Справа № 758/3642/24
29 березня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № №12023105070001056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України,-
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № №12023105070001056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
В обгрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 15.08.2023 року накладено арешт на на земельну ділянку літ. «Б», «В», площею 0,0271 га, кадастровий номер 8000000000:85:354:0015 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1363627580000), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .Стверджує, що арешт накладено необґрунтовано, тобто, без урахування дійсних фактичних обставин справи та належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Вказує, що в ухвалі слідчого судді не вказано ані мети, ані підстави накладення такого арешту, не досліджено питання щодо предмету кримінального правопорушення, яким є не земельна ділянка, а вчинення протиправних дій щодо руйнування будівлі. При цьому, накладаючи арешт на земельну ділянку, слідчий суддя не врахував надмірних негативних наслідків для володільця земельної ділянки ОСОБА_3 , на якій розташований нежитловий будинок, що перебуває у власності останнього, а саме наслідків, пов'язаних із втручанням у право мирного володіння майном. Крім того, звертає увагу суду на те, що досудове розслідування триває більше семи місяців, однак жодній особі про підозру не повідомлено, як і не доведено на даній стадії досудового розслідування причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення.
У судовому засіданні представник володільця майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, у ньому наведених, та просив задовольнити.
Прокурор в судове засідання, будучи належним чином повідомленим, не з'явився, направив на адресу суду клопотання, в якому просив суд відмовити в задоволенні клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, заслухавши представника володільця майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, у провадженні підрозділу дізнання Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023105070001056, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 задоволено, накладено арешт на земельну ділянку літ. «Б», «В», площею 0,0271 га, кадастровий номер 8000000000:85:354:0015 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1363627580000), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, із встановленням заборони здійснення будь-яких будівельних робіт на такій земельній ділянці та заборони державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об'єкта нерухомого майна.
Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказана земельна ділянка, на думку слідчого судді, відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України.
При цьому, в ухвалі слідчого судді відсутні будь-які посилання на визнання земельної ділянки речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні у відповідності до вимог КПК України.
Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що 08.06.2010 між Київською міською радою (як орендодавцем) та ОСОБА_3 (як орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки №85-6-00482. Строк договору оренди складає 15 років. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 16.06.2010 вказана земельна ділянка була передана в оренду ОСОБА_3 для будівництва, реконструкції та обслуговування офісного центру з вбудовано-прибудинковими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом.
Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, на земельній ділянці знаходиться нежитловий будинок загальною площею 154,70 кв.м., який належить ОСОБА_3 (копія договору купівлі-продажу від 16.03.2007, копія реєстраційного напису на правовстановлюючому документі, витяг з Державного реєстру правочинів).
Відповідно до ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК України арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.
При цьому, в кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що метою накладення арешту, згідно ухвали слідчого судді від 15 серпня 2023 року, є необхідність збереження речових доказів, разом із тим, на даний час земельна ділянка у кримінальному провадженні №12023105070001056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України за постановою слідчого/прокурора речовим доказом не визнавалася.
Крім цього, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування не доведено відповідності такого майна ст. 98 КПК України, оскільки відомостей, що земельна ділянка є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди, слідчим суддею не встановлено, як і не виявлено даних, які б надали можливість беззаперечно стверджувати, що дане майно набуте кримінально протиправним шляхом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
З урахуванням викладеного, органом досудового розслідування не доведено необхідності подальшого збереження арешту земельної ділянки, тому слідчий суддя, зважаючи на негативні наслідки для володільця майна, дійшов висновку, що на даний час, такий ступінь втручання у права і свободи особи не виправдовує потреб досудового розслідування, а подальше обмеження прав власників не буде узгоджуватись з приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на володіння своїм майном.
За таких обставин, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 15 серпня 2023 року підлягає скасуванню, оскільки у подальшому збереженні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування відпала потреба.
Керуючись ст. 170 ,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023105070001056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року (справа №758/9392/23) на земельну ділянку літ. «Б», «В», площею 0,0271 га, кадастровий номер 8000000000:85:354:0015 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1363627580000), яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ярославська, 13 у Подільському районі міста Києва, - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7