Справа № 758/10336/19
(ЗАОЧНЕ)
23 червня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., розглянувши цивільну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Донецькій області до ОСОБА_1 , про стягнення відшкодування, -
У серпні 2019 року Головне управління Національної поліції в Донецькій області (надалі за текстом - позивач) звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач). В обґрунтування позову зазначено, що 29.09.2016 о 08:00 в м. Маріуполі по вул. Набережній сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП) за участю службового автомобіля позивача Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував відповідач, та автомобіля Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2 ).
У результаті ДТП транспортний засіб Hyundai Elantra, д.н.з НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження.
За фактом ДТП Управлінням патрульної поліції у м. Маріуполі було направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя, Донецької області матеріали про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постановою суду від 31.01.2017 у справі № 265/5838/16-п провадження по справі закрито у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. Проте, судом зазначено, що вина відповідача у вчинені адміністративного правопорушення доведена, в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до позивача як власника джерела підвищеної небезпеки, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.09.2018 у справі № 266/3001/17 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 106 205,04 грн, моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, судові витрати за проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 1 700 грн та судовий збір у розмірі 1 162,05 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 20.12.2018 апеляційну скаргу позивача частково задоволено, змінено рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення моральної шкоди з 10 000 грн до 3 000 грн, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
На виконання даного судового рішенням позивачем було сплачено на користь ОСОБА_2 106 205,04 грн матеріальної шкоди, 1 162,05 грн судового збору, 3 000 грн моральної шкоди та 1 700 грн витрат за проведення оцінки завданої шкоди.
У зв'язку з цим позивач звернувся з позовом до суду, просив стягнути на його користь з відповідача 112 067,09 грн в якості відшкодування збитків.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 року справу передано судді Гребенюку В.В.
Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явився.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явився.
За таких обставин, керуючись ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 289 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29.09.2016 о 08:00 в м. Маріуполі по вул. Набережній сталася ДТП за участю відповідача, який керував службовим позивача Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . У результаті даної ДТП транспортний засіб Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження.
Постановою суду від 31.01.2017 у справі № 265/5838/16-п провадження по справі закрито у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, судом зазначено, що вина відповідача у вчинені адміністративного правопорушення доведена, в діях відповідача наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с. 6-7).
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.09.2018 у справі №266/3001/17 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_2 , стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 106 205,04 грн, моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, судові витрати за проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 1 700 грн, судовий збір у розмірі 1 162,05 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 8-16).
Постановою Донецького апеляційного суду від 20.12.2018 апеляційну скаргу позивача частково задоволено. Змінено рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення моральної шкоди з 10 000 грн до 3 000 грн, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача частину сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 672 грн, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 17-20).
На виконання даного судового рішенням позивачем було сплачено на користь ОСОБА_2 106 205,04 грн матеріальної шкоди, 1 162,05 грн судового збору, 3 000 грн моральної шкоди та 1 700 грн витрат за проведення оцінки завданої шкоди (а.с. 22-23).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, заподіяна при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, з вини якої шкода була заподіяна.
У відповідності до ст. 22 ЦК України, одним із засобів відшкодування майнової шкоди є відшкодування збитків. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Законом України «Про дорожній рух» передбачені права учасників дорожнього руху, якими є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Зокрема, учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху (ст. 14). Також цією статтею передбачені обов'язки учасників дорожнього руху, серед яких є обов'язок знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Судом встановлено, що позивачем повністю виконане Рішення суду від 17.09.2018, в той час, як вина відповідача визнана Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя, Донецької області від 30.01.2017, а отже, в розумінні ч. 1 ст. 1191 ЦК України, позивач має право зворотної вимоги до відповідача.
Фактичні матеріальні збитки позивача у загальному розмірі 112 067,09 грн підтверджуються наданими позивачем меморіальними ордерами.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, суд вважає, що надані позивачем суду на підтвердження розміру матеріальної шкоди повністю підтверджують розмір шкоди, яка завдана відповідачем, а отже позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 921 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Головного управління Національної поліції в Донецькій області до ОСОБА_1 , про стягнення відшкодування - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Донецькій області кошти у розмірі 112067 (сто дванадцять тисяч шістдесят сім) гривень 09 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Донецькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня;
Повне найменування сторін:
позивач - Головного управління Національної поліції в Донецькій області (адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код невідомий);
Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.
Суддя В. В. Гребенюк