Справа № 473/7030/23
іменем України
"08" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Багрін І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
у грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 жовтня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з відповідачкою в електронній формі кредитний договір № 989747195.
Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 9 600 грн. 00 коп. (сума кредиту збільшена на 900 грн. 00 коп., згідно додаткової угоди до кредитного договору від 18 жовтня 2020 року), зі строком користування протягом 30 днів, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит не пізніше 10 листопада 2020 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,80 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (дисконтна процентна ставка), у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (стандартна).
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 (у редакції договору, узгодженого сторонами в додатковій угоді №26 від 31 грудня 2020 року), за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з договору №989747195 від 11 жовтня 2020 року.
20 жовтня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №20102022, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями, що виникли з договору №989747195 від 11 жовтня 2020 року.
Позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 32 754 грн. 30 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10 499 грн. 59 коп., заборгованість за процентами в розмірі 22 254 грн. 71 коп.
Крім того, 27 грудня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено договір кредиту та страхування № Z75.22268.006147668, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 12 000 грн. 00 коп., строком на 24 місяці. В свою чергу, відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами повертати отримані кредитні кошти, сплачувати проценти (в розмірі 9,99 % річних від залишку заборгованості за кредитом), комісію за обслуговування кредитної заборгованості (в розмірі 2,70 % щомісячно від суми кредиту), згідно узгодженого сторонами графіку, остаточно повернувши кредит у строк до 27 грудня 2021 року.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 07072023, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з договору № Z75.22268.006147668 від 27 грудня 2019 року.
Відповідачка свої зобов'язання виконувала неналежним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 20 139 грн. 80 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 7 849 грн. 54 коп., заборгованість за процентами в розмірі 2 140 грн. 89 коп., заборгованість за комісією в розмірі 10 149 грн. 37 коп.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача ОСОБА_2 не з'явилася, проте згідно наявної в матеріалах справи заяви просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем її проживання, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки в своїй заяві представниця позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що 11 жовтня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі кредитний договір № 989747195. За умовами вказаного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 9 600 грн. 00 коп. зі строком користування протягом 30 днів, а саме до 10 листопада 2020 року. В свою чергу, відповідачка зобов'язалася своєчасно повернути кредит, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,80 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (дисконтна процентна ставка застосовується на період строку користування кредитом). У разі користування позичальником кредитом понад встановлений договором строк кредитування остання зобов'язана сплатити кредитодавцю проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожен день понадстрокового користування коштами.
18 жовтня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з відповідачкою в електронній формі додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої збільшило суму кредиту на 900 грн. 00 коп.
11 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з відповідачкою в електронній формі додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої продовжено строк користування кредитом на один день, збільшено плату за користування кредитом (проценти) до 1,60 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (дисконтна процентна ставка).
12 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з відповідачкою в електронній формі додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої продовжено строк користування кредитом на тридцять днів, зменшено плату за користування кредитом (проценти) до 1,28 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (дисконтна процентна ставка).
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 (у редакції договору, узгодженого сторонами в додатковій угоді №26 від 31 грудня 2020 року), за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з договору №989747195 від 11 жовтня 2020 року.
20 жовтня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №20102022, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями, що виникли з договору №989747195 від 11 жовтня 2020 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 207, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачкою електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Крім цього, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
З матеріалів справи, зокрема розрахунків заборгованості вбачається, що позичальниця свої зобов'язання перед кредиторами належним чином не виконала, в зв'язку з чим станом на 01 березня 2021 року виникла заборгованість у загальному розмірі 32 754 грн. 30 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10 499 грн. 59 коп., заборгованість за договірними процентами (нарахованими в межах строку кредитування) та процентами, нарахованими відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України (за користування коштами поза межами строку кредитування) в розмірі 22 254 грн. 71 коп.
Вказана заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у повному обсязі.
Що стосується кредитного договору № Z75.22268.006147668 від 27 грудня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи 27 грудня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено договір кредиту та страхування № Z75.22268.006147668, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 12 000 грн. 00 коп., строком на 24 місяці. В свою чергу, відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами повертати отримані кредитні кошти, сплачувати проценти (в розмірі 9,99 % річних від залишку заборгованості за кредитом), комісію за обслуговування кредитної заборгованості (в розмірі 2,70 % щомісячно від суми кредиту), згідно узгодженого сторонами графіку, остаточно повернувши кредит у строк до 27 грудня 2021 року.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 07072023, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з договору № Z75.22268.006147668 від 27 грудня 2019 року.
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за договором у розмірі 20 139 грн. 80 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 7 849 грн. 54 коп., заборгованість за процентами в розмірі 2 140 грн. 89 коп., заборгованість за комісією в розмірі 10 149 грн. 37 коп.
При цьому, суд зазначає, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
За змістом вищевказаного договору, паспорта споживчого кредиту вбачається, що АТ «Ідея Багн» фактично встановлено сплату комісії без зазначення за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальницею. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальниці, матеріали справи не містять, тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що позивач за договором № Z75.22268.006147668 від 27 грудня 2019 року має право на стягнення заборгованості за основним боргом, за нарахованими та невиплаченими процентами (за умови наявності відповідної заборгованості).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано виписку з особового рахунку позичальниці за період з 27 грудня 2019 року до 10 грудня 2020 року, з якої вбачається, що відповідачка в порядку виконання вищевказаного договору вносила кошти, частина яких була перерахована банком у якості плати за комісію (обслуговування кредитної заборгованості). Виписки з особового рахунку позичальниці за весь період кредитування, розрахунку заборгованості за договором з зазначенням всіх складових частин заборгованості, сплачених коштів за вказаний період позивачем не надано ні самостійно, ні на пропозицію суду. Надану позивачем довідку-розрахунок суд не може прийняти до уваги, оскільки вона не містить необхідної для вирішення справи інформації (зазначені лише загальні суми заборгованості без відповідних розрахунків).
За вказаних обставин, суд позбавлений можливості перевірити наявність заборгованості за основним боргом, процентами, її розміру (загальна сума простроченої заборгованості підлягає зменшенню на суму стягнутої комісії), в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідачки, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (62 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) в розмірі 1 664 грн. 08 коп.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, ідентифікаційний код 35625014: заборгованість за договором № 989747195 від 11 жовтня 2020 року в розмірі 32 754 грн. 30 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10 499 грн. 59 коп., заборгованість за процентами в розмірі 22 254 грн. 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, ідентифікаційний код 35625014, судові витрати в розмірі 1 664 грн. 08 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В. Лузан