Справа 556/2209/21
Номер провадження 2/556/47/2023
30.08.2023 року. смт.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області
під головуванням судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П.
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Володимирець в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-
Позивач ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 06 жовтня 2020 року о 16.10 годині на автодорозі Київ-Чоп по АДРЕСА_1 відбулась дорожньо - транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «Орel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_4 , та транспортного засобу марки «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких був змушений тривалий час проходити лікування у медичних закладах. На лікування ОСОБА_3 витрачено 28 257 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 62 копійки, що підтверджується відповідними фінансовими документами (чеками). Окрім того, внаслідок ДТП механічних ушкоджень зазнав транспортний засіб, яким керував ОСОБА_3 , та який перебуває у його власності, а саме автомобіль марки «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску.
Згідно висновку №208.21 СУ експертного автотоварознавчого дослідження, що проведене на замовлення ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку (ринкова вартість пошкодженого автомобіля станом на момент ДТП), завданого власнику автомобіля «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 06.10.2020, станом на момент ДТП, становить 233 795 (двісті тридцять три гривні сімсот дев'яносто п'ять) грн. 69 копійок.
При цьому, ринкова вартість автомобіля «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , з врахуванням пошкоджень наявних після ДТП 06.10.2020, станом на момент ДТП, становить 11 900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок. Різниця між вказаними сумами становить: 233 795,69 - 11 900,00 = 221 895 (двісті двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 69 копійок. ОСОБА_3 зареєстрований у ЄДРПОУ як фізична особа - підприємець та здійснює господарську діяльність з перевезення пасажирів з смт. Володимирець у місто Київ. Вартість відновлювального ремонту, пошкодженого внаслідок ДТП, автомобіля, згідно зазначеного висновку №208.21 становить 664 089.12 грн.
З метою відновлення та продовження здійснення господарської діяльності ОСОБА_3 був змушений позичити грошові кошти та купити інший автомобіль, що був би придатний для перевезення пасажирів, - в межах суми відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Такий автомобіль ним був куплений за 420 000 (чотириста двадцять тисяч) гривень.
Таким чином, сума реального збитку ОСОБА_3 , що складається із ринкової вартості пошкодженого (фактично знищеного) автомобіля, за виключенням ринкової вартості цього автомобіля з врахуванням пошкоджень після ДТП, та розміру витрат, що ОСОБА_3 мусив зробити для відновлення свого порушеного права та можливості здійснення господарської діяльності становить 641 895 (шістсот сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 69 копійок та розрахована наступним чином: 233 795,69 (ринкова вартість пошкодженого авто на момент ДТП) - 11 900 (ринкова вартість авто з пошкодженнями внаслідок ДТП) + 420 000 (вартість купленого авто для відновлення свого порушеного права) = 641 895,69 грн.
Також позивач зазначив, що купівля нового авто є більш раціональною та економічно вигідною ніж проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (664 089,12 - 641 895,69 = 22 193,43). При цьому, усунення порушеного законного права ОСОБА_3 без купівлі нового автомобіля або проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля є неможливою.
Таким чином, на даний час залишилась невідшкодованою матеріальна шкода, яка була заподіяна позивачу ОСОБА_3 , під час ДТП, що мала місце 06.10.2020 року в розмірі - 641 895,69 грн. та шкода заподіяна здоров'ю у розмірі 28 257 грн. 62 копійки,
Крім того, в ході підготовки матеріалів для звернення до суду з позовом він поніс витрати в сумі 6808,00 грн., які полягають в оплаті висновку експертного дослідження.
