Постанова від 17.12.2008 по справі 3/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2008 р. м.Чернівці Справа № 3/39

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гончарука О.В.

при секретарі Мостовій М.О.

Представники:

від позивача -Юрійчук В.В., юрисконсульт, доручення №1 від 08.01.2008 року

від відповідача -не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області

до приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Берегомет Чернівецької області

про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування -4205,85 грн.

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області звернулося до приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Берегомет Чернівецької області з позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4205,85 грн., що виникла внаслідок порушення відповідачем пенсійного законодавства України.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.11.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 24.11.2008 року у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 17.12.2008 року.

На день розгляду справи 17.12.2008 року представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволені позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, хоча і був належно повідомлений про дату, день і час розгляду справи по суті.

За таких умов, та виходячи, з встановленої частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідності вирішення адміністративної справи протягом розумного строку, беручи до уваги умисне ухилення відповідача від обов'язку забезпечити явку свого представника у судове засідання, суд приходить до висновку про необхідність її розгляду без участі відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, суд встановив.

Приватний підприємець ОСОБА_2 з 06.11.2003 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області і, відповідно, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з поданими відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі Чернівецької області розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з березня 2006 року по грудень 2006 року, відповідач самостійно узгодив суму платежу до Фонду у розмірі 4258.80 грн.

05.02.2007 року позивачем прийнято та надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, якою визначено загальну суму боргу платника страхових внесків перед Фондом, станом на 01.02.2007 року, -4396,40 грн.

08.11.2008 року відповідач отримав вказану вимогу, однак суму боргу до цього часу не сплатив.

Відповідно до пункту шостого частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною третьою статті 18 Закону страхові внески визначено як цільовий загальнообов'язковий платіж, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною шостою статті 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до статті 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині несвоєчасної сплати страхових внесків. При чому, відповідачем не надано жодних доказів в їх спростування, а тому суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача 4205,85 грн. недоїмки.

Судові витрати, у частині стягнення судового збору, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 87, 159, 160, 161, 162, 163, 167, частинами 3, 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- на користь управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області (м. Вижниця, вул. Українська, 100а, р/р 25600301100600 у філії Чернівецького облуправління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 356334, код 21430590) 4205,85 грн. заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- у доход державного бюджету 42,06 грн. судового збору

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 17.12.2008 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст даної постанови підписано 18.12.2008 року.

Суддя О.В. Гончарук

Попередній документ
11819705
Наступний документ
11819708
Інформація про рішення:
№ рішення: 11819706
№ справи: 3/39
Дата рішення: 17.12.2008
Дата публікації: 27.10.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернівецької області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.03.2004)
Дата надходження: 02.02.2004
Предмет позову: 16017
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛЕВЧЕНКО ПАВЛО ІВАНОВИЧ
відповідач (боржник):
ТОВ "Ямне"
позивач (заявник):
ТОВ "Ельдорадо"