печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14588/24-к
03 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023164110000003 від 26.04.2023, -
02.04.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023164110000003 від 26.04.2023.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023164110000003 від 26.04.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 409 КК України та за фактом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 та ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні забезпечується групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного та Центрального регіону, Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
22.07.2023 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю міста Одеси, Одеської області, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , одруженому, з вищою освітою, раніше не судимому, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент вчинення злочину), у військовому званні «полковник», в порядку, передбаченому ст. ст. 278, 111 та 165 КПК України, повідомлено про те, що він підозрюється: у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України; у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, найбільш вагомими серед яких є: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 26.04.2023 та додані до нього матеріали; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 28.06.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 01.05.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 01.05.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 11.05.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві №16-08-16731-23 від 07.06.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві №2700/16-08/23 від 07.06.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 11.07.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 23.06.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві № 22350-23 від 17.07.2023 та додані до нього матеріали; лист щодо виконання доручення Головного оперативного управління ДБР № 1089/10-3/23 від 21.07.2023; лист щодо виконання доручення Головного оперативного управління ДБР № 188/10-3-04/14/23 від 21.07.2023; висновок спеціаліста ТОВ «Аудиторська компанія «ПРО ВЕРО» № 12/07-2023-КП від 12.07.2023 про розміри прибутків ОСОБА_6 та членів його родини та вартість придбаних активів; висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 25718/25719/23-72 від 06.03.2024;висновок НАЗК від 19.07.2023 про розміри прибутків ОСОБА_6 та членів його родини, їх походження та вартість придбаних активів; заява громадянина України ОСОБА_8 про вчинення злочину від 08.05.2023; лист ГУ ДПС в Одеській області від 01.05.2023 та додані до нього матеріали із відомостями про доходи ОСОБА_6 та членів його родини; лист ГУ ДПС в Одеській області від 02.05.2023 та додані до нього матеріали із відомостями про доходи ОСОБА_6 та членів його родини; лист РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області від 02.05.2023, з додатками із відомостями по реєстрацію транспортних засобів; лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023 із інформацією про перетин державного кордону ОСОБА_6 та членами його родини; лист 25 прикордонного загону ДПС України від 28.06.2023, з додатками із інформацією про перетин державного кордону ОСОБА_6 та членами його родини; відповідь головного відділу ВВБ «Південь» ДПС України № 1602/161 від 29.06.2023 щодо виконання доручення, з додатками із інформацією про перетин державного кордону ОСОБА_6 та членами його родини; листи АТ «Сенс Банк», АТ «Креді Агріколь Банк», АТ «ОТП БАНК», АТ «Ощадбанк», АБ «Південний» та інших банків із відомостями про рух грошових коштів; відповідь Командування Медичних сил ЗСУ з додатками про порядок направлення військовослужбовців на лікування за кордон а також із відомостями щодо розгляду документів полковника ОСОБА_6 ; відповідь із Міністерства охорони здоров'я України про порядок направлення військовослужбовців на лікування за кордон а також із відомостями щодо розгляду документів полковника ОСОБА_6 ; відповідь військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2023 № 2/3960; відповідь з департаменту охорони здоров'я Одеської обласної військової адміністрації від 07.07.2023 № 4306/08/04-11/2-23/1885, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_6 до закладів охорони здоров'я Одеської області не звертався;протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 04.050.2023, з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 02.05.2023, з додатком; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 29.06.2023 що; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 29.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 03.07.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 10.07.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 23.06.2023; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 04.07.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 04.07.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 03.07.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 07.07.2023; протоколи огляду мережі Інтернет від 26.06.2023. протокол огляду від 20-21 липня 2023 року; протоколи огляду інтернет ресурсу від 27.07.2023; супровідний лист компетентного органу Королівства Іспанія та матеріалів частково виконаного запиту про надання міжнародної правової допомоги (з перекладом); інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
24.07.2023 ОСОБА_6 затримано у відповідності до абзацу 6 (10) частини 1 статті 615 та статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.
25.07.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.09.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 150 мільйонів гривень.
07.09.2023 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2023 та постановлено нову, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 год. 18 хв. 21.09.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 149 998 024 гривні.
15.09.2023 постановою в.о. керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_18 досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 22.10.2023 включно.
19.09.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.10.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 149 998 024 гривні.
12.10.2023 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.09.2023 та постановлено нову, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.10.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 135 000 000 гривень.
18.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 встановлено альтернативний запобіжний захід у вигляді заставу у розмірі 100 000 000 гривень.
20.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 22.12.2023 включно.
14.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев'яти місяців, тобто до 22.04.2024.
Крім того, 14.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2024 включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 000 000 гривень.
30.01.2024 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2023 та постановлено нову, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2024 включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 70 000 000 гривень.
07.02.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.04.2024 включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 64 999 048 гривень.
20.03.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 змінено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави змінено в частині суми розміру застави, до 58 894 600 гривень.
Відтак, строк застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою - до 06.04.2024 включно, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 22.04.2024.
Крім того, 25.03.2024 слідчим підготовлено та скеровано до Офісу Генерального прокурора клопотання про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 294 Кримінального процесуального кодексу України.
03.04.2024 ухвалою судді Печесрського районного суду м. Києва було продовжено строк досудового росзлідування до 22.07.2024.
Не зважаючи на тривалість проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились оскільки ризики, запобігти яким можливо виключно шляхом застосування до підозрюваного найтяжчого запобіжного заходу, жодним чином не зменшились.
Таким чином на даний час, з метою виконання завдань кримінального провадження, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Слідчий вказує, що в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На час дії воєнного стану в Україні існують обмеження для виїзду осіб призовного віку за межі України регламентовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів країни № 57 від 27.01.1995.
ОСОБА_6 на даний момент звільнений із Збройних Сил України за станом здоров'я зі зняття з військового обліку, тим самим відноситься до категорії осіб, які мають право перетинати державний кордон.
Крім того, стороною захисту вживаються заходи щодо отримання ОСОБА_6 форми № 088/о та подальшого направлення підозрюваного на МСЕК для оформлення інвалідності.
Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_6 , у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, може безперешкодно перетинати державний кордон.
Спонукати ОСОБА_6 до залишення меж України може те, що останній підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за сукупність яких передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, останній може виїхати за межі населеного пункту у якому зареєстрований - м. Одеса, або за межі України, так як володіє нерухомим майном за кордоном, чи іншим чином переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушень, пов'язаних із ухиленням від військової служби, що також свідчить про наявність ризику, пов'язаного із переховуванням від органів досудового розслідування чи суду.
Про наявність зазначеного ризику також свідчать обставини, які передували затриманню ОСОБА_6 24.07.2023.
Так, згідно відповіді оперативного підрозділу щодо виконання доручення слідчого ОСОБА_6 в період 22.07.2023 - 24.07.2023 переховувався від органів досудового розслідування шляхом зміни телефонних номерів, адрес проживання, використання реєстраційних номерних знаків на транспортних засобах, які не закріплені за будь-якими транспортними засобами, а також застосування інших різних засобів конспірації з метою унеможливлення вжиття щодо нього заходів забезпечення кримінального провадження та можливого повідомлення про підозру та затримання.
В ході дослідження матеріального стану підозрюваного та членів його родини, міцності їх соціальних зв'язків, можливо прийти до висновку, що дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_19 та їх спільні діти, з 04.06.2023 перебуває за кордоном, матір ОСОБА_6 - ОСОБА_20 та теща ОСОБА_6 - ОСОБА_21 , з 29.06.2023 перебувають за кордоном. Вказані особи де фактично забезпечені місцем проживання по за межами України, що було придбано за відсутності обґрунтовано законних доходів, об'єкти нерухомості, які тривалий час використовувались ними - перереєстровані на інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, звільнення з лав Збройних Сил України зі зняттям з військового обліку.
Також, у ході здійснення досудового розслідування цього ж кримінального провадження, в ході дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, установлено складний механізм по легалізації членами сім'ї та близькими особами ОСОБА_6 коштів на загальну суму понад 8,2 мільйонів євро, щодо яких наявні підстави вважати, що вони одержані злочинним шляхом, внаслідок вчинення військового кримінального правопорушення та порушення податкового законодавства.
Зокрема, на даний час органом досудового розслідування підготовлено та скеровано на виконання 10 запитів про міжнародну правову допомогу у 8 різних країн, метою яких є: отримання відомостей, що становлять банківську таємницю щодо проведених членом сім?ї та близькою особою ОСОБА_6 в період 2022-2023 років фінансових операцій на загальну суму понад 8,2 мільйонів євро; отримання документів, щодо підтвердження походження вказаних грошових коштів; отримання установчих документів юридичних осіб, залучених до схеми перерахування цих коштів; допит фізичних осіб - резидентів країн ЄС та керівників юридичних осіб, які виступали у якості посередників у механізмі легалізації коштів на загальну суму понад 8,2 мільйонів євро.
Наведене свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_6 в Україні та ретельну підготовку до зміни місця свого постійного проживання за кордоном, а також продовження користування незаконно одержаними активами.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_6 ще до недавнього часу - до 23.06.2023 виконував обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , то через своїх колишніх підлеглих та можливих співучасників розслідуваних злочинів має доступ до ще не наданих та не здобутих чи не вилучених органом досудового розслідування оригіналів документів, в тому числі закордонного паспорту, який до теперішнього часу невідшуканий, документів, пов'язаних з виконанням мобілізаційних заходів щодо призову на військову службу на території Одеської області, документів щодо лікування та перебування за кордоном ОСОБА_6 , документів щодо звільнення ОСОБА_6 з посади та військової служби та проходження ним ВЛК та інших речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження.
Так, на даний час ІНФОРМАЦІЯ_4 проводиться службова перевірка стосовно обставин заподіяння полковнику ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 06.03.2022 в приміщенні Одеської цивільно-військової адміністрації в ході побутового конфлікту з полковником ОСОБА_22 . В межах вказаної перевірки комісією проводиться вивчення документів за вищевказаним фактом, в тому числі тих, які ще не вилучались та не витребовувались органом досудового розслідування, та які мають значення для кримінального провадження.
Крім того, за зверненням Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Центральною військово-лікарською комісією досліджується рішення 18 РВЛК (м. Одеса) про віднесення отриманої ОСОБА_6 травми у березні 2022 року до такої, що пов'язана із захистом Батьківщини, на предмет відповідності Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Також, враховуючи те, що на даний час у кримінальному провадженні не виявилось за можливе допитати членів сім?ї та близьких осіб ОСОБА_6 - дружину ОСОБА_19 , матір ОСОБА_20 , тещу ОСОБА_21 , оскільки останні за викликом слідчого до органу досудового розслідування не з'явились, орган досудового розслідування позбавлений реальної можливості отримати/вилучити всі необхідні предмети та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Перебування ОСОБА_6 без застосування найсуворішого запобіжного заходу, передбаченого КПК України, надасть можливість ОСОБА_6 узгоджувати із іншими можливими співучасниками злочинів, які розслідуються дії пов'язані із знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які перебувають поза-межами України, доступ до яких на даний час орган досудового розслідування не має.
Так, на даний час ІНФОРМАЦІЯ_4 проводиться службова перевірка стосовно обставин заподіяння полковнику ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 06.03.2022 в приміщенні Одеської цивільно-військової адміністрації в ході побутового конфлікту з полковником ОСОБА_22 .
Крім того, Центральною військово-лікарською комісією досліджується рішення 18 РВЛК (м. Одеса) про віднесення отриманої ОСОБА_6 травми у березні 2022 року до такої, що пов'язана із захистом Батьківщини, на предмет відповідності Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_6 в період з 17.01.2022 по 23.06.2023 перебував на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 1996 року до моменту звільнення проходив службу на посадах районних та обласного військкоматів м. Одеси, то, користуючись своїми робочими та позаробочими знайомствами серед колишніх колег, підлеглих та ще не встановлених співучасників розслідуваних кримінальних правопорушень, може опосередковано чинити тиск та примус щодо військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою необ'єктивного проведення службової перевірки та перегляду рішень РВЛК.
Крім того, ОСОБА_6 може впливати на ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , які на виконання його вказівок вчиняли дії щодо набуття необґрунтованих активів, та до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій не з'явились.
З урахуванням відомих ОСОБА_6 обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, не перебуваючи під вартою він зможе вступати у поза процесуальні відносини із ще не допитаними у кримінальному провадженні свідками із числа колишніх колег та підлеглих по службі, допит яких ускладнений перебуванням останніх у службових відрядження в зоні бойових дій, та надавати їм поради чи схиляти їх до дачі певних показань в ході слідства.
Вказане створює загрозу тиску та підбурювання таких осіб до дачі ними неправдивих показань або відмови від надання таких показань щодо відомих їм обставин.
Зазначений ризик також обґрунтовується тим, що ряд очевидців, які приймали участь в фінансових операціях поза межами України перебувають за кордоном. Орган досудового розслідування фактично позбавлений можливості самостійно провести процесуальні дії за участі вказаних осіб, у зв'язку із чим для проведення їх допиту та встановлення обставин розслідуваних злочинів до компетентних органів скеровано відповідні запити по надання міжнародної правової допомоги.
Перебування підозрюваного ОСОБА_6 під дією іншого, будь-якого більш м'якого запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою створить відповідні умови ОСОБА_6 на здійснення як самостійно, так і через довірених осіб з кола свого оточення, впливу на зазначених осіб з метою викривлення їх показань.
Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Так, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 38 від 17.01.2022 ОСОБА_6 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 1996 року до моменту звільнення (23.06.2023), ОСОБА_6 проходив службу на посадах районних та обласного військкоматів м. Одеси.
За цей час, а особливо за час дії в Україні воєнного стану, у ОСОБА_6 з'явились міцні робочі та позаробочі зв'язки з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, органів місцевого самоврядування, що в свою чергу збільшило корупційні ризики при перебуванні ним на займаній посаді. Вказані зв'язки можуть бути використані ОСОБА_6 для впливу на результати досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду.
Таким чином, з урахуванням одержання органом досудового розслідування актуальних даних про організований ОСОБА_6 та членами його смі?ї та близькими особами механізм легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом на території України, на території країн ЄС, обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, дозволить останньому координувати та узгодити свої дії з іншими співучасниками розслідуваних злочинів та іншими особами, які можуть бути причетними до вчинення розслідуваних злочинів, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню, використати свої зв'язки для незаконного впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях, створення неправдивих показань чи штучних доказів, що створить сукупність об'єктивних ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 386 або 396 КК України, що також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведені ризики, посаду, яку обіймав підозрюваний, наявність стійких зв'язків з керівниками підприємств, установ та організацій, військових формувань тощо, обрання інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК України.
Таким чином, слідчий вказує, що є необхідність у кримінальному провадженні вже проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в тому числі в межах міжнародного співробітництва, однак через виняткову складність провадження, завершити досудове розслідування до вказаного строку не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно вчинити ряд слідчий та процесуальних дій.
З врахуванням зазначеного, слідчий вказує, що із урахуванням вищевказаних ризиків, які виникли внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що підозра є необґрунтованою, не містить реальних локазів вчинння кримінального правопорушення.
Ризики зазначені слідчим є надуманими, оскільки підозрюваний немає намірів переховуватись від слідства, а посилання на саму суворість покрання не може бути підставою вважати, що останній втече.
ОСОБА_6 готовий виконувати всі вимоги слідчого, прокурора, прибувати на всі їх виклики.
Також, зазначив, що підозрюваний понад вісім місяців перебуває під вартою, при тому, що він має державні нагороди є учасником бойових дій, має на утриманні неповнолітніх дітей, має незадовільний стан здоров'я.
Відтак, адвокат вважає, що зі спливом час ризики на які посилається слідчий суттєво зменшились, а нових не було заявлено.
Окрім цього, адвокат вважає, що непомірним та необгрунтованим відносно підозрюваного є розмір застави, оскільки внесення таких коштів підозрюваним є неможливим. Також, накладено арешти на майно підозрюваного та його близьких, що унеможливлює внесення такої значної суми.
Таким чином, на думку адвоката адекватним розміром застави може бути бути розмір у граничних межах встановлених процесуальним законом.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Ззаначив, що підозра була вручена не належним чином та є необґрунтованою, ризики нічим не підтвердженні та застава є непомірно великою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Також, перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя одночасно враховує, що вказані обставини та докази були встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного на даній стадії досудового розслідування, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_6 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що ризики є сталими та доведеними. Також, слідий суддя враховує тяжкість покарання, завдані збитки, обставини вчинення криімнального правопорушення, які лише приводять до висновку, що більш м'який запобіжний захід станом на день розгляду клопотання не може бути застосований.
Разом з цим, суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час з урахуванням результатів подальшого розгляду кримінального провадження у судовому розгляді, під час якого також будуть перевірені доводи сторони захисту.
Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який, на думку суду, належним чином зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
Окрім цього, частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюванного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку, що розмір застави, який просить слідчий, визначений попередньою ухвалою суду у розмірі 55 000,00 грн., є обтяжливим, оскільки підозрюваний тривалий час перебуває під вартою, має на меті виконувати покладені на нього обов'язки, а тому суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що застава є непомірною.
Окрім цього, слідчий суддя вбачає, що слідчі судді при продовженні строку тримання під вартою поступово зменшували розмір застави з 150 000 000,00 грн. до 58 894 600,00 грн., а тому з врахуванням того, що судовими рішеннями слідчі судді приходили до висновку про зменшення розміру застави, суд вважає, що застава яку просить слідчий та прокурор є надмірною.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що з метою забезпечення досудового розслідування, виконання підозрюваним обов'язків, необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 12 000 000,00 грн., з одночасним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків з урахуванням вказаних обставин.
Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Відтак, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023164110000003 від 26.04.2023 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, строк тримання під вартою, до 01.06.2024 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 12 000 000,00 грн. (дванадцять мільйонів) грн., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:
- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.06.2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_6 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_6 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1