Також, внаслідок порушення прав, позивачу було завдано непоправиму моральну шкоду, що полягає у сильних душевних стражданнях та переживаннях, також життєвих незручностях, причиною яких було пошкодження його автомобіля. Внаслідок зазначеного ДТП ОСОБА_3 тривалий час лікувався у медичних закладах та не міг здійснювати господарську діяльність, через що дуже переживав та хвилювався. Через такі переживання ОСОБА_3 перестав нормально спати, його постійно переслідувало безсоння та жахи, йому постійно снився сон, в якому він бачив момент ДТП, від чого він постійно просинався вночі та довгий час не міг заснути. Зазначене триває і по даний час, що спричиняє незручності при здійсненні пасажирських перевезень. Через те, що ДТП сталось у момент, коли в автомобілі перебували пасажири ОСОБА_3 переживав також і за їхнє самопочуття, а також, коли завершив лікування, то боявся і до цього часу побоюється перевозити пасажирів, а відтак, кожна поїздка на сьогоднішній день спричиняє для нього вкрай негативні наслідки та страждання. Крім того, суттєвого навантаження на психологічний стан ОСОБА_3 спричинила необхідність фактичної зупинки господарської діяльності, що стало наслідком відсутності можливості забезпечення себе та своєї сім'ї всім необхідним. ОСОБА_3 був змушений істотно змінити спосіб свого повсякденного життя та існування, неодноразово їздив в поліцію та постійно переживав про результати досудового розслідування кримінального провадження. При цьому, йому невідкладно були потрібні істотні кошти для лікування, що спричинило необхідність просити гроші в позику у друзів та знайомих, що також створило незручності для нього, а також переживання та сором. Загалом, зазначена ДТП спричинила вкрай суттєву зміну його повсякденного життя, постійне нервове напруження та стреси, фізичні та душевні страждання, а також істотні матеріальні збитки, відшкодовувати які Відповідач відмовляється та повністю припинив спілкування із Позивачем з цього приводу, а також високомірно та зухвало вказав у останній телефонні розмові на те, що будь-яких збитків відшкодовувати не буде. Зважаючи на викладене, завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 110 000 гривень. Його неодноразові усні звернення до відповідача про відшкодування шкоди ним були проігноровані, у зв'язку із цим він змушений звернутись до суду для захисту порушених прав.
Вказаний позов ОСОБА_3 , надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 08.11.2021 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 10.12.2021 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 01.02.2022 року було залучено до розгляду справи співвідповідача - страхову компанію.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 16.03.2022 року було оголошено перерву в судовому засіданні у зв'язку із оголошенням в Україні воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення військ російської федерації. Ухвалою Володимирецького районного суду від 20.09.2022 року було продовжено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 05.07.2023 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Задоволено обґрунтоване клопотання представника відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, у визначений в ухвалі про відкриття провадження строк представник відповідача адвокат Вахненко М.В. подав відзив на цивільний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на недоведеність та безпідставність заявлених вимог.
Будь-яких інших процесуальних дій не вчинялося та заяв до суду не надходило.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Бурма О.В. підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові, просив їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Вахненко М.В. в судовому засіданні заперечив проти позову, вказав, що позовні вимоги ОСОБА_5 не доведені, не ґрунтуються на законі та судовій практиці, і мають на меті не відшкодування фактично заподіяної шкоди, а по суті, збагачення. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник співвідповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» та голова комісії з припинення або ліквідації ОСОБА_6 , будучи належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про перенесення часу судового засідання не клопотали, відзиву на позов або будь-яких заперечень проти позову, а також доказів на підтвердження таких заперечень не надали.
Зокрема, судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» перебуває в процесі припинення, головою комісії з припинення Товариства визначено ОСОБА_6 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру. Разом з тим, судові повістки, що направлялись за офіційною зареєстрованою адресою Товариства, повернулись без вручення; від отримання повістки та копії позовної заяви з додатками ОСОБА_6 відмовилась, що підтверджується відповідними відмітками підприємств поштового зв'язку.
Враховуючи викладене, виходячи з приписів ст.ст.128-130 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідач - ТДВ «Міжнародна страхова компанія та його представник своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судових засідань, призначених у даній справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2020 року о 16.10 годині на автодорозі Київ-Чоп по вулиці Соборній, 21 в селі Капітанівка Києво - Святошинського району Київської області відбулась дорожньо - транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «Орel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_4 , та транспортного засобу марки «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2021 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП проте, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі було закрите у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Дана постанова не була оскаржена та набрала законної сили.
