Справа № 346/1235/23
Провадження № 1-кс/346/284/24
02 квітня 2024 р.м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження,
До суду, із скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12022096180000245 від 13 жовтня 2022 року, звернулась ОСОБА_3 .
Аргументи скаржника.
За її заявою було внесено відомості до реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, в якому вона має статус потерпілої особи. Зокрема через те, що 06 вересня 2022 року ОСОБА_3 виявила факт пропажі документів та цінностей з відповідних місць зберігання документації (приміщення ліцею № 6). Також вказує, що в окремих приміщеннях були поміняні замки до вхідних дверей, що унеможливило її доступ до цих приміщень, як посадової особи. Зазначає, що фактично по справі не було вжито ніяких реальних заходів, однак кримінальне провадження за її заявою закрито. Також опитані особи ліцею № 9 на момент вчинення кримінального правопорушення жодного відношення до ліцею № 6 імені Героя України ОСОБА_5 не мали де вбачається недопрацювання з боку сектору дізнання. Вказує, що оскаржувана постанова не відповідає принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин провадження, жодного законодавчого обґрунтування причин закриття не зазначено, а тому її слід скасувати.
Позиція органу досудового розслідування.
Подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.
Оцінка суду щодо можливості розгляду скарги.
В силу положень частини 3 статті 306 КПК України розгляд будь-яких скарг на рішення під час досудового розслідування здійснюється за обов'язковою участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Отже, за цими положеннями особа, яка подала скаргу або її захисник чи представник, має обов'язок приймати участь у розгляді скарги.
Разом з цим суд відзначає, що КПК України, не врегульовано питання щодо правових наслідків неявки цих осіб для розгляду скарги, а тому на виконання положень частини 6 статті 9 КПК України (якими передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу) суд застосовує частину 3 статті 26 КПК України якою передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим кодексом.
Оцінка суду щодо скарги, по суті.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).
Розглядаючи дану скаргу, слідчий суддя виходить із того, що вона пов'язана із судовим контролем за дотриманням права будь-якої людини захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань інших (частина 5 статі 56 Конституції України), і зокрема, з огляду на положення частини 1 статті 2 КПК України, через притягнення до кримінальної відповідальності особу чи осіб, які порушують її право чи свободу.
І суд відзначає, що вказаному праву будь-якої людини захищати своє право чи свободу саме у порядку кримінального провадження кореспондує, передбачений частиною 2 статті 9 КПК України обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
При цьому слідчий суддя відзначає, що вказані положення, також представляють собою одну з основних засад кримінального провадження - законність (пункт 2 частини 1 статті 7 та частина 2 статті 9 КПК України).
Тож цілком очевидно, що не кожне кримінальне провадження може мати наслідком захист прав чи свобод людини, яка його ініціювала, шляхом притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи. Але у кожному кримінальному провадженні особа, яка здійснює досудове розслідування повинна всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Одним з документів, який складається у випадку закінчення кримінального провадження є постанова про закриття кримінального провадження, яку з огляду на положення пункту 7 частини 2 статті 40-1 КПК України уповноважений приймати дізнавач, але за наявності підстав, передбачених статтею 284 КПК України. А однією з таких підстав є випадок, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України, зокрема: якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Проте слід відзначити, що в силу положень частини 2 статті 9 КПК України, дізнавач уповноважений прийняти постанову про закриття кримінального провадження з вказаної підстави, виключно після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, з обов'язковим наданням таким обставинам належної правової оцінки.
І з огляду на це та положення пункту 2 частини 5 статті 110 КПК України, всі ці обставини та їх належна правова оцінка повинні знайти свій зовнішній прояв саме у мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження.
13 жовтня 2022 року дізнавачем сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 356 КК України, з таким викладом обставин: 13.10.2022 до чергової частини Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області через секретаріат надійшла ухвала Коломийського міськрайонного суду про зобов'язання Коломийського РВП внести відомсті до ЄРДР згідно ст. 356 КК України на підставі відомостей заяви ОСОБА_3 , про те, що 07.09.2022 року в АДРЕСА_1 невідомі особи у кабінеті бухгалтера змінили замки (а.с.6 матеріалів кримінального провадження).
В силу положень частини 1 статті 356 КК України, кримінальним проступком являється самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
І з огляду на дійсний зміст заяви ОСОБА_3 , на підставі якої було внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 356 КК України, вона зазначила, що являється головою ліквідаційної комісії ліцею АДРЕСА_2 , не змогла відчинити кабінет бухгалтерії, оскільки замок був поміняний і ключ в ліцеї № 6 відсутній, що унеможливило пересвідчитись в наявності чи відсутності процесора з фінансовою звітністю. Також нею було виявлено факт пропажі документів та цінностей з відповідних місць зберігання документації.
Отже, з метою виконання такої засади кримінального провадження, як законність, дізнавач повинна була під час здійснення досудового розслідування у виді дізнання, встановити чи дійсно були поміняні замки, ким і де саме та на якій правовій і фактичній підставі; чи дійсно пропали документи та цінності з відповідних місць зберігання документації, на які посилалась заявниця (тобто у першу чергу треба було з'ясувати саме у неї: перелік документів та цінностей та місця їх зберігання); якщо дійсно пропала документація та цінності, то які саме та хто саме вчинив вказані дії; якщо хтось вчиняв такі дії, то чи вчинялись вони у зв'язку із розпорядженням якоїсь особи; якщо такі дії були вчинені всупереч установленому законом порядку (з установленням такого порядку), то чи була заподіяна такими діями шкода інтересам громадян, державним чи громадським інтересам, і чи ця шкода була значною.
Однак, у період з 13 жовтня 2022 року по 29 лютого 2024 року (весь період досудового розслідування) допитавши у якості свідків ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_12 дізнавач так і не з'ясувала вказані вище обставини повністю, які безперечно підлягали обов'язковому встановленню по даному кримінальному провадженню.
Внаслідок чого суд вважає, що прийняття постанови про закриття кримінального провадження було передчасним, позаяк свій обов'язок, передбачений частиною 2 статті 9 (з урахуванням частини 1 статті 40-1) КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та надання їм належної правової оцінки дізнавач повною мірою не виконала. Зокрема, у частині встановлення особи, яка розпорядилась поміняти замки, де саме та на якій правовій і фактичній підставі було надано таке розпорядження чи наказ, чи було це розпорядження чи наказ правомірним, чи входило у коло ккомпетенції цієї особи, тощо, а також оцінити чи була діяння такої особи самоправством.
А не виконання цього обов'язку повною мірою порушує право скаржниці на притягнення до кримінальної відповідальності осіб, якщо такі вчинили щодо неї кримінальне правопорушення, що потребує додатковому з'ясуванню. І тому, у даній ситуації, її право підлягає судовому захисту.
Через, що прийнята дізнавачем постанова про закриття кримінального провадження дійсно підлягає скасуванню, як така, що прийнята із порушенням частини 2 статті 9 КПК України, тобто порушенням однієї з таких засад кримінального провадження, як законність.
Отже скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, оскільки у частині скасування постанови про закриття кримінального провадження вона є обгрунтованою, а в частині направлення справи до слідчого відділення Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області зобов'язавши вжити заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи - ні. Скасування судом постанови про закриття кримінального провадження, має наслідком вжиття заходів щодо повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування.
Таким чином, на підставі вище викладеного та керуючись статтями 1-29,32,36,40,40-1,60,110,214,215,284,303-310,369-372,376,392-395,532 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12022096180000245 від 29 лютого 2024 року.
У задоволенні скарги, в частині направлення справи до слідчого відділення Коломийського РВП ГУПН в Івано-Франківській області та зобов'язання вжити заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 08 квітня 2024 року, о 17 годині 10 хвилин.
Головуючий суддя : ОСОБА_1