печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12108/24-к
21 березня 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні №42023000000000508, -
13.03.2024 адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024 року у справі № 757/169/24-к в рамках кримінального провадження № 42023000000000508. В обґрунтування клопотання посилається на те, що 20.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2022 №757/55873/23-к, у період часу з 07 год. 16 хв. до 17 год. 34 хв. проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 . Під час проведення обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено грошові кошти. Ухвалою слідчого судді від 19.01.2024 року у справі № 757/169/24-к накладено арешт на тимчасово вилучене майно, вилученого під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2023 у справі №757/55873/23-к, у період часу з 07 год. 16 хв. до 17 год. 34 хв., у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: банкноти номіналом, який зовні відповідають 1000 грн. у кількості 364 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 100 доларам США у кількості 359 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 10 доларам США у кількості 10 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 5 доларам США у кількості 4 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 2 доларам США у кількості 15 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 1 долару США у кількості 48 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 50 ЄВРО у кількості 1 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 20 ЄВРО у кількості 3 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 10 ЄВРО у кількості 27 шт., які були вилучені і упаковані в сейф пакет з логотипом ДБР № М1000317. Зазначає, що арешт накладено безпідставно та необґрунтовано, оскільки майно не є об'єктом вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Представник власника майна в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у відсутність, вимоги клопотання підтримує, просить задовольнити. Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у відсутність та письмові заперечення, у задоволенні клопотання просить відмовити. Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку. Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000508 від 27.03.2023 щодо пособництва посадовими особами ТОВ «ОДП ГРУП» державі агресору, шляхом використання неналежного виконання службових обов'язків службовими особами Державної митної служби України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1112, ч. 1 ст. 367 КК України. Ухвалою слідчого судді від 19.01.2024 року у справі № 757/169/24-к накладено арешт на тимчасово вилучене майно, вилученого під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2023 у справі №757/55873/23-к, у період часу з 07 год. 16 хв. до 17 год. 34 хв., у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: банкноти номіналом, який зовні відповідають 1000 грн. у кількості 364 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 100 доларам США у кількості 359 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 10 доларам США у кількості 10 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 5 доларам США у кількості 4 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 2 доларам США у кількості 15 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 1 долару США у кількості 48 шт.; банкноти номіналом, який зовні відповідають 50 ЄВРО у кількості 1 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 20 ЄВРО у кількості 3 шт.;банкноти номіналом, який зовні відповідають 10 ЄВРО у кількості 27 шт., які були вилучені і упаковані в сейф пакет з логотипом ДБР № М1000317. Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 2 ст. 170 КПК України). Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024 року задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, яке є предметом злочину та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України). При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін. Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що доказів в його обґрунтування не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела обставин, на які заявник посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, які в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування. За вказаних обставин приходжу до висновку, що встановлені слідчим суддею при накладенні арешту обставини, представником заявника спростовано не було, а відтак слідчий суддя враховує не доведеність того, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна заявника втратив свою актуальність та підстави, які діяли на момент його застосування відпали. Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що в силу принципу змагальності сторін, заявником не доведено жодного аргументу наведеного в клопотанні, а відтак доводи клопотання про скасування арешту слід визнати безпідставними, такими що не базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні №42023000000000508 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1