - річчя Жовтня у м. Новогродівка (біля Палацу Культури), при проведенні виконавчих дій, він може забрати у директора КП „Комунальник” -Олейнікової І.А. за адресою: м. Новогродівка, вул. Піонерська, 5 та у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 в будь - який день при погодженні з вищевказаними особами.
СПД ОСОБА_2 не виконав рішення суду у відведений для добровільного виконання строк та, як слід, державною виконавчою службою рішення від 22.09.09р. у справі № 31/100пн було виконано в примусовому порядку та стягнено з боржника витрати на проведення виконавчих дій у сумі 53,91 грн.
Окремою обставиною, щодо виконання судового рішення, є той факт, що ухвалою від 11.05.10р. відстрочено виконання рішення господарського суду від 22.09.09р. у справі № 31/100пн до 14.06.10р.
Ухвала про відстрочку виконання рішення суду прийнята після проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду від 22.09.09р.
При цьому, відстрочка виконання рішення застосована з підстав наявності в провадженні суду справи № 41/32а, розгляд якої міг вплинути на виконання рішення по справі № 31/100 пн.
Разом з цим, доказів обізнаності державної виконавчої служби про прийняття до провадження судом заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення від 22.09.09р. у справі № 31/100пн на момент проведення виконавчих дій суду не надано.
Отже, обмежень дій державної виконавчої служби на момент вчинення виконавчих дій не існувало.
Тому господарський суд визнав доводи скаржника необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки державна виконавча служба під час примусового виконання рішення від 22.09.09р. діяла у відповідності з приписами Закону України „Про виконавче провадження”.
Вимога про визнання протиправними дії державної виконавчої служби, щодо порушення, закріпленого у ст. 41 Конституції України, права володіти, користуватися та розпоряджатися власністю не задоволена, оскільки за матеріалами справи, доказів того, що майно (від якого звільнена земельна ділянка) належить на праві власності ОСОБА_2 та/або членам його родини не має.
Згідно зі ст. 34 Закону України „Про оренду землі” звільнення земельної ділянки від торгового павільйону є обов'язком СПД ОСОБА_2 (як орендаря за договором оренди, який припинив свою дію) незалежно від того, чи належить йому або іншій особі майно, що розміщено на орендованій земельній ділянці.
Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення в житло чи інше володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Державна виконавча служба зайшла до приміщення павільйону саме для вчинення дій щодо виконання рішення суду. Крім того, як вказано вище, наявності на праві власності спірного майна за ОСОБА_2 не доведено, а отже не має підстав стверджувати, що було порушено право на недоторканість житла, чи іншого обєкту права власності СПД ОСОБА_2
Вимоги про стягнення з державної виконавчої служби матеріальної (відшкодування збитків за знешкоджені продовольчі продукти; збитки, завдані вилученням майна; збитки, завдані неможливістю заробляти на життя працею; збитки, завдані найманим працівникам, в зв'язку з неможливістю заробляти на життя працею) та моральної шкоди, зобов'язання державну виконавчу службу відновити знесену споруду -торгівельний павільйон не підлягають задоволенню, оскільки, взагалі, вони (вимоги) не підлягають вирішенню в межах розгляду скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України, а можуть бути предметом самостійного позовного провадження.
Не підлягає розгляду вимога скаржника встановити ознаки злочину і притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб в межах розгляду скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Вимога про зобов'язання державної виконавчої служби надати ОСОБА_2 документи, які свідчать про вилучене майно та його кількість не підлягає задоволенню, виходячи з того, що державна виконавча служба неодноразово (в усній формі 30.04.10р., в письмовій формі 05.05.10р., 13.05.10р., 25.05.10р., 08.06.10 р., 18.06.10р.) повідомляла скаржника про місце знаходження майна.