Також матеріалами справи встановлено, що під час судового засідання ОСОБА_4 свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнав частково.
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеними обставини дорожньо-транспортної пригоди з участю транспортних засобів під керуванням сторін, а також ту обставину, що дана пригода сталась з вини водія - відповідача ОСОБА_4 .
Також в судовому засіданні встановлено та не заперечувалося учасниками справ, що внаслідок ДТП механічних ушкоджень зазнав транспортний засіб, яким керував ОСОБА_3 , та який перебуває у його власності, а саме автомобіль марки «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску.
Згідно висновку №208.21 СУ від 30.09.2021 року експертного автотоварознавчого дослідження, що проведене на замовлення ОСОБА_3 , встановлено, що ринкова вартість досліджуваного автомобіля «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску до моменту його пошкодження у ДТП, виходячи із особливостей які можливо було встановити при візуальному органолептичному огляді, у цінах станом на 06.10.2020 р. становить 233795,69 грн. (двісті тридцять три тисячі сімсот дев'яносто п'ять гривень 69 коп.).
Згідно пункту 1.5, 2.5 експертного дослідження «Визначення коефіцієнту фізичного зносу, станом на момент ДТП» вказано, що оскільки тривалість експлуатації досліджуваного автомобіля на момент ДТП 06.10.2020р. становить 19,92 років, не виявлено фактів, які б свідчили про проведення «капітального» ремонту, тим більше це й у вказаний термін, а відповідних документальних даних про це не представлено і не задано у якості вихідних, коефіцієнт Фізичного знос (Ез) не розраховується і приймається 0,7.
Власником автомобіля марки «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску є позивач ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Також судом встановлено, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_4 , пов'язана з експлуатацією автомобіля марки «Opel Vectra», на момент ДТП, була застрахована у Товаристві з Додатковою Відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», що підтверджується Полісом М10851463 від 25.04.2020р., відповідно до якого розмір страхового відшкодування за шкоду завдану майну становить 130000,00 грн., за шкоду завдану майну життю і здоров'ю 260000,00 грн., франшиза 2500,00 грн.
Згідно ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Згідно з статтею 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акту чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (стаття 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП його здоров'ю, майну та моральної шкоди.
Таким чином, враховуючи вказані норми закону, при визначенні кола відповідачів у даній справі, суд приходить до висновку, що шкода, заподіяна здоров'ю та майну позивача ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає відшкодуванню за рахунок страхової компанії, в межах встановленого ліміту, а шкода, що перевищує ліміт, а також моральна шкода - за рахунок відповідача ОСОБА_4 .
Зокрема, позивач заявив вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю в загальному розмірі 28257,62 грн., яка складається із витрат, понесених ОСОБА_3 , під час лікування у зв'язку із ДТП.
Аналізом оригіналів платіжних документів (чеків, рахунків, накладних), наданих позивачем, а також медичних висновків та виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4607 наданої КНП «Володимирецька ЦРЛ», встановлено, що за період стаціонарного лікування у вказаних медичних закладах, та в подальшому, у відповідності до рекомендацій при виписці, ОСОБА_3 , витратив на придбання ліків та медичного обладнання, оплату лабораторних та інших обстежень у відповідності до лікарських призначень, 28257,62 грн., і вказані кошти підлягають відшкодуванню на його користь.
Доводи представника відповідача про необґрунтовані перерви в лікуванні ОСОБА_3 спростовуються дослідженими письмовими доказами, з яких вбачається, що позивач відразу після отримання травми 06.10.2020 року був госпіталізований до КП «Обухівська ЦРЛ», де перебував на лікуванні 06 та 07 жовтня 2020 року, а вже 08.10.2020 року поступив до травматологічного відділення КНП «Володимирецька ЦРЛ», де перебував на лікуванні з 08.10.2020 року по 28.10.2020 року (інформація №468/01-20/21 від 01.04.2021 року).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що кошти в сумі 28257,62 грн. підлягають стягненню зі страхової компанії - ТДВ «Міжнародна страхова компанія», оскільки повністю охоплюються лімітом страхового відшкодування за шкоду життю та здоров'ю, встановленим Полісом страхування М10851463 від 25.04.2020 р.
З приводи відшкодування майнової шкоди, а саме - шкоди, заподіяної механічним пошкодженням транспортного засобу, що належав позивачу ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
У відповідності до п.4 ст.263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року, викладений у справі № 6-691цс15 про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 13 червня 2019 року у справі № 461/10942/15, провадження № 61-16909св18, зазначив, що відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є економічно необґрунтованим, витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. У разі, якщо власник не згоден із визначенням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди.
Крім того, відповідно до ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У разі фізичного знищення, КТЗ підлягає утилізації суб'єктом господарювання, який має ліцензію на здійснення операції у сфері поводження з небезпечними відходами та/або право провадження діяльності, пов'язаної зі збором заготівлею окремих видів, як вторинної сировини, згідно з вимогами Закону України "Про утилізацію транспортних засобів". Його вартість після ДТП приймається рівною сумі компенсації за зданий в утиль КТЗ, у випадках, які передбачені законодавством. В інших випадках, вартість КТЗ після ДТП не визначають. Відповідно до п. 4 статті 7 Закону України № 421-VII від 04.07.2013 року "Про утилізацію транспортних засобів" при прийнятті на утилізацію транспортного засобу пункт прийому видає власнику транспортного засобу або уповноваженій особі довідку про прийняття транспортного засобу на утилізацію (в матеріалах справи довідка про прийняття транспортного засобу на утилізацію відсутня).
Згідно висновку експерта №208.21 СУ від 30.09.2021 року, п.п.1.6, 2,6 вартість відновлюваного ремонту досліджуваного автомобіля з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу станом на 06.10.2020 р. становить 310553,84. Втрата товарної вартості не нараховується у будь-якому випадку, оскільки тривалість його експлуатації на момент ДТП - 19,92 роки, що перевищує граничну межу нарахування ВТВ.
Також у Висновку експерта №208.21 СУ від 30.09.2021 року зазначено, що «З наведеного вище вбачається, що автомобіль відновлювати економічно не доцільно, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість досліджуваного автомобіля до його пошкодження. Отже, згідно з п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України та Фондом держмайна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (надалі «Методика»), якщо вартість відновлювального ремонту на момент оцінки перевищує ринкову вартість КТЗ на момент пошкодження, то матеріальний збиток приймається в розмірі що дорівнює ринковій вартості КТЗ, оскільки такий КТЗ відновлювати економічно недоцільно.
Наявні у справі документи свідчать про те, що в результаті ДТП яка мала місце 06.10.2020 року автомобіль позивача експертним висновком визнаний таким, що відновлювати економічно не доцільно з огляду на те, що вартість ремонту перевищує його вартість до ДТП.
У зв'язку з цим розрахунок відшкодування, належного позивачу, здійснюється відповідно до Висновку експерта №208.21 СУ від 30.09.2021 року. Так, у відповідності до вказаного висновку, ринкова вартість досліджуваного автомобіля «Мегсеdes-Веnz Sprinter 311 СDI», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску до моменту його пошкодження у ДТП, у цінах станом на 06.10.2020 р. становила 233795,69 грн., і саме ця сума, на думку суду, підлягає виплаті позивачу в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної його майну.
Зазначений висновок автотоварознавчого дослідження автомобіля відповідачі не оскаржували.
При цьому, виходячи зі страхових лімітів, встановлених по даному виду шкоди у відповідності до страхового полісу М10851463 від 25.04.2020 р., вказану суму слід стягнути наступним чином:
-з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» страхового відшкодування 127500,00 грн. (максимальна сума страхового відшкодування 130000 грн за мінусом франшизи 2500 грн);
-з відповідача ОСОБА_4 106295,69 грн. (сума шкоди 233795,69 грн - 127500 грн страхової виплати).
Що стосується стягнення з відповідачів вартості автомобіля, придбаного ОСОБА_3 для продовження здійснення підприємницької діяльності, то з цього приводу судом встановлено, що ОСОБА_3 сам за власним рішенням, можливістю та бажанням придбав за 420000 грн новий автомобіль замість пошкодженого внаслідок ДТП. Таке придбання і витрачені на нього позивачем кошти, на думку суду, не охоплюються поняттям збитків та упущеної вигоди, а відтак вказані кошти не підлягають стягненню з ОСОБА_7 та страхової компанії, і у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 , в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.
За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:
1) характеру правопорушення;
2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;
4) інших обставин, які мають істотне значення.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, відповідно до п.3 Постанови, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з ч. 2 п. 5 Постанови, доведенню підлягають: наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, наявність вини останнього в заподіянні шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок ДТП, яка трапилася 06.10.2020 р., йому завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного особистого та суспільного життя. Внаслідок цієї ДТП позивач переніс нервово-емоційні переживання, оскільки його автомобіль, який зазнав значних механічних пошкоджень, був джерелом заробітку для матеріального забезпечення родини оскільки позивач займається підприємницькою діяльністю з перевезення людей. ОСОБА_3 обгрунтовано вважає, що його страждання викликали певні зміни в житті: збентеження, страх, хвилювання, емоційну нестабільність, стан здоров'я значно погіршився, після ДТП він перебуває в постійному стресі.
Разом з тим, визначений позивачем розмір моральної шкоди - 110000 грн - на думку суду, є явно завищеним, не відповідає обставинам справи та наявним доказам. Оскільки такий спосіб захисту цивільних прав як компенсація моральної (немайнової) шкоди не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен вести до збагачення потерпілого за рахунок винного.
З урахуванням конкретних обставин справи, характеру наслідків протиправних дій відповідача, суд вважає, що належною та співмірною компенсацією завданої позивачу моральної шкоди, що підлягає стягненню на його користь з відповідача ОСОБА_4 , є сума у розмірі 10000 грн.
Таким чином, позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, в т.ч. в частині відшкодування шкоди здоров'ю - на суму 28257,62 грн, в частині майнової шкоди на суму 233795,69 грн, та моральної шкоди - на суму 10000 грн.
З приводу стягнення судових витрат судоми встановлено наступне.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заявлені позивачем судові витрати в даній справі складаються із сплачених позивачем коштів в сумі 6808 грн за проведення автотоварознавчої експертизи. Відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Враховуючи, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди судом задоволено частково, понесені позивачем витрати також підлягають частковому відшкодуванню, пропорційно до задоволених та відхилених позовних вимог, виходячи з такого розрахунку:
-заявлено позовних вимог на суму 780153,31 грн, задоволено - на суму 272053,31 грн, що становить 34,9%;
-понесено судових витрат на оплату експерта - 6808 грн, підлягає відшкодуванню 34,9% цих коштів, що становить 2374 грн.
Крім того, з відповідачів підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 2720,53 грн, оскільки при подачі позову позивач від сплати судового збору був звільнений.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 81-83, 89, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК, суд - УХВАЛИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , залучене в якості співвідповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), завдану матеріальну шкоду в сумі 106295 (сто шість тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень, 69 коп., завдану моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень, 00 коп., а також частину судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, в т.ч. зі сплати судового збору у розмірі 1161 (одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 70 коп, та витрат за проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 1013 (одна тисяча тринадцять) грн. 70 коп.,а всього стягнути 118471 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 09 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», (код ЄДРПОУ: 31236795) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), завдану матеріальну шкоду в сумі 127500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень, 00 коп., та шкоду завдану здоров'ю в сумі 28257 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят сім) гривень, 62 коп., а також частину судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, в т.ч. зі сплати судового збору у розмірі 1558 (одна тисяча п"ятсот п"ятдесят вісім) грн. 83 коп, та витрат за проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 30 коп.,а всього стягнути 158676 (сто п"ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 75 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Повний тектс рішення буде складено 11 вересня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Іванків
Повний текст рішення складено 19 вересня 2023 року
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), мешканець АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Співвідповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», юридична адреса: 61001, м.Харків, пр. Гагаріна, 41/2, корпус 8, офіс 1-12, код ЄДРПОУ: 31236795.