справа № 824/80/23
провадження № 22-вк/824/28/2024 суддя-доповідач Березовенко Р.В.
01 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати в цивільних справах Березовенко Р.В., за участю секретаря - Щавлінського С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Лобанець Іриною Миколаївною, про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 лютого 2024 року в справі №1/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
14 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Лобанець Іриною Миколаївною, про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 лютого 2024 року в справі №1/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що 09 лютого 2024 року головою Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України у третейській справі №1/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:
- комбайн зерновий CASE8010, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 ;
- комбайн зерновий CASE8010, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_5 , номер двигуна: НОМЕР_6 .
З метою ефективного захисту своїх прав, заявник просив видати виконавчий документ на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 лютого 2024 року у справі №1/2024/19.0-7.4, якою вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні адвокат Лобанець І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , вимоги заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання ухвали третейського суду підтримала та просила її задовольнити.
Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Вивчивши доводи заяви, заслухавши думку представника заявника, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали третейського суду з таких підстав.
Згідно ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 4 розділу IX ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 485 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.
Статтею 486 ЦПК України встановлено підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якими є: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні підстави визначені у ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про третейські суди», третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Згідно зі ст. 5 цього Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмету і з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Так, у п. 6.9 договору позики №03/09-21 від 03 вересня 2021 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погодили, що будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України.
Строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущено.
Поряд з цим, судом встановлено, що інформації про скасування ухвали третейського суду не надано; справа підвідомча третейському суду відповідно до закону (правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-1718цс17, постанова від 15 листопада 2017 року); заява подана в межах строків для звернення за видачею виконавчого листа; рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою; питання, які б виходили за межі третейської угоди не вирішувалися; інформації про визнання третейської угоди недійсною не надано; склад третейського суду відповідав вимогам закону; рішення третейського суду містить передбачені законом способи захисту прав та охоронюваних інтересів; питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі третейський суд не вирішував.
Таким чином, суд встановив доведеним, що матеріали справи не містять відомостей про наявність обставин, які відповідно до ст. 486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого документа.
Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо).
Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про третейські суди», якщо сторони не домовилися про інше, третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з такими заходами.
Згідно ст. 50 Закону України «Про третейські суди» сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом..
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, у тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 лютого 2024 року у третейській справі №1/2024/19.0-7.4 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, оскільки обставин, які відповідно до ст.486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого листа встановлено не було.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 483, 485-487 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Лобанець Іриною Миколаївною, про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 лютого 2024 року в справі №1/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Видати виконавчий документ на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 лютого 2024 року у третейській справі №1/2024/19.0-7.4 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким:
накласти арешт на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:
- комбайн зерновий CASE8010, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 ;
- комбайн зерновий CASE8010, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_5 , номер двигуна: НОМЕР_6 .
Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Боржником за цією ухвалою є ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції - Київський апеляційний суд.
Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: Р.В. Березовенко