Справа № 473/940/24
іменем України
"09" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Багрін І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 31158 грн 47 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою було укладено договір №4750863 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 9500 грн. 00 коп. з терміном користування 30 днів (з можливістю продовження вказаного строку). В свою чергу, відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується у разі порушення позичальником строку повернення кредиту); знижена процентна ставка становить 0,019 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується в межах строку кредитування та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у разі досягнення сторонами умов щодо пролонгації кредитного договору протягом цього строку).
17 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 17-01/23-Ф, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з договору № 4750863 від 10 вересня 2021 року.
Відповідачка свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 31158 грн. 47 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9 499 грн. 60 коп., заборгованість за процентами в розмірі 21658 грн. 87 коп.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явився, проте згідно наявної в матеріалах справи заяви, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві проти цього не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту був вчинений в електронній формі.
А тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 2-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.ст.611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір №4750863 про надання споживчого кредиту (підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором), в якому сторони узгодили його умови.
За умовами вказаному договору відповідачці було надано кредит у розмірі 9500 грн. 00 коп. з терміном користування 30 днів (з можливістю продовження вказаного строку). В свою чергу, відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується у разі порушення позичальником строку повернення кредиту); знижена процентна ставка становить 0,019 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується в межах строку кредитування та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у разі досягнення сторонами умов щодо пролонгації кредитного договору протягом цього строку).
17 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 17-01/23-Ф, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з договору № 4750863 від 10 вересня 2021 року
Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» перерахувало кредитні кошти у розмірі 9500 грн. 00 коп. на рахунок позичальниці.
Також з матеріалів справи вбачається, що позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 20 лютого 2024 року становить 31158 грн. 47 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9 499 грн. 60 коп., заборгованість за процентами в розмірі 21658 грн. 87 коп. (проценти розраховані за період з 10 вересня 2021 року по 07 лютого 2022 року (включно), відповідно до п.п.1.4, 4.3.1-4.4 договору, з урахуванням здійснених відповідачкою платежів), що підтверджується розрахунком заборгованості.
За встановлених обставин, вказана заборгованість на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 12 422 грн. 40 коп. (2 422,40 (судовий збір) + 10000 (витрати на професійну правничу допомогу (що підтверджуються копією договору про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року №10/07-2023, копією звіту про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року, копією рахунку на оплату по замовленню №2127/09/02 від 9 лютого 2024 року, копією платіжної інструкції № 3416 від 13 лютого 2024 року)).
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ідентифікаційний код 44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4750863 від 10 вересня 2021 року в розмірі 31 158 (тридцять одна тисяча сто п'ятдесят вісім) грн. 47 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9 499 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп., заборгованість за процентами в розмірі 21 658 (двадцять одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім) грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ідентифікаційний код 44559822, судові витрати в розмірі 12 422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Л.В. Лузан