іменем України
Справа № 210/5889/23
Провадження № 1-кп/210/291/24
05 квітня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Східного регіону ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2023 року за №12023046710000271, 18 вересня 2023 року за №12023041710001035 та 18 вересня 2023 року за №12023041710001036 відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новий Буг Миколаївської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючого повну середню освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової частини НОМЕР_1 , який проходив військову службу на посаді кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, та перебуває у військовому званні «молодший сержант» та який звільнений з посади, військову службу призупинено і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 з 24 травня 2023 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 126, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 309 КК України,
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2119-IX від 15.03.2022.
Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2212-IX від 21.04.2022.
Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022, строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2263-IX від 22.05.2022.
Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022, строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2500-IX від 15.08.2022.
Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022, строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022.
Указом Президента України № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв.19.02.2023, строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2915-IX від 07.02.2023.
Указом Президента України №254/2023«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 рокустроком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023.
Указом Президента України №451/2023«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 рокустроком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023.
Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 6 від 14.03.2022, ОСОБА_4 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призначений на посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення, перебуває у військовому званні молодший сержант. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 168 від 11.06.2023 ОСОБА_4 звільнено з займаної посади, військову службу призупинено та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 з 24 травня 2023 року.
Так, молодший сержант ОСОБА_4 , відповідно до ст. 68 Конституції України, зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Крім цього, будучи військовослужбовцем молодший сержант ОСОБА_4 , відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Достовірно знаючи вимоги законодавства України та виданих в їх розвиток нормативно-правових актів молодший сержант ОСОБА_4 , у порушення вищезазначених норм законодавства України вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Так, 25.09.2023 приблизно о 15 год. 30 хв., молодший сержант ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці біля будинку АДРЕСА_3 , зустрів раніше малознайомого йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел на завдання побоїв, з метою завдання фізичного болю ОСОБА_8 . Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 , підійшовши до ОСОБА_8 , стоячи обличчям до нього, тримаючи у правій руці дерев'яну бейсбольну биту, наніс нею не менше трьох ударів по тулубу останнього, після чого, відкинувши биту вбік, продовжуючи свої протиправні дії, долонею правої руки наніс один удар по потилиці ОСОБА_8 , тим самим умисно завдав побої потерпілому, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України - «умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».
Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової частини НОМЕР_1 та звільнений з посади кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 з 24 травня 2023 року та перебуваючи у військовому званні молодшого сержанта, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом,демонструючи своє зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм моралі,в порушення вимог ст. ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року.
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
ОСОБА_4 , діючи в порушення вказаних вимог закону, у невстановлений слідством час, перебуваючи у лісосмузі на території м. Кривого Рогу, виявив рослини родини коноплевих, з яких речовину рослинного походження, яку останній визначив для себе як заборонену речовину, а саме наркотичний засіб канабіс, та відніс її до гаражу, що знаходиться на території його місця мешкання, а саме домоволодіння АДРЕСА_2 , тим самим виконав дії, направлені на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою подальшого особистого вживання.
Надалі, 18.09.2023, в ході обшуку території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , включно із житловим будинком, гаражів, господарських споруд, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_9 від 13.09.2023, справа №210/4795/22, слідчим слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , у приміщенні гаражу, виявлено та вилучено речовину рослинного походження. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-23/32632 - НЗПРАП від 25.09.2023, вилучена речовина рослинного походження є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, відповідно до таблиці № 1 списку № 1 «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, та в загальній масі у перерахунку на суху речовину складає 30,814 г., яку ОСОБА_4 незаконно придбав та незаконно зберігав, тобто останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального праоступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України як «незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту».
Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, у військовому званні «молодший сержант», в порушення вимог ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 2.1, 2.3.2, 13.1, 14.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року, п. 2 додатку №1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, тобто бажаючи їх настання, у травні 2023 (більш точний час досудовим слідством не встановлено), перебуваючи на території Запорізької області, на поверхні землі знайшов ручну наступально-оборонну осколкову гранату RG-4, промислового виготовлення, яку він придбав шляхом привласнення без передбаченого законом дозволу та відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-23/32868 - ВТХ від 12.10.2023, відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.
Він же, на порушення вказаного вище законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, тобто бажаючи їх настання, тримаючи при собі ручну наступально-оборонну осколкову гранату RG-4, вчинив незаконне її носіння до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без передбаченого законом дозволу.
Він же, на порушення вказаного вище законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, тобто бажаючи їх настання, вчинив зберігання без передбаченого законом дозволу, з травня 2023 року до 06 год. 48 хв. 18 вересня 2023 року бойового припасу - ручної наступально-оборонної осколкової гранати RG-4, яку в ході обшуку території домоволодіння ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , включно із житловим будинком, гаражів, господарських споруд, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_9 від 13.09.2023, справа №210/4795/22, слідчим слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 виявлено та вилучено.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - як «носіння, зберігання, придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу».
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати, врахувати, що на його утриманні фактично чотири неповнолітні дитини - дві його рідні дитини (доньки) та дві дитини жінки від іншого шлюбу, а також те, що він свідомо та добровільно пішов виконувати свій обов"язок із захисту та обороноздатності держави, отримав поранення. Він є єдиною особою, яка утримує сім"ю.. Підтвердив, що кримінальні правопорушення вчинив за обставин, наведених у обвинувальному акті.
Щодо епізоду за ч.1 ст. 126 КК України надав показання, згідно яких не заперечував обставини конфлікту з ОСОБА_11 . Пояснив, що має на утриманні доньку, якій на той час було 13 років. Він дізнався, що ОСОБА_11 ображав дитину, висловлювався по відношенню до нього як військовослужбовця некоректно, і сміявся над донькою, що в неї такий батько. Зустрівши ОСОБА_11 через тиждень , він до нього підійшов, хотів пояснити, щоб не ображав доньку, не втримався та завдав декілька ударів, врозумити юнака. Про вчинок шкодує.
Щодо епізоду за ч.1 ст. 309 КК України надав показання, згідно яких пояснив, що поїхав по дрова, натрапив на поле, де росла конопля, нарвав собі для вживання, привіз, висушив у гаражі для особистого вживання, періодично курив.
Щодо епізоду за ч.1 ст. 263 КК України надав показання, згідно яких показав, що виконував бойове завдання, під час якого знайшов гранати. Зняв їх з розтяжки. Ці боєприпаси були не обліковані, були "знахідкою на полі бою". Він здав знайдене, а одна залишилась в рюкзаку. Потім коли розбирав вдома речі, знайшов одну гранату. Оскільки це знахідка, вирішив залишити її, щоб потім застосувати проти ворога. Потім в нього сталася контузія, він отримав під час виконання військових обов"язків поранення, лікувався. Пригадав про гранату, сховав її, щоб потім коли повернеться на службу, повернути її. Взагалі вважав, що вона світло-шумова, а не бойово.
Про вчинок шкодує, розкаюється.
ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив кримінальні правопорушення за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальних актах, показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення не надходило.
Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.
Обвинувачений та його захисник дане клопотання підтримав.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред'явлених обвинуваченнях визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння кримінальних правопорушень, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів, матеріалів експертиз та витрат на їх проведення, а також вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту потерпілого, свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.
Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченого слід визнати винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, та кваліфікувати його дії -
- за частиною 1 статті 126 КК України - за ознаками умисного завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень;
- за частиною 1 статті 263 КК України - за ознаками незаконного носіння, зберігання, придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу;
- за частиною 1 статті 309 КК України - за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Згідно з частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 126, ч.1 ст.263 та ч.1 ст.309 КК України суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 126 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України, відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, за ч.1 ст.263 КК України - до категорії тяжких злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, дані про особу обвинуваченого: згідно службової характеристики командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023 року молодший сержант ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за перебування на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння. Недесциплінований, має низький рівень підготовки.
ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою з лютого 2017 року по листопад 2010 року з приводу вживання канабіоїдів зі шкідливими наслідками. Звертався за медичною допомогою з грудня 2013 року по січень 2015 року з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання канабіоїдів. Синдром залежності. Звертався за медичною допомогою з грудня 2013 року по лютий 2019 року з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання канабіоїдів. Синдром залежності. До лікаря психіатра не звертався.
За час проходження військової служби двічі перебував на лікуванні, у тому числі з діагнозом ЗТГ. Закритий перелом 1,4 ребра зліва.
За місцем проживання характеризується посередньо, скарг гне надходило. має міцні соціальні зв"язки: одружений, має на утриманні малолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має повну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 являється військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової частини НОМЕР_1 , який проходив військову службу з 14 березня 2022 року на посаді кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, та перебуває у військовому званні «молодший сержант» та який звільнений з посади, військову службу призупинено і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 з 24 травня 2023 року.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив умисні кримінальні правопорушення, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів (ч.1 ст.263 КК України), інші - до категорії кримінальних проступків (ч.1 ст. 126, ч.1 ст.309 КК України), вину у вчиненні яких визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується посередньо, має місцні соціальні зв"язки не працює, військовослужбовець, військову службу призупинено.
Також суд враховує, що кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 КК УКраїни надійшло до суду з угодою про визнання винуватості.
Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення. Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , за частиною першою статті 263 КК України України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Також, сторони узгодили, що відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.
Ухвалою суду від 04.12.2023 року суд відмовив у затвердженні угоди, з підстав, що обвинувачений та його захисник відмовились від розгляду угоди, просили її не затверджувати.
У подальшому сторона захисту та обвинувачення просили суд об"єднати кримінальні провадження відносно ОСОБА_4 в одне провадження, що буде відповідати інтересам обвинуваченого та вимогам частини 1 статті 334 КПК України, згідно з якою матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
З урахуванням обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, відсутності обставин, що обтяжують покарання, думки прокурора, даних про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах ближче до мінімальної санкції, передбаченої ч.1 ст.263 КК України, а також покарання у виді громадських робіт в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 126, та обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.309 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Покарання призначити за правилами частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого,. При цьому з огляду на положення ст. 75 КК законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.
Щире каяття як таке характеризує суб'єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. За наявності щирого каяття особи не обов'язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом'якшує покарання, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 66 КК України.
Тобто передбачені пунктом 1 частини 1 статті 66 КК обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18).
Суд вважає, що щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, усвідомлення обвинуваченим наслідків своїх дій, відсутність судимостей, можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 , оскільки не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, беззаперечно визнав вину, тяжких наслідків від його дій не настало, активно сприяв в розкритті злочину, матеріальна шкода не завдана, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Оскільки при призначенні остаточного покарання за правилами частини 1 статті 70 КК УКраїни, суд застосовує принцип поглинання поглинення менш суворого покарання більш суворим, підстав для застосування положення частин 1 статті 72 КК України
Мотиви ухвалення інших рішень
Цивільний позов відсутній.
Витрати на залучення експертів для проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів становлять 3 824,00 грн, з яких:
- 1 434,00 гривень (одна тисяча чотириста тридцять чотири гривні) - за проведену судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/104-23/32632-НЗПРАП від 25.09.2023 року;
- 2 390,00 грн. ( дві тисячі триста дев'яносто гривень) за проведену експертизу зброї №СЕ-19/104-23/32868-ВТХ від 12.10.2023 року, код бюджетної класифікації - 24060300.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався. Клопотань про його застосування до набрання вироку законної сили не надходило.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.368-374, 376,469, 472, 475 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 126, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 309 КК України, та призначити йому покарання:
- за частиною 1 статті 126 КК України - у виді громадських робіт тривалістю в 200 годин
- за частиною 1 статті 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки
- за частиною 1 статті 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від відбуття призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі строком дна три роки з іспитовим терміном в 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,у відповідності до пунктів 1,2 частини 1 статті 76 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Додатково на підставі пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,, обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі частини 1 статті 165 КВК України відраховувати з моменту проголошення вироку, а саме з 05 квітня 2024 року.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили - не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України:
- 1 434,00 гривень (одна тисяча чотириста тридцять чотири гривні) - за проведену судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/104-23/32632-НЗПРАП від 25.09.2023 року;
- 2 390,00 грн. ( дві тисячі триста дев'яносто гривень) за проведену експертизу зброї №СЕ-19/104-23/32868-ВТХ від 12.10.2023 року, код бюджетної класифікації - 24060300.
Речові докази по справі:
-канабіс загальною масою 34,848 г. - який поміщено до спеціального пакету Експертної служби МВС за №5789750 та який зберігається в камері схову ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;
-фрагменти рослин зеленого кольору ззовні схожі на «марихуану», яку поміщено до спеціального пакету НПУ за №PSP2143193 який зберігається в камері схову ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
- Речовий доказ - Предмет ззовні схожий на гранату "РГ4" (квитанція № 1920, а.с. 30-31 мат. к.п. ), який згідно висновку експерта - є Ручною наступально-оборонною осколковою гранатою RG-4ручну згідно акту від 21.09.2023 р. за № 807 - знищено без вибухонебезпечних залишків.
Матеріали кримінального провадження № №12023046710000271 від 02 жовтня 2023року, №12023041710001035 від 18 вересня 2023 року та за №12023041710001036 від 18 вересня 2023 рокузалишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/5889/23, провадження №1-кп/210/291/24.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя: ОСОБА_1