9 квітня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Червона Діброва Глибоцького району Чернівецької області, проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, - на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №12023262020002637 від 13.07.2023, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою клопотання - задоволено.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 08.05.2024 року.
ЄУНСС №725/2689/24 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-сс/822/106/24 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 199 КПК України
Строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено до 08.05.2024 року.
Одночасно після застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов'язків, визначених КПК України, визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 160600 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 08 травня 2024 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Доводи апеляційних скарг.
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі не погоджується з даним рішенням, оскільки воно постановлене без детального вивчення матеріалів кримінального провадження, без проведення ґрунтовного аналізу матеріалів щодо обґрунтованості висунутого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених обов'язків на ОСОБА_7 , так як оскаржуване рішення постановлене з порушенням матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню.
Вважає, що такої «достатності» для обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативної застави у сумі 160600 грн., явно не має. На жаль, суд не надав належної оцінки цим фактам.
Слідчим суддею під час судового засідання не проведений ґрунтовний аналіз змісту клопотання та додатків до нього, а також не достатньо досліджено доказів про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі взагалі не надано оцінку тому, що прокурор в поданому клопотанні жодним чином не довів, що застосування
будь-якого з більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для забезпечення подальшого досудового розслідування стосовно підзахисного.
Ризики вчиняти інше кримінальне правопорушення чи переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ОСОБА_7 жодним чином не намагається, і протилежному немає жодних доказів, оскільки прокурором до клопотання жодної підтверджуючої інформації не надано.
Далі зазначає, що з урахуванням викладених обставин та матеріалів провадження, стверджувати про тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого на цей момент злочину не має підстав, оскільки існують обґрунтовані сумніви щодо оголошеної підозри за ч.2 ст. 307 КК України дійсним обставинам справи, а саме головне, необхідності обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Окрім викладеного, звертає увагу апеляційного суду на те, що при вирішенні заявленого клопотання слідчим суддею не врахована особа підзахисного та міцність його соціальних зв'язків, в тому числі. Так як підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має серйозні проблеми зі здоров'ям, доглядає за хворою матір'ю, в нього відсутній закордонний паспорт, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність спроб ухилитися від слідчого, прокурору чи суду.
Підозрюваний ОСОБА_7 у своїй скарзі не погоджується із оскаржуваною ухвалою слідчого судді. Вказує, що він є важко хворим, на його утриманні знаходиться мати пенсійного віку, яка не в змозі самостійно себе доглядати. Просив суттєво зменшити йому заставу.
Позиції сторін.
Адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , надав суду письмову заяву в якій просить розглядати без його участі. Сам підозрюваний не заявляв клопотання про слухання апеляцій за його участю.
Прокурор в судовому засіданні просив апеляційні скарги сторони захисту та підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, як законну та обґрунтовану.
Мотиви суду.
Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційних скарг учасників, з'ясувавши думку сторін судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та умотивованим.
З наданих апеляційному суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження №12023262020002637 внесене до ЄРДР
13.07.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
07.02.2024 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення злочину.
08.02.2024 року ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В цей же день слідчим суддею Першотравневого районного суду м. Чернівці до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.04.2024 та визначено заставу у розмірі 160600 грн..
13.02.2024 року ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Керівником Чернівецької окружної прокуратури задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 08.05.2024 року.
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим/прокурором та сумнівів не викликає, а їх сукупність дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому діянь є обґрунтованою та дає підстави для продовження строку тримання його під вартою.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, або ж щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів та в межах досудового слідства повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчиненого злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того, твердження адвоката ОСОБА_6 про особисті та соціальні обставини життя підозрюваного ОСОБА_7 , та стан його здоров'я, то вони не є надто вагомими підставами, які суттєво впливають на зміну йому раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою, оскільки не підтверджуються належними доказами, а є лише припущенням адвоката, що його підзахисний не чинитиме спроб ухилитися від слідчого, прокурора чи суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слід зазначити, що слідчим суддею, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, як альтернативу заміни, визначено підозрюваному заставу в сумі 160600 (сто шістдесят тисяч шістсот) гривень, в разі внесення якої, ОСОБА_7 буде звільнено з-під варти.
Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг учасників щодо розміру визначеної застави, яка є непомірною для ОСОБА_7 , колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував
наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При визначенні ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходив з обставин кримінального правопорушення в якому підозрюється останній, те що він немає сталих соціальних зв'язків та офіційно не працевлаштований, основним джерелом його доходів є збут наркотичних засобів та психотропних речовин, при цьому врахувавши його матеріальний та сімейний стан, а також ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, слідчим суддею враховано, а апеляційним судом перевірено, що саме ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні інкримінованих йому діянь, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією майна, соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки з суспільством та негативну репутацію.
Отже, наведені вище обставини й стали підставами для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Що стосується твердження підозрюваного ОСОБА_7 про стан його здоров'я, то як встановлено судом апеляційної інстанції, останньому надано належне медичне лікування в умовах ізоляції, і наразі матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.
Зважаючи на встановлені ризики та особу ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді та винесення нової ухвали, як про те апелює адвокат ОСОБА_6 в інтересах свого підзахисного, як і не вбачає підстав для зменшення суми застави, про що просить підозрюваний ОСОБА_7 , а тому апеляційні скарги апелянтів задоволенню не підлягають.
Істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 309, 404, 407, 418, 419, 422, ч.4 ст. 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2024 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3