09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 202/7769/22
провадження № 61-4744ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій області на рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі за первісним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа - Краматорське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, про стягнення коштів та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області, третя особа - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України
в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, про зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2022 року Служба автомобільних доріг у Донецькій області, яке
в подальшому змінило назву на Службу відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій області звернулося до суду із вказаним вище позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі
8 147,10 грн в порядку статті 1212 ЦК України.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, яке в подальшому змінило назву на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області, в якому просив суд зобов'язати відповідача скласти і подати в електронному вигляді чи на паперових носіях до територіального органу уповноваженого органу управління (Пенсійного фонду України) оформлену за встановленим законодавством зразком заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності АДУ №062601, виданому на ім'я ОСОБА_1 , за період тимчасової непрацездатності з 19 квітня 2021 року по
29 квітня 2021 року (за рахунок коштів соціального страхування з 24 квітня
2021 року по 29 квітня 2021 року).
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня
2023 року, з урахуванням ухвали Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2023 року про виправлення описки,
у задоволенні первісного позову Служби автомобільних доріг у Донецькій області відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Службу автомобільних доріг у Донецькій області, як страхувальника, скласти і подати
в електронному вигляді чи на паперових носіях до територіального органу уповноваженого органу управління (Пенсійного фонду України) оформлену за встановленим законодавством зразком заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДУ №062601, виданому на ім'я ОСОБА_1 , за період тимчасової непрацездатності з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року (за рахунок коштів соціального страхування з 24 квітня 2021 року по 29 квітня
2021 року). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року залишено без змін.
У березні 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій області, із застосуванням засобів поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, у змісті якої просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги первісного позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області задовольнити. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки
у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі.
Заявник у змісті касаційної скарги просить суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення
у справі.
Зазначає, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій області заснована на державній власності та є одержувачем бюджетних коштів, внесена до реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
Водночас у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України та постійними обстрілами міста Краматорськ, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області вимушено розташована у місті Дніпро,
а фінансовий стан останньої значно погіршився.
З урахуванням наведеного, заявник вважає, що наявні підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої
статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області не надано жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.
Крім того, слід зазначити, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи органу з державного бюджету України, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Ураховуючи наведене, у задоволенні клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (частина шоста статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 481,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 684,00 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент звернення до суду з первісним позовом (2022 рік) становило відповідно 2 481,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та 868 350,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на момент звернення до суду із зустрічним позовом (2023 рік) становило 1 073,60 грн.
Заявником оскаржуються судові рішення в частині вирішення двох позовної вимоги майнового характеру первісного позову та позовної вимоги немайнового характеру зустрічного позову.
За оскарження судового рішення в частині вирішення позовної вимоги первісного позову судовий збір підлягав сплаті в розмірі 4 962,00 грн (2 481,00 х 200%).
За оскарження судового рішення в частині вирішення позовної вимоги зустрічного позову, судовий збір підлягав сплаті в розмірі 2 147,20 грн (1 073,60 х 200%).
Відповідно, з урахуванням предмета спору та прохальної частини касаційної скарги заявникові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 109,20 грн
(4 962,00 + 2 147,20).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 136, 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
У задоволенні клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій областіпро відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити
Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 11 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 20 березня 2024 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник