"01" лютого 2010 р. Справа № 13/291.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Протектфор” м.Чернівці
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 м.Чернівці
про стягнення 17506,58 грн.
Суддя Бутирський А.А.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_3 -адвокат (довіреність від 10.09.2009 року)
Від відповідача -ОСОБА_4 -представник (довіреність від 08.01.2009 року)
В засіданні приймали участь
Згідно розпорядження голови господарського суду Чернівецької області від 18.01.2010 року розгляд справи доручено судді Бутирському А.А.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Протектфор” м.Чернівці звернулося з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 м.Чернівці 17506,58 грн. збитків, з них: 10054,80 грн. за невиконання відповідачем умов договору оренди від 01.01.2007 року та 7451,78 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача 1900,00 грн. витрат на правову допомогу.
24.06.2009 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 17506,58 грн., у тому числі: 15563,20 грн. збитків, завданих застосуванням обману при укладенні договору у подвійному обсязі та 1943,38 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні 19.01.2010 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 17506,58 грн., у тому числі: 11149,60 грн. збитків, завданих застосуванням обману при укладенні договору у подвійному обсязі та 6356,98 грн. моральної шкоди. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5200,00 грн. витрат на правову допомогу.
Подана позивачем заява фактично є заявою про зміну предмету позову, що узгоджується з положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою від 19.01.2010 року подана заява прийнята судом.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до по 2.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2007 року відповідач зобов'язувався передати в оренду нежиле приміщення (магазину) по АДРЕСА_1 у термін до 01.03.2007 року. Однак, продовжує позивач, відповідач орендоване приміщення не передав. 08.04.2009 року, продовжує позивач, Шевченківським районним судом м.Чернівці визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2007 року з тих підстав, що згаданий договір порушує права співвласника орендованого приміщення гр. ОСОБА_5, яка не давала згоди на укладення договору оренди. Таким чином, вважає позивач, відповідач навмисно ввів в оману щодо обставини, яка має істотне значення для укладення і виконання договору, а саме щодо його права на одноособове укладення договору.
Внаслідок обману з боку відповідача, продовжує позивач, він поніс збитки, на суму 5574,80 грн., яка полягає в наступному: з метою пошуку приміщення для відкриття магазину подані оголошення, за які сплачено 676,80 грн.; за посередницькі послуги з пошуку приміщення сплачено 3300,00 грн. ріелтеру ОСОБА_6; після укладення договору на суму 170,00 грн. було виготовлено візитки магазину “X-Dream”, відкриття якого планувалось в орендованому приміщенні; додаткові витрати на рекламне оголошення для пошуку іншого приміщення становлять 1428,00 грн. Позивач просить відшкодувати збитки у подвійному розмірі згідно ст. 230 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що позивач був повідомлений про існування співвласника орендованого приміщення. Позивачеві було запропоновано узгодити договір оренди із співвласником, у зв'язку з чим передача об'єкта оренди була призначена на 01.03.2007 року.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -
01.01.2007 року між сторонами укладено договір оренди (далі - Договір) (а.с. 22-23), згідно якого відповідач зобов'язувався передати, а позивач прийняти у строкове платне користування нежилі приміщення (магазин) першого поверху житлового будинку літ. “А” загальною площею 17,40 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, що належить відповідачеві на праві власності.
П. 2.1 Договору передбачено, що об'єкт оренди підлягає передачі позивачеві не пізніше 01.03.2007 року, що оформляється актом прийому-передачі.
Відповідно до п. 3.2 Договору, відповідач зобов'язувався сплатити аванс за перший та останній місяці у сумі 4480 грн., що еквівалентно 700 Євро, який не підлягає поверненню у разі порушення умов Договору позивачем.
Із договору купівлі-продажу приміщень №340 від 22.04.2004 року (а.с. 105-107) вбачається, що відповідач купив у департаменту економіки Чернівецької міської ради нежилі приміщення (магазин) першого поверху житлового будинку літ. “А” загальною площею 17,40 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
19.10.2004 року позивач подарував гр. ОСОБА_5 Ѕ частину приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 35), про що зроблено відповідну відмітку у договорі купівлі-продажу приміщень №340 від 22.04.2004 року (а.с. 107). Актом від 01.03.2007 року зафіксовано, що відповідач орендоване приміщення не передав (а.с. 8), а 07.03.2007 року позивачеві було повернуто аванс у сумі 4480,00 грн. (а.с. 104).
08.04.2009 року Шевченківським районним судом м.Чернівці, яке набрало законної сили, задоволено позов гр. ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ТОВ “Протектфор”, визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2007 року з тих підстав, що згаданий договір порушує права співвласника орендованого приміщення гр. ОСОБА_5, яка не давала згоди на укладення договору оренди.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Ст. 230 Цивільного кодексу України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Таким чином, необхідною умовою відшкодування збитків у подвійному розмірі є визнання правочину недійсним саме у зв'язку із введенням сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення, на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України. Однак, у рішенні Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08.04.2009 року не йдеться про обман з боку ПП ОСОБА_2, а встановлено лише порушення прав співвласника гр. ОСОБА_5 згідно ст. 361 Цивільного кодексу України.
Крім того, судові витрати покладено на ОСОБА_2 та ТОВ “Протектфор” солідарно, що свідчить про вину обох сторін в укладенні незаконного Договору.
Факти, які встановлені у рішенні Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08.04.2009 року є обов'язковими для господарського суду на підставі ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Також слід зазначити, що згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а відтак позивачеві слід було перевірити наявність повноважень у відповідача щодо правомочності в одноособовому порядку передавати в оренду майно.
Доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище.
Судові витрати віднести на позивача.
Керуючись статтями 1, 35, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя А.А. Бутирський
Рішення підписано і оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02.02.2010 року.