Справа № 349/2142/23
Провадження № 33/4808/363/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г.
Суддя-доповідач Повзло
09 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В.
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Шидзінського І.В., що діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 лютого 2024 року якою,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, який працює у відокремленому підрозділі Ходорівська дистанція колії Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин: 05 листопада 2023 року о 02 год. 22 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом марки «ИЖ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Центральна в с. Верхня Липиця Івано-Франківського району Івано-Франківської області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9. а Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі адвокат Шидзінський І.В. просить скасувати постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 лютого 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вини своєї не визнав.
Вказує, що в протоколі не зазначено ознак сп'яніння.
Наголошує, що при проходженні огляду ОСОБА_1 не було ознайомлено з початковим показником газоаналізатора, а роздруківка з результатом є неналежної якості.
Зазначає, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що є порушенням процедури огляду.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Шидзінський І.В. в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, неодноразово належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, до початку судового засідання клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавали, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
При цьому, враховую, що ОСОБА_1 достеменно відомо про перебування справи в Івано-Франківському апеляційному суді, оскільки він скористався правовою допомогою та залучив захисника який подавав апеляційну скаргу та клопотання про відкладення справи.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Шидзінського І.В.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2023 серії ААД № 252430 (а.с. 2) 05 листопада 2023 року о 02 год. 22 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом марки «ИЖ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Центральна в с. Верхня Липиця Івано-Франківського району Івано-Франківської області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6810, результат огляду становить 2,26% проміле. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором СРПП ВП №1 (м. Рогатин) старшим лейтенантом поліції Оленчиним В.Д. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, але від дачі пояснень по суті порушення відмовився.
Твердження апелянта про те, що протоколі не зазначено ознак сп'яніння і це є порушенням є голослівним, оскільки як вбачається з наявних відеозаписів та матеріалів справи ОСОБА_1 було зупинено у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху, оголошено ознаки сп'яніння, які в подальшому були відображені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 5).
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 3), підписана ОСОБА_1 і засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Dragger Alkotest 6810» - 2,26 ‰проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле).
Також не є слушним твердження апелянта про те, що роздруківка з результатом огляду є неналежної якості, оскільки як вбачається з долученої до матеріалів справи вказана роздруківка є належної якості, є читабельною, заповнена відповідальною особою, підписана ОСОБА_1 і засвідчує результат тесту.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як: нечітка вимова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою «Dragger Alkotest 6810», з результатом 2,26 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Рогатинську ЦРЛ (а.с. 5), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - нечітка вимова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці.
На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 7), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як працівники поліції здійснили зупинку транспортного засобу - мотоцикла марки «ИЖ», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який не виконав вимогу на зупинку. Після зупинки водій ОСОБА_1 повідомив, що не помітив працівників поліції і іде від друга у якого святкували день народження. Після перевірки документів у водія ОСОБА_1 працівник поліції запитав останнього чи вживав алкоголь, на що ОСОБА_1 дав відповідь, що випив пиво. Далі в ході розмови ОСОБА_1 сказав, що з другом випили: «по сто грам». У зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці, на таку пропозицію ОСОБА_1 погодився. Перед початком огляду працівник поліції показав ОСОБА_1 свідоцтво про повірку приладу та нульові показники приладу. Далі зафіксовано процедуру проходження огляду з результатом 2,26 ‰ проміле. ОСОБА_1 з результатом огляду погодився. Також зафіксовано складання процесуальних документів, оголошення складених документів водієві ОСОБА_1 та їх підписання.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що при проходженні огляду ОСОБА_1 не було ознайомлено з початковим показником газоаналізатора не є слушним, оскільки спростовується наявними відеозаписами з яких вбачається, що перед початком огляду працівник поліції показав ОСОБА_1 свідоцтво про повірку приладу та нульові показники приладу.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У даному випадку працівники поліції фіксували подію за допомогою технічних засобів відеозапису, а наявність двох свідків не є обов'язковою.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, погодився з результатами.
Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Твердження апелянта про те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вини своєї не визнав не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП не спростовано матеріалами справи, однак не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції був присутній, у відповідності до процедури йому роз'яснено права і обов'язки передбачені законом, він вину свою визнав повністю, у вчиненому правопорушенні щиро розкаявся, з результатом огляду погодився, не заперечував щодо дослідження лише документів, які долучені до матеріалів справи, без дослідження відеозаписів. Така поведінка свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з правами, обов'язками та правовими наслідками у випадку їх не виконання.
Правом на захист ОСОБА_1 скористався, про що свідчить залучення захисника.
Таким чином доходжу висновку, що ОСОБА_1 на час апеляційного розгляду відомі права та він ними вільно користується.
Отже встановлено, що ОСОБА_1 , був водієм мотоцикла марки «ИЖ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у нього виявлено працівниками поліції ознаки алкогольного сп'яніння, проведено огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Шидзінського І.В., що діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 лютого 2024 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло