09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 405/5390/23
провадження № 61-4706ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому ради, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,
У серпні 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною вище заявою.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 недієздатним та встановлено над ним опіку. Призначено ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 . Визначено строк дії даного рішення два роки, тобто до 04 грудня 2025 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року апеляційну скаргу Органу опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому ради задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27 березня 2024 року ОСОБА_1 , із застосуванням засобів поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року, у змісті якої просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати. Рішення суду першої інстанції залишити в силі.
1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено
у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У змісті касаційної скарги заявником порушується клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення, без обґрунтування підстав поважності пропуску такого строку.
Одночасно, саме по собі клопотання, без надання доказів на підтвердження обставин, що заважало звернутися з касаційною скаргою у встановлений законом строк, з урахуванням того, що повний текст оскаржуваної постанови Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року складено 09 лютого 2024 року та забезпечено надання загального доступу 13 лютого 2024 року, може свідчити про штучне збільшення строку на касаційне оскарження.
При цьому Верховний Суд враховує, що у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції брала участь представник ОСОБА_1 - адвокат Гуцул М. С., відповідно останній було відомо про ухвалене судове рішення.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності
в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі
у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Так, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, а також не зазначено про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення
і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, з урахуванням дати складення повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що зазначено вище.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином заявникові необхідно на підтвердження наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені
в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави
з відповідними доказами.
2. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада
2020 року у справі № 904/3807/19.
Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці
у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі
№ 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011,
від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі
№ 522/2732/16-ц).
Касаційна скарга ОСОБА_1 в повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, доводи заявника, викладені у змісті касаційної скарги, зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості. Водночас заявником у змісті скарги не зазначені конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
3. Подана касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі має бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
У змісті касаційної скарги заявник просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року, не передаючи справу на новий розгляд.
Згідно зі статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
4. Також заявником у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не надано копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Таким чином, заявникові необхідно: 1) На підтвердження наведених обставин пропуску строку надати відповідні докази та звернутися до суду з відповідним клопотанням; 2) Уточнити касаційну скаргу із чітким посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, а також уточнити прохальну частинку касаційної скарги з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа
у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393, 409 ЦПК України, Верховний Суд
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник