іменем України
Справа № 210/513/24
Провадження № 1-кс/210/534/24
05 квітня 2024 року
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
особи, які беруть участь у розгляді скарги: скаржник ОСОБА_3
В провадженні судді перебуває вищевказана скарга.
В обґрунтування скаржник зазначає, що 22.01.2024р. звернувся до чергової частини Криворізького РУП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення з приводу недопуску адміністрацією КП «Криворізька міська лікарня № 1» до пільгових палат. Його заява про вчинене кримінальне правопорушення була зареєстрована в Журналі єдиного обліку повідомлень за №2051 від 22.01.2024 року.
25.01.2024р. Криворізьким РУП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області була надана довідка про те, що ознак кримінального правопорушення не виявлено, тому згідно ст. 214 КПК України підстави, для внесення викладених у зверненні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування відсутні. Тому було прийнято рішення про надсилання їх для розгляду до ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (вих. № 45/4-559 від 24.01.2024).
Заявник вважає, що всупереч ст. 214 КПК України працівниками поліції допущена бездіяльність, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати посадових осіб ВП №2 КРУП ГУНП у Дніпропетровської області прийняти та невідкладно зареєструвати подану заяву про вчинення злочину та розпочати досудове розслідування.
Скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення скеровувалась до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
Враховуючи, що заява про внесення відомостей до ЄРДР була подана ОСОБА_3 до Криворізького РУП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області, яке перебває на території юрисдикції Центрально-Міського районного суду, а в подальшому скеровано до ВП № 2 Криворізького РУП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області для розгляду справи по суті, слідчий суддя за відсутності однозначного підходу та практики визначення підсудності за таких умов, вважає з метою недопущення прав скаржника на доступ до суду, розглядути скаргу по суті.
Доводи учасників справи
Скаржник підтримав свою скаргу. Зазначив, що його знайома потрапила до лікарні, мала права на пільгову палату, мала відповідне посвідчення, проте їй не було надану таку палату, її лікували в палаті без належних умов, зокрема відсутність душу, санвузла. Він є журналістом, має доступ до державної таємниці, тому намагався з"ясувати, чому його знайомій не були створені належні умови лікування, як особі, що має переваги та пільги, пред"явив своє посвідчення, але йому відмовлено в доступі до пільгової палати.
Вважає, що було вчинено злочин, тому написав заяву.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Крім того, представниками ВП №2 КРУП ГУНП у Дніпропетровської області на виконання ухвали слідчого судді було надано матеріалів за зверненням ОСОБА_3 .
Фактичні обставини справи
ОСОБА_3 22.01.2024р. звернувся до чергової частини Криворізького РУП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення з приводу недопуску адміністрацією КП «Криворізька міська лікарня № 1» до пільгових палат. Його заява про вчинене кримінальне правопорушення була зареєстрована в Журналі єдиного обліку повідомлень за №2051 від 22.01.2024 року.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 покликався на те, що на початку січня 2024 року адміністрацією КП "Криворізька міська лікарня № 1" було перешкоджання журналісткій діяльності, що виразилось у недопускі до пільгових палат лікарні.
25.01.2024р. Криворізьким РУП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області була надана довідка про те, що ознак кримінального правопорушення не виявлено, тому згідно ст. 214 КПК України підстави, для внесення викладених у зверненні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування відсутні.
Також прийнято рішення про надсилання зібраних під час перевірки заяви для розгляду до ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (вих. № 45/4-559 від 24.01.2024).
Вказаний матеріал зареєстровано в ЖЕО за № 1513 від 01.02.2024 року
14.02.2024 р. ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області складено довідку про відсутність підстав для відкриття кримінального провадження.
Під час перевірки заяви ОСОБА_3 на наявність підстав для порушення кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР встановлено, що на початку січня 2024 року адміністрація КП «Криворізька міська лікарня№1» не допустила заявника, який пред"явив журналістке посвідчення та посилався на виконання функцій громадського контролю до пільгових палат вказаної лікарні, надавши при цьому останньому письмове роз'яснення, у яких вказали що наявність документа, який засвідчує професійну належність не є підставою «для отримання доступу до Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня № 1» Криворізької міської ради, яка є об'єктом критичної інфраструктури та не підпадає під жоден із перелічених чинним законодавством об'єктів, де поширюються гарантії діяльності медія та журналістів.
З вказаної відповіді також слідчий суддя встановив, що Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради є об'єктом критичної інфраструктури та на виконання вимог Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо недопущення виникнення надзвичайних подій на об'єктах охорони здоров'я впроваджено режим контролю та унеможливлено доступ сторонніх осіб.
У зв'язку з отриманою відмовою з приводу допуску ОСОБА_3 на підставі посвідчення журналіста до пільгових палат лікарні, останній 22 січня 2024 року подав заяву Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області за №2051.
Мотиви ухвалення рішення та висновки слідчого судді
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні. Частиною 1 статті 9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Частиною 1 статті 303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що скарга подана на бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції № 2 Криворізького РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо внесення до ЄРДР відомостей, зазначених в заяві ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення.
Тому слідчий суддя досліджує обставини щодо наявності підстав та дотримання порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею Кримінального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У відповідності до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення … зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. За змістом цієї норми бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 4 статті 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Виходячи зі змісту статті 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
На підставі пункту 8 частини 2 статті 40 КПК України, слідчий повноважний приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. При чому відомостями, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є ознаки кримінального правопорушення та ознаки складу такого правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне. Якщо ж не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато.
За таких обставин, бездіяльність в сенсі Кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі:
- надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР;
- наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення;
- невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України законодавець закріпив, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину, є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор до моменту внесення відомостей у ЄРДР здійснюють перевірку обставин, викладених у заяві, а саме аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Згідно вимог кримінального Закону, складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реальне вчинене суспільно - небезпечне діяння визнається злочином.
Оцінюючи надані письмові докази, а також дії самого заявника, слідчий суддя звертає увагу, що останній зокрема не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин у своїй заяві з приводу дійсно проведення журналістського розслідування та виконання функцій громадського контролю, як і не вказав про це у своїй заяві.
Стаття 171 КК України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" містить наступні кваліфікуючі ознаки такого діяння:
- Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв'язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб'єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності.
- Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов'язків або переслідування журналіста у зв'язку з його законною професійною діяльністю
- Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб.
Із пояснень заявника у судовому засіданні встановлено, а так само наданих органом, дії якого оскаржуються, матеріалів, що ОСОБА_3 просив надати доступ до пільгових палат, оскільки його знайома, яка має пільги не була поміщена під час госпіталізації до такої палати, мотивуючи підстави доступу пред"явленням посвідчення журналіста.
При цьому, ОСОБА_3 було роз"яснено, що лише надання посвідчення журналіста, не може бути підставою допуску до таких палат, враховуючи віднесення лікарні до об"єкта критичної інфраструктури та дії правового режиму воєнного стану.
Тобто, заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не містить навіть відомостей, які б з точки зору кримінально-правового закону могли бути кваліфіковані як "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів".
При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 дійсно має відповідне посвідчення журналіста, та не заперечує його право на збір певної інформації, та проведення журналістських розслідувань, проте сама по собі відмова із роз"ясненням підстав такої вимоги (щодо доступу до пільгових палат) надати якусь інформацію або допустити до певного об"єкту виключно лише на підставі посвідчення журналіста не може становити склад злочину, визначений у ч. 1 ст. 171 КК України.
Слідчий суддя при кваліфікації підстав невнесення відомостей до ЄРДР також враховує, що відповідно до ст. 29 Закону «Про пресу та інші засоби масової інформації» журналістом є особа, яка займається збиранням, створенням, редагуванням або підготовкою матеріалів для засобу масової інформації, зв'язана з ним трудовими чи іншими договірними відносинами або займається такою діяльністю за його уповноваженням.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 30 Закону «Про пресу та інші засоби масової інформації» журналіст вправі шукати, одержувати і поширювати інформацію, вести будь-які записи, в тому числі з використанням засобів аудіовізуальної техніки, кіно- і фотозйомку, за винятком випадків, передбачених законом, а також після пред'явлення посвідчення журналіста перебувати в районах стихійного лиха, на мітингах і демонстраціях.
Дійсно ч.ч. 2, 3 статті 24 Закону України «Про інформацію» заборонено втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень.
Статтею 25 Закону України «Про інформацію» передбачено, що під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом, а також безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством, а також після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом.
Для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 171 КК України, має бути зазначено конкретні обставини, які вказують на наявність об"єктивної сторони діяння, тобто зазначено, у чому саме полягало перешкоджання журналісткій діяльності, або які дії чи бездіяльність утворюють об"єктивну сторону.
Встановлено, що ОСОБА_3 було надано відповідь-роз"яснення на його інформаційний запит щодо надання доступу до палат лікарні у відділенні терапії з метою проведення їх огляду, в якому адміністрації КП "Криворізька міська лікарня № 1" повідомила, за яких умов такий доступ може бути отриманий, а також те, що саме по собі пред"явлення посвідчення не може бути підставою для огляду палат в відділені інтенсивної терапії.
За наслідками розгляду скарги встановлено, що ані заява про вчинення злочину, а також і сама скарга до слідчого судді не містить інформації про обставини події, відсутнє посилання на ознаки злочину, а лише трактується кримінальне процесуальне законодавство та порушується питання про зобов'язання посадових осіб ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до ЄРДР, з тих підстав, що заявник не погоджується з отриманою відповіддю лікарні.
У зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що за таких формулювань не вбачається ані події злочину ані його складу, тому відповідно наразі відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки заява від ОСОБА_3 не містять достатніх даних, що свідчили б про наявність ознак кримінального правопорушення.
Положення статті 214 КПК України свідчать про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається. При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень частини 1 статті 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у частини 4 статті 214 КПК України.
Заява ОСОБА_3 22.01.2024 була зареєстрована у Кривоірзькому районному управлінні поліції ГУНП в Дніпропетровській області за № 2051 та направлена до ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 24.01.2024 року. Заява зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) ЖЄО №10812, тобто вимоги ч. 4 ст. 214 КПК України в частині реєстрації заяв та повідомлень, були виконані, заява від обліку укрита не була.
За вказаних обставин відсутні підстави для визнання бездіяльності уповноважених посадових осіб та внесення вищезгаданих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення- залишити без задовольнити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 08 квітня 2024 року та проголошено 08 квітня 2024 року о 16год.00хв. в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 309 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24 (3-1 поверх)
Слідчий суддя: ОСОБА_1