Провадження № 1-кп/932/20/22
Справа № 932/697/22
18 березня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12021041640001073, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12021041640001073 відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки враховуючи тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, відсутність у нього постійного доходу,а відтак може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності та продовжити вчинювати нові кримінальні правопорушення, й таким чином буде перешкоджати здійсненню кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт з носінням електронного засобу контролю. Вказав, що прокурором лише перераховані ризики без їх обґрунтування, що є порушення норм міжнародного права та діючого КПК України. Також, дане клопотання заявлене прокурором без оцінки належності та допустимості доказів, які органом досудового розслідування зібрані з багатьма порушеннями.
Вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю зможе забезпечити його поведінку і дасть йому змогу потрапити до ЗСУ.
Захисник- адвокат ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час з носінням електронного засобу контролю.
Так, дана справа тривалий час перебуває на розгляді, а обвинувачений безпідставно перебуває під вартою, внаслідок чого порушуються його права.
При цьому, прокурором ризики не підтвердженні, докази з цього приводу не надані. На цей час допитані всі свідки, а тому тиск на них виключений. Всі докази зібрані, й підстав вважати, що обвинувачений зможе їх знищити відсутні. Крім того, на цей час судом досліджуються речові докази, які до цього часу всі прокурором не надані, а тому стверджувати, що обвинувачений може їх пошкодити, коли сам прокурор не знає де вони, є безпідставним.
Також, будь - які обставини, що вказують про те, що ОСОБА_5 може перешкоджати розгляду справи не надані, а лише тяжкість і можлива обґрунтована підозра не може бути підставою для подальшого тримання під вартою. Обвинувачений має постійне місце проживання, що дає всі підстави задля застосування саме домашнього арешту у нічний час з носінням електронного засобу контролю.
Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.
Так, станом на 18 березня 2024 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 29 березня 2024 року, а судовий розгляд по справі триває.
При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що посягає на найвищі соціальні цінності, як то недоторканість життя та здоров'я людини, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.
А тому, суд вважає, що суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_5 та серйозність висунутого йому обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику того, що ОСОБА_5 може без перешкод залишити місце мешкання та переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження.
Окрім цього, ОСОБА_5 на час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення не був офіційно працевлаштований, будь-якого доходу не отримував, такі обставини свідчать про відсутність у обвинуваченого соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інших кримінальних правопорушень й свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що встановлені судом ризики виправдовують подальше застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і є співмірним характеру інкримінованого кримінального правопорушення та саме такий запобіжний захід здатен забезпечити уникнення ризиків вказаних судом.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, судом не приймаються, оскільки при розгляді клопотання встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_5 та наявність обґрунтованих ризиків, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу стороною захисту не наведено.
Також, посилання сторони захисту, як підставу для зміни запобіжного заходу, про наявність у обвинуваченого постійного місця мешкання, судом не приймаються, так як вищезазначені обставини існували і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці, а тому не зможуть мінімізувати встановлені наявні ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім цього, посилання сторони захисту як підставу, яка обґрунтовує зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час з носінням електронного засобу контролю, на те, що ОСОБА_5 тривалий час утримується в ДУВП в неналежних умовах, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, так як тривалий розгляд справи пов'язаний з її складністю, в якій наявний суспільний інтерес, об'ємом матеріалів, що досліджуються судом, кількістю учасників та їх процесуальною поведінкою в даному судовому провадженні.
Доводи сторони захисту, що зібрані органом досудового розслідування докази з порушенням КПК України, суд також не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як питання належності та допустимості доказів, суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.
Судом також враховано, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, а відтак застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім того, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини, з урахуванням вищенаведених ризиків, обставин справи, даних про особу, а тому суд не вбачає підстав для визначення застави.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити застосування щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 травня 2024 року.
Розмір застави не визначати.
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час з носінням електронного засобу контролю.
Ухвала суду може бути оскаржена в передбаченому Законом порядку.
Суддя ОСОБА_1