Вимога скаржника про вжиття запобіжних заходів з метою недопущення подальшого руйнування майна є процесуально неспроможною, оскільки заява про вжиття запобіжних заходів також не може розглядатись судом при розгляді скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Також не задоволені вимоги щодо визнання незаконною постанови від 13.05.10р. про закінчення виконавчого провадження та постанову від 13.05.10р. про стягнення з боржника втрат на проведення виконавчих дій, оскільки, під час розгляду скарги судом не встановлено обставини, які б свідчили, що дії державної виконавчої служби не відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження”.
Оскаржуючи ухвалу суду, скаржник просить її скасувати, оскільки вона винесена з порушенням норм законодавства.
Державним виконавцем 09.10.2009р відповідно до ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк (не більше 7 днів) для добровільного виконання рішення суду.
Скаржник відмовився виконувати рішення суду, оскільки вважає його незаконним, а про існування цієї справи № 31/100пн дізнався з постанови про відкриття виконавчого провадження, тому звернувся до Вищого господарського суду України.
Згідно з вимогами ст.ст.76, 78 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 28.10.2009р. винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 170 грн. і надано новий строк виконання рішення - не більше 14 днів.
За такий короткий термін відповідач не отримав постанову Вищого господарського суду України, тому не мав підстав виконувати рішення суду.
Враховуючи вимоги ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 20.11.2009 р. винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі, а саме 340 грн. Тобто, наступним кроком після накладення штрафу є клопотання перед судом при кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Посилаючись на вимоги ст.76, ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", відповідач вважає, що державний виконавець, порушуючи вимоги вищезазченого Закону, 22.04.2010 р. виносить постанову про поновлення виконавчого провадження.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відділу державної виконавчої служби, судова колегія встановила:
Рішенням від 22.09.09 р. позовні вимоги Новогродівської міської ради м. Новогродівка до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Селидове про зобов'язання відповідача звільнити земельні ділянки площею 0,0128 га та 0,0062 га, розташовані за адресою: м. Новогродівка, вул. 40-річчя Жовтня (біля Палацу Культури), включаючи знесення споруди торгового павільйону були задоволені.
Для примусового виконання судового рішення 05.10.09р. господарським судом виданий відповідний наказ від 22.09.09р. по справі № 31/100пн.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.10р. рішення господарського суду Донецької області від 22.09.09р. у справі № 31/100пн залишено без змін, а касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 -без задоволення.
11.06.10р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло звернення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 у справі № 31/100пн, яке мало назву „Позовна заява про визнання незаконними дій державної виконавчої служби щодо виконання наказу від 05.10.09р. по справі № 31/100 пн”.
В судовому засіданні господарського суду 24.06.10р. СПД ОСОБА_2 надав суду письмове пояснення (том 2, арк. справи 84), в якому зазначив, що „Позовну заяву...” від 11.06.10р. він просить розглядати як скаргу на дії державної виконавчої служби.
24.06.10р. господарським судом отриманий документ, що мав назву „Скарга про визнання незаконними дій державної виконавчої служби щодо виконання наказу від 05.10.09р. по справі №31/100пн” без дати та містить три додаткові вимоги, порівняно з попередніми. Зазначену скаргу суд обгрунтовано прийняв як зміну вимог за скаргою на дії державної виконавчої служби та вказані вимоги визнав як остаточні.
