Справа № 199/2645/24
(3/199/1459/24)
іменем України
08.04.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, офіційно не працюючого, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 та зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44 КУпАП,
За змістом протоколу серії ВАД № 389295 від 28.03.2024 року, 22.02.2024 року близько 13.15 год. за адресою АДРЕСА_3 , у гр. ОСОБА_1 вилучено сліп-пакет, в якому згідно експертного висновку міститься наркотична речовина - канабіс масою 0,0854 г, для власного вживання, без мети збуту.
На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 44 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
З урахуванням положень ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії, рішення від 30 травня 2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) у випадку, коли викладена у протокол фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становити порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд, у свою чергу, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Диспозицією ч.1 ст. 44 КУпАП передбачена відповідальність за незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання як наркотичних засобів так і психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 389295 від 28.03.2024, у провину гр. ОСОБА_1 ставиться незаконне зберігання наркотичної речовини - канабісу масою 0,0854 г.
Разом з наведеним, як слідує з наявного в матеріалах провадження Висновку експерта від 28.02.2024 № СЕ-19/104-24/8291-НЗПРАП - надана на експертизу 23.02.2024 кристалічна речовина білого кольору, масою 0,1394г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої складає 0,0854г.
Наведене свідчить про те, що фабула протоколу серії ВАД № 389295 від 28.03.2024 року, де зазначено про зберігання ОСОБА_1 наркотичної речовини канабісу масою 0,0854 г, істотно суперечить іншим матеріалам справи, зокрема, Висновку експерта від 28.02.2024, у якому йдеться про зберігання ОСОБА_1 особливо небезпечної психотропної речовини PVP масою 0,0854г.
У зв'язку з чим, приходжу до висновку, що із сукупності долучених доказів неможливо дійти ґрунтовного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, оскільки працівниками поліції в повній мірі не дотримано вимог ст. 251 КУпАП, а досліджені судом докази, не доводять факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 44 КУпАП, саме в межах даного провадження, за ознакою зберігання наркотичного засобу.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 141 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , за ознакою зберігання наркотичного засобу, - у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик