Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/650/24
3/287/1494/24
05 квітня 2024 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, службове посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 09.09.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини № НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ №119919 від 16.02.2024 року вбачається, що 15.02.2024 року, о 12 год. 20 хв., під час перевірки несення служби особовим складом четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону в місці тимчасової дислокації першого відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина № НОМЕР_3 ) було виявлено інспектора прикордонної служби 2 категорії майстер-сержанта ОСОБА_1 під час виконання ним обов'язків військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нечітка мова, характерний запах з ротової порожнини, порушена координація рухів. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду КНП «Олевська центральна лікарня» ОМР №13 від 15.02.2024 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вміст алкоголю у видихуваному повітрі військовослужбовця - 2,7 проміле. Таким чином, майстер-сержант ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в умовах особливого періоду.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутністю.
Частиною другою статті 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Частиною 1 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 2 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисних діях вживання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, а також виконання службових обов'язків у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння.
Кваліфікуючі ознаки вчинення правопорушення в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про загальну мобілізацію», Указів Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08 2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 року №734/2023 та від 05.02.2024 року №49/2024 в Україні введено воєнний стан.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Стаття 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, передбачає, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП стверджується зібраними по справі належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 251 КУпАП, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії СхРУ №119919 від 16.02.2024 року, який складений у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення та який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 15.02.2024 року згідно якого він визнав свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні та зобов'язався в подальшому не вчиняти подібних правопорушень;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №13 від 15.02.2024 року з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився в КНП «Олевська ЦЛ» ОМР за допомогою приладу Алконт 01 СУ. Результат огляду - 2,7 проміле;
- службовою характеристикою військовослужбовця ОСОБА_1 ;
- копією службового посвідчення ОСОБА_1 .
Підсумовуючи наведене, досліджені та проаналізовані у ході розгляду справи докази не містять протиріч та доповнюють один одного, зібрані у порядку КУпАП, в сукупності та взаємозв'язку беззаперечно та безсумнівно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, дії правопорушника за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковано правильно, за що останній підлягає адміністративній відповідальності. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП відсутні.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.
Призначаючи вид та міру стягнення, враховуються обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме те, що він є військовослужбовцем військової служби за контрактом, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, що буде достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 3 ст. 172-20, 283, 284, 287, 326-328 КУпАП, п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Штраф перерахувати на р/р UA 048999980313020106000006741, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ ТГ м. Олевськ/ 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В. Винар