В обґрунтування підстав звернення скаржник посилався на те, що під час примусового виконання рішення від 22.09.09р. працівники державної виконавчої служби, порушуючи приписи Конституції України та Закону України „Про виконавче провадження”, проникли у торгівельний павільйон, припинили його роботу, вилучили з торгової мережі і вивезли у невідомому напрямку торгівельне обладнання і товари продовольчої групи та знесли торгівельний павільйон. У зв'язку з чим просить суд:
- визначити протиправними дії державної виконавчої служби, щодо порушення закріплених у Конституції України прав, зокрема, у ст. 30 права про недоторканість житла, у ст. 41 права володіти, користуватися і розпоряджатися власністю та у ст. 43 права на працю;
- встановити ознаки злочину і притягнути до кримінальної відповідальності начальника відділу державної виконавчої служби -Старика О.М. та начальника Новогродівського міського управління юстиції Грицак Р.В.;
- зобов'язати державну виконавчу службу відновити знесену споруду -торгівельний павільйон;
- зобов'язати державну виконавчу службу надати документи, які свідчать про вилучене майно та його кількість;
- зобов'язати державну виконавчу службу відшкодувати збитки, завдані вилученням майна та за продовольчі продукти, термін придатності яких збіг, у вигляді грошових коштів;
- відшкодувати матеріальні збитки заявнику та найманим працівникам, які виникли через позбавлення можливості заробляти на життя працею;
- відшкодувати моральну шкоду завдану неправомірними діями державної виконавчої служби;
- вжити запобіжних заходів з метою недопущення подальшого руйнування майна;
- визнати постанову від 13.05.10р. про закінчення виконавчого провадження незаконною;
- визнати постанову від 13.05.10р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій незаконною.
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 09.10.09р. ВДВС Новгородського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.10.09 р. про примусове виконання рішення від 22.09.09р., прийнятого за результатами розгляду справи № 31/100пн.
Листом від 22.04.10р. № 2832-1/340 ВДВС Новогродівського міського управління юстиції зобов'язав СПД ОСОБА_2 у черговий раз строком до 29.04.10р. звільнити та привести у придатний для використання стан самовільно зайняті земельні ділянки із знесенням споруди торгівельного павільйону та повідомив, що в іншому випадку земельна ділянка буде звільнена від споруди в примусовому порядку.
Постановами від 13.05.10р. ВДВС Новогродівського міського управління юстиції виконавче провадження з примусового виконання рішення від 22.09.09р. у справі № 31/100 пн закінчено в зв'язку з виконанням наказу від 05.10.09р. у примусовому порядку 30.04.10р. та стягнено з СПД ОСОБА_2 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 53,91 грн.
Державна виконавча служба листом від 13.05.10р. № 2832-1/340 повідомила СПД ОСОБА_2, що майно, вилучене з торгового павільйону, розташованого по вул. 40-річчя Жовтня у м. Новогродівка (біля Палацу Культури), при проведенні виконавчих дій, він може забрати у директора КП „Комунальник” -Олейнікової І.А. за адресою: м.Новогродівка, вул. Піонерська, 5 та у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 в будь - який день при погодженні з вищевказаними особами.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, крім іншого, безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 76 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Якщо боржник в установлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець негайно розпочинає його примусове виконання відповідно до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження”.
З матеріалів справи вбачається , що СПД ОСОБА_2 не виконав рішення суду у відведений для добровільного виконання строк тому державною виконавчою службою рішення від 22.09.09р. у справі № 31/100пн з огляду на приписи чинного законодавства виконано в примусовому порядку та стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій у сумі 53,91 грн.
Ухвалою господарського суду від 11.05.10р. відстрочено виконання рішення господарського суду від 22.09.09р. у справі №3 1/100пн до 14.06.10р., однак вона винесена судом після проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду від 22.09.09р.
Разом з цим, доказів обізнаності державної виконавчої служби про прийняття до провадження судом заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення від 22.09.09р. у справі № 31/100 пн на момент проведення виконавчих дій до матеріалів справи скаржником не надано.
Тому господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що обмежень дій державної виконавчої служби на момент вчинення виконавчих дій не існувало, а доводи скаржника визнав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки державна виконавча служба під час примусового виконання рішення від 22.09.09р. діяла у відповідності з приписами Закону України „Про виконавче провадження”.
Вимога про визнання протиправними дії державної виконавчої служби, щодо порушення, закріпленого у ст. 41 Конституції України, права володіти, користуватися та розпоряджатися власністю обгрунтовано визнана такою, що не підлягає задоволенню, за відсутністю у матеріалах справи, доказів того, що майно (від якого звільнена земельна ділянка) належить на праві власності ОСОБА_2 та/або членам його родини не має.
