Провадження № 33/821/191/24 Справа № 710/141/24 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Сивокінь С. С. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
05 квітня 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого трактористом в «LNZ»,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 15.01.2024 о 21 год. 07 хв. у м.Шпола по вул.Івана Гончара, Звенигородського району керував автомобілем «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Drager», результат 0,64 проміле, чим вчинив порушення п.2.9 а) Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року змінити в частині накладення стягнення, скасувавши її в частині накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком один рік. В іншій частині постанову районного суду залишити без мін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що районний суд не в повній мірі дотримався принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи під час призначення йому такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, а саме, прийняв оскаржувану постанову без врахування того беззаперечного факту, шо він на добровільних засадах здійснює допомогу як РТЦК та СП, так і органу місцевого самоврядування, використовуючи власний автомобіль, шляхом доставлення тіл загиблих захисників України, які полягли у російсько-Українській війні, з метою їх поховання близькими і рідними у рідній землі, тому позбавлення його права керування призведе до негативних наслідків в контексті відсутності водія, який зможе повноцінного його замінити.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 310470 від 15.01.2024 згідно якого, ОСОБА_1 15.01.2024 о 21 год. 07 хв. у м.Шпола по вул.Івана Гончара керував транспортним засобом «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Drager», результат 0,64 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- рапорту ВПД №2 (м.Шпола) Звенигородського РВП ГУНП в Черкаської області згідно якого, 15.01.2024 о 21:53 вул.Івана Гончара під час зупинки автомобіля марки «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який мав ознаки сп'яніння;
- пояснень ОСОБА_1 від 15.01.2024 згідно якого, на підставі ст.63 Конституції України ознайомлений;
- роздруківки з приладу «Драгер» від 15.01.2024 згідно якої, результат тесту ОСОБА_1 - 0,64 ‰;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.01.2024 згідно якого, ОСОБА_1 огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя та який проведено за допомогою приладу Драгер, результат - 0,64 ‰;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.01.2024 згідно якого, ОСОБА_1 направлено на огляд до КНП «Шполянська багатопрофільна лікарня ім. ОСОБА_2 і О.С.Коломійченків» Шполянської міської ради;
- висновку КНП «Шполянська багатопрофільна лікарня ім. ОСОБА_2 і О.С.Коломійченків» Шполянської міської ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.01.2024 згідно якого, ОСОБА_1 встановлено діагноз - алкогольне сп'яніння.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що районний суд не в повній мірі дотримався принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи під час призначення йому такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, а саме, прийняв оскаржувану постанову без врахування того беззаперечного факту, шо він на добровільних засадах здійснює допомогу як РТЦК та СП, так і органу місцевого самоврядування, використовуючи власний автомобіль, шляхом доставлення тіл загиблих захисників України, які полягли у російсько-Українській війні, з метою їх поховання близькими і рідними у рідній землі, тому позбавлення його права керування призведе до негативних наслідків в контексті відсутності водія, який зможе повноцінного його замінити.
Вважаю зазначені доводи неприйнятними, оскільки при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом першої інстанції враховано норми КУпАП. Зокрема, в повній мірі враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та обґрунтовано призначено ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді накладення штрафу з позбавленням спеціального права.
На думку апеляційного суду накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідає загальним засадам накладення адміністративного стягнення та його меті, оскільки санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням спеціального права.
Крім того, апелянтом не надано апеляційному суду доказів на підтвердження того, що позбавлення його права керування транспортним засобом призведе до будь-яких негативних наслідків чи унеможливить виконання ним своїх посадових обов'язків.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Шполянського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -
Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба