79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" квітня 2024 р. Справа № 914/3475/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М,
Якімець Г.Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Львівської митниці ДФС б/н від 20.02.2024 (вх. суду від 22.02.2024 № 01-05/547/24)
на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2024 (м. Львів, суддя Б.І. Яворський)
у справі № 914/3475/23
за позовом: Львівського обласного центру зайнятості в особі Львівської філії ЛОЦЗ, місто Львів
до відповідача: Львівської митниці ДФС, м. Львів,
про стягнення 87'531,92 грн заборгованості,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.02.2024 у справі № 914/3475/23 позов задоволено, суд вирішив стягнути з Львівської митниці ДФС на користь Львівського обласного центру зайнятості кошти в сумі 87'531,92 грн.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишено без руху та надано скаржнику 10 - денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання суду доказів надіслання позивачу апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення, доказів сплати судового збору та інформації щодо наявності чи відсутності в скаржника електронного кабінету.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник отримав 07.03.2024.
До суду надійшла заява Львівської митниці ДФС від 08.03.2024 (вх. суду № 01-04/1745/24 від 12.03.2024), до якої додано текст апеляційної скарги із зазначенням додатків: 1) документи, що підтверджують право підпису; 2) докази надсилання стороні.
Однак, такі додатки є відсутні.
Водночас, у заяві від 08.03.2024 (вх. суду № 01-05/735/24 від 12.04.2024) скаржник просить продовжити строки для усунення недоліків апеляційної скарги на сплату судового збору у зв'язку з тим, що відповідно до кошторису Львівської митниці на 2024 рік, на сплату судового збору (КЕКВ 2800) затверджено кошти у розмірі 5 203 300, 00 грн. Однак, у 2024 році на рахунок Львівської митниці було перераховано лише 500 000 грн, які вже використано. Станом на дату подання даної заяви у Львівської митниці все ще відсутні кошти на сплату судового збору.
Стосовно інших недоліків (відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету, доказів надіслання апеляційної скарги позивачу) апелянт не зазначає.
Враховуючи, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 07.03.2024, отже останнім днем десятиденного строку для усунення недоліків було 18.03.2024.
Так, відповідно до ч. 2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Апелянт звернувся із заявою про продовження процесуального строку для усунення недоліків, у відповідності до ч. 2 ст. 119 ГПК України, відтак ухвалою апеляційного суду від 18.03.2024 суд продовжив Львівській митниці ДФС строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2024 у справі № 914/3475/23 до 29.03.2024, звернув увагу учасників судового провадження на виконання вимог ст. 6 ГПК України (з урахуванням змін) щодо обов'язку зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 скаржник отримав 20.03.2024 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).
02.04.2024 до суду надійшла заява апелянта, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Знову ж таки, стосовно інших недоліків апеляційної скарги (відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету, доказів надіслання апеляційної скарги позивачу) апелянт не зазначає.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій
інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, передбачає:
- Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
- Суд надсилає будь-які документи виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету особи, яка зареєстрували електронний кабінет, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
- Якщо інший учасник справи зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
- Учасники справи зобов'язані у всіх заявах, що подаються до суду, зазначати про наявність в них електронних кабінетів.
- Подання до суду особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зробила цього, заяви (позовної заяви, скарги) має наслідком або її повернення, або залишення без руху залежно від особливостей заяви.
- Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами у разі, якщо відзив подано особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку
- За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
19 жовтня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи» (3424-ІХ).
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 зазначає, що з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Так, апеляційним судом встановлено, що в апелянта - Львівська митниця ДФС станом на 03.04.2024 відсутній електронний кабінет, це підтверджується відповіддю № 671654, сформованою засобами ЄСІТС «Електронний суд».
Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, юридична особа Львівська митниця ДФС перебуває в стані припинення.
Однак, Львівська митниця ДФС не повідомляла апеляційний суд, що зазначена обставина створює перешкоди на виконання її обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету, відповідно до вимог ст. 6 ГПК України.
Апеляційний суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, де вказано, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідний висновок має бути висловлено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційним судом в ухвалах від 27.02.2024, від 18.03.2024 зазначено скаржнику, про обов'язок реєстрації електронного кабінету, суд вжив заходів для реалізації процесуального права скаржника на апеляційне оскарження, продовжив йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги, однак вимог ухвал суду щодо реєстрації електронного кабінету станом на 03.04.2024 апелянт не виконав.
Частиною 2 статті 260 ГПК України, визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України.
За приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Таким чином, апеляційна скарга Львівської митниці ДФС б/н від 20.02.2024 (вх. суду від 22.02.2024 № 01-05/547/24) на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2024 у справі № 914/3475/23 вважається неподаною та повертається скаржнику.
Слід зазначити, що відповідно до ч.8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.174,234,258,260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Повернути апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС б/н від 20.02.2024 (вх. суду від 22.02.2024 № 01-05/547/24) на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2024 у справі № 914/3475/23.
2. Копію цієї ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Іншим учасникам справи надіслати копію цієї ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець