Справа № 758/746/24
Категорія 35
12 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У січні 2024 року позивач ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 16» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 20 205,88 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 21.03.2018 між ним та відповідачем було укладено договір №83 на надання про надання послуг з управління багатоквартирним будинком і спорудами та прибудинковими територіями, додаткових послуг та компенсації комунальних послуг. У зв'язку з несплатою наданих позивачем послуг у відповідача виникла заборгованість за період з березня 2020 року по грудень 2023 року, що становить 20 205,88 грн. Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.
Ухвалою судді від 23.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також просить суд повернути судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також докази про повне погашення ним суми заборгованості.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксації не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.03.2018 між ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 16» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №83 на надання про надання послуг з управління багатоквартирним будинком і спорудами та прибудинковими територіями, додаткових послуг та компенсації комунальних послуг.
Позивач свої зобов'язання за договором виконує належним чином, житлово-комунальні послуги надаються безперебійно.
Разом із цим, на час подачі позову до суду позивачем відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, платежів за отримані послуги не здійснював, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з березня 2020 року по грудень 2023 року у розмірі 20 205,88 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зважаючи на приписи п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що доводи позивача, наведені у позовній заяві, є обґрунтованими та ґрунтуються на нормах закону.
Водночас, як вбачається із наданої відповідачем до суду квитанції №9335-7377-6726-6167 від 11.03.2024, заборгованість за житлово-комунальні послуги за період за період з березня 2020 року по грудень 2023 року (включно), які надавалися позивачем за адресою відповідача АДРЕСА_1 , в сумі 20 206,21 грн. погашена повністю, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 16» № НОМЕР_1 .
Таким чином, наведене свідчить про те, що станом на дату розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки у відповідача заборгованість перед позивачем відсутня.
Жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаної обставини позивачем до суду не подано.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Водночас судом враховуються правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), у яких Верховний Суд звернув увагу на наступне.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, жодних заяв, у тому числі про залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо від сторін до суду не надходило.
З огляду на наведене, враховуючи, що на день розгляду справи заборгованість відповідачем повністю сплачена, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із урахуванням наведеного, виходячи із встановлених обставин справи та визначених відповідно до них правовідносин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи клопотання представника позивача про повернення позивачу судових витрат за подання позовної заяви до суду, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи установлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №309 від 16.01.2024.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача про повернення позивачу судового збору відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 16», місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 2-А, а/с 20, код ЄДРПОУ 41613640;
- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Олена КОВБАСЮК