Крім того, факт відсутності у відповідача права власності на майно, розташоване за адресою: вул. 40-річчя Жовтня (біля Палацу Культури) у м. Новогродівка, і використання спірних земельних ділянок без відповідних правоустановчих документів був встановлений рішенням суду від 22.09.09р.
Під час розгляду господарським судом витребулись у скаржника докази, які підтверджують право власності на торговий павільйон, що був розташований за адресою: м. Новогродівка, вул. 40 років Жовтня (біля Палацу Культури), проте, докази не були надані.
Разом з цим, позивачем (стягувачем) надано лист № 13-09 від 02.09.10р. Відділу містобудування і архітектури Новогродівської міської ради, в якому останній повідомляв про те, що паспорт прив'язки державним будівельним нормам та дозвіл на розміщення малої архітектурної форми -торгового павільйону СПД ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 не зареєстровано.
Згідно зі ст. 34 Закону України „Про оренду землі” звільнення земельної ділянки від торгового павільйону є обов'язком СПД ОСОБА_2 (як орендаря за договором оренди, який припинив свою дію) незалежно від того, чи належить йому або іншій особі майно, що розміщено на орендованій земельній ділянці.
Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення в житло чи інше володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Державна виконавча служба зайшла до приміщення павільйону а не житла, саме для вчинення дій щодо виконання рішення суду.
Тому господарський суд дійшов вірного висновку про те, що не має підстав стверджувати, що було порушено право на недоторканість житла, чи іншого обєкту права власності СПД ОСОБА_2
Що стосується вимоги скаржника про визнання протиправними дії держаної виконавчої служби, щодо порушення, закріпленого у ст. 43 Конституції України, права на працю, то вона також не підлягає задоволенню з огляду на недоведеність.
Вимоги про стягнення з державної виконавчої служби матеріальної (відшкодування збитків за знешкоджені продовольчі продукти; збитки, завдані вилученням майна; збитки, завдані неможливістю заробляти на життя працею; збитки, завдані найманим працівникам, в зв'язку з неможливістю заробляти на життя працею) та моральної шкоди, зобов'язання державну виконавчу службу відновити знесену споруду -торгівельний павільйон не підлягають задоволенню, оскільки, взагалі, вони (вимоги) не підлягають вирішенню в межах розгляду скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України, а можуть бути предметом самостійного позовного провадження.
Не підлягає розгляду вимога скаржника встановити ознаки злочину і притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб в межах розгляду скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Державна виконавча служба неодноразово (в усній формі 30.04.10р., в письмовій формі 05.05.10р., 13.05.10р., 25.05.10р., 08.06.10р., 18.06.10р.) повідомляла скаржника про місце знаходження майна. Тому вимога про зобов'язання державної виконавчої служби надати ОСОБА_2 документи, які свідчать про вилучене майно та його кількість обгрунтовано незадоволена господарським судом.
Право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених ст. 43-І ГПК України запобіжних заходів є можливим до подання позову (ст. 43 ГПК України).
Тому вірним є висновок суду про те, що, заява про вжиття запобіжних заходів також не може розглядатись судом при розгляді скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Оскільки, під час розгляду скарги судом не встановлено обставини, які б свідчили, що дії державної виконавчої служби не відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження” тому господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання незаконною постанови від 13.05.10р. про закінчення виконавчого провадження та постанови від 13.05.10р. про стягнення з боржника втрат на проведення виконавчих дій.
З урахуванням викладеного, господарський суд правомірно відмовив у задоволенні скарги СПД ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державної виконавчої служби щодо виконання наказу від 05.10.09р. по справі №31/100пн.
З огляду на наведене, ухвала господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, судова колегія,-
Ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. по справі № 31/100пн залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надіслано 6 примірників:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
1-ВДВС
1-госп.суду
1-ДАГС