Справа № 473/1555/24
іменем України
"08" квітня 2024 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Казарєз К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1
У протоколі серія НОМЕР_2 від 19.03.2024 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «19.03.2024 року близько 00-00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчиняв насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 психологічного характеру, ображав останню, чим своїми діями міг завдати шкоди здоров'ю».
Потерпілою в протоколі вказана ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, були кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався до суду рекомендованим листом за адресою, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, але не отримав рекомендований лист з причин від суду не залежних, так згідно із даними сайту Укрпошти вказано, що рекомендований лист «не вручено під час доставки».
Про причини неприбуття ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи - до суду не подав. Тому відповідно до ст.268 КУпАП справу було розглянуто у відсутності ОСОБА_1 в межах строків, що визначені ст.277 КУпАП. Крім того, суд враховує, що відкладення розгляду справи призведе до порушення визначених ст.277 КУпАП строків розгляду справ про адміністративні правопорушення (в даному випадку цей строк становить п'ятнадцятиденний строк - ч.1 ст.277 КУпАП).
Судом були вичерпані всі засоби повідомлення ОСОБА_1 про час та місце слухання справи. Заявку на отримання смс-повідомлення поліцією до протоколу надано не було, так само відсутній в матеріалах провадженні і номер телефону, за яким можна викликати особу, стосовно якої було складено протокол (вказано, що такий номер відсутній).
При цьому суд враховує, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Окрім того, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце слухання справи рекомендованим листом, також на офіційному сайті Судової влади України дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу (19.03.2024 року) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою усунення спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 згідно із вимогами ст.268 КУпАП.
Судом було досліджено матеріали провадження та встановлено, що окрім протоколу серія ВАД №360013 від 19.03.2024 року до справи долучено письмові пояснення ОСОБА_3 від 19.03.2024 року, які вона надала поліції під час складання протоколу, з яких вбачається, що 19.03.2024 року близько 23-50 год. вона знаходилась за місцем мешкання, коли прийшов її син ОСОБА_1 та її невістка ОСОБА_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння. Під час конфлікту останні ображали один одного, штовхалися, на її прохання припинити не реагували, тому вона викликала поліцію, яка склала на її сина та його співмешканку протоколи про вчинення домашнього насильства.
Суд має право врахувати як доказ письмові пояснення, надані поліції, оскільки відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі №208/712/19 визначено, що: «Положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу».
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд враховує, що ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено поняття психологічного насильства, а саме: «14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи».
Згідно із ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою. Тоді як з матеріалів провадження вбачається, що поліція під час складання протоколу встановила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співмешканцями.
Досліджені матеріали справи свідчать про те, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме насильство в сім'ї психологічного характеру.
При визначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу. Щодо застосування заходів, передбачених ст.39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, оскільки вказана норма передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб. Враховуючи обставини справи, характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього лише адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а положення ст.39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - не застосовувати.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
Керуючись ч.1 ст.173-2 КУпАП, ст.ст.39-1, 40-1, 283-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 170 (сто сімдесят) грн. в дохід держави рахунок: UA128999980313090106000014446, Отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м.Вознесенськ/ 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування: адміністративні штрафи та інші санкції, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 /п'ятнадцять/ днів з дня вручення копії постанови.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 грн. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Копію постанови надіслати ОСОБА_1 , оскільки справу було розглянуто без його участі на підставі положень ст.268 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.Б.Зубар