08.04.24
22-ц/812/518/24
Єдиний унікальний номер судової справи: 482/989/15-ц
Провадження 22-ц/812/518/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В.
Постанова
Іменем України
08 квітня 2024 року м. Миколаїв справа №482/989/15-ц
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Локтіонової О.В.,
із секретарем судового засідання - Травкіною В.Р.,
за участі: представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Камінської М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Камінською Мариною Ігорівною, на ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Демінської О.І. в приміщенні того ж суду, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
встановив:
18 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В заяві ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вказувало про те, що рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору №08/10/2007/840 К2739 від 12 жовтня 2007 року в розмірі 40303,36 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року 834208,70 гривень та складається з:
36513,54 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 755766,09 грн. заборгованості за кредитом,
3198,13 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 66195,67 грн. заборгованості за відсотками,
591,69 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 12246,94 грн. пені за несвоєчасне виконання вимог кредитного договору.
21 липня 2020 року в результаті відкритих торгів (аукціону) між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_I_4, в тому числі за кредитним договором №08/10/2007/840 К2739 від 12 жовтня 2007 р., боржником у якому є ОСОБА_1 .
Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників та сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження з виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку кредитної заборгованості перебувало в Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
При передачі кредитного договору №08/10/2007/840 К2739 від 12 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра» за договором відступлення прав вимоги №GL48N718070_I_4 від 21 липня 2020 року право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Посилаючись на викладене, заявник просив замінити стягувача у виконавчому листі з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено частково.
Постановлено замінити стягувача у виконавчому листі з виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області по справі № 482/989/15-ц від 03 листопада 2015 року за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40303,36 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ на 18 травня 2015 року, 834208,70 гривень - загальної заборгованості по кредитному договору № 08/10/2007/840 К2739 від 12 жовтня 2007 року, що складається з: 36513,54 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 755766,09 грн. заборгованості за кредитом, 3198,13 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 66195,67 грн. заборгованості за відсотками, 591,69 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 12246,94 грн. пені за несвоєчасне виконання вимог кредитного договору, з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
У задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа відмовлено.
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому документі, місцевий суд виходив із наявності підстав для задоволення заяви.
Відмовляючи в поновленні строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції зазначив, що сам по собі факт того, що виконавчий лист на виконанні у відповідних органах виконавчої служби не перебуває з моменту його повернення стягувачу - з 26 жовтня 2017 року, про існування жодної поважної причини, яка слугувала б підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, враховуючи, що строк пред'явлення після його повернення стягувачу сплинув 26 жовтня 2020 року, заявник не вказав, а сам по собі факт існування невиконаного рішення суду не є підставою для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Камінську М.І., подав апеляційну скаргу, де посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні обставинам справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Діпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі, а в іншій частині залишити ухвалу суду без змін, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на заявника.
Боржник, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, зазначав, що за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Вказував, що 26 жовтня 2017 року державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документа згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на той час). Станом на дату звернення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі трирічний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання сплинув, а тому були відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому документі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», посилаючись на необґрунтованість її доводів, просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
На думку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», оскільки постановою державного виконавця Інгульського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області від 26 жовтня 2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку із наявного встановленого законом мораторію на звернення стягнення на майно чи кошти боржника, що виключало можливість виконання рішення, тому відлік строку на пред'явлення повинен обраховуватись за правилами статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Товариство посилалось на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц та у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 913/518/13-г, від 02 грудня 2020 року у справі №913/869/14, від 14 грудня 2022 року у справі №2-1380/08, від 21 червня 2023 року у справі №208/5913/22, від 01 листопада 2023 року у справі №204/8130/22 та від 24 січня 2024 року у справі № 182/4087/13-ц. Крім того, у відзиві зазначено, що товариством будуть подані документи щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн у строки передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
28 березня 2024 року в системі «Електронний суд» сформований документ - додаткові пояснення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» щодо врахування правової позиції Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі №128/3691/16.
В судовому засіданні апеляційного суду представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Камінська М.І. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в судове засідання свого представника не направило, про причини неявки не повідомило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області по справі №482/989/15-ц від 03 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» 40 303,36 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ на 18 травня 2015 року, 834 208,70 грн. - загальної заборгованості по кредитному договору № 08/10/2007/840 К2739 від 12 жовтня 2007 року, що складається з:
-36513,54 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 755766,09 грн. заборгованості за кредитом,
-3198,13 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2015 року - 66195,67 грн. заборгованості за відсотками,
-591,69 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 18 травня2015 року - 12246,94 грн. пені за несвоєчасне виконання вимог кредитного договору.
29 лютого 2016 року Новоодеським районним судом Миколаївської області за заявою ПАТ «КБ «Надра» видано виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання.
Постановою головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковською О.В. від 26 жовтня 2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлено законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника).
21 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) було укладено посвідчений нотаріально договір №GL48N718070_I_4 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» передало (відступило) ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» свої права вимоги до ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги ПАТ «КБ «Надра» за кредитним договором № 08/10/2007/840 К2739 від 12 жовтня 2007 року.
Таким чином, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права кредитора, зокрема за кредитним договором № 08/10/2007/840 К2739 від 12 жовтня 2007 року, укладеним ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_1 .
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому документі, місцевий суд виходив із наявності підстав для задоволення заяви.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Камінська М.І. вказувала на те, що суд першої інстанції мав би відмовити в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому документі, оскільки заявник пропустив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Перевіряючи вказані доводи, апеляційний суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі виконавчого листа №482/989/15-ц та пред'явлення його до виконання були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року №606- ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закону №1404-VІІІ «Про виконавче провадження».
Згідно з пунктом 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Після набрання чинності цим законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58).
Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі №3-рп/2001).
Згідно зі статтею 1 Закону № №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункт 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 37 Закону №1404-VІІІ повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
На момент винесення головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковською О.В. постанови від 26 жовтня 2017 року, якою виконавчий лист № 482/989/2015 повернуто стягувачу на підставі пункту 9 статті 37 Закону №1404-VІІІ (через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) діяв Закон України від 03 червня 2014 року № 1304- VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті.
23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п'ята статті 12 Закону№1404-VІІІ).
Така позиція висловлена Верховним Судом при ухвалені постанов від 21 червня 2023 року у справі №208/5913/22 (провадження № 61-2062св23), від 22 лютого 2024 року у справі №128/2691/16 та є підставою для застосування до правовідносин, що виникли між учасниками даної цивільної справи, яка знаходиться на перегляді у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що постановою головного державного виконавця від 26 жовтня 2017 року виконавчий лист № 482/989/2015 було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 статті 37 Закону №1404-VІІІ, тобто через встановлену законом відповідну заборону, і що із закінченням 23 вересня 2021 року (день втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті») дії такої заборони відбулося переривання трирічного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (перебіг цього строку почався заново), строк пред'явлення виконавчого документа до виконання на час звернення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до суду не сплив.
Тому немає підстав вважати, що заява про заміну стягувача у виконавчому документі є такою, що подана поза межами строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У контексті наведеного необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суперечить висновкам викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 та постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц, оскільки заявником не було пропущено строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а відтак були підстави для заміни стягувача у виконавчому листі.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, судове рішення в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про поновлення строків для його пред'явлення не оскаржується, тому згідно приписів частини першої статті 367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.
За таких обставин, відповідно до статті 375 ЦПК України відсутні підстави для скасування судового рішення в оскаржуваній частині, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що апеляційним судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зроблена заява про подання доказів щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Камінською Мариною Ігорівною залишити без задоволення.
Ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
О.В. Локтіонова
Повний текст постанови складено 08 квітня 2024 року.