Справа № 487/1793/24
Провадження № 1-кс/487/2360/24
04.04.2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023230000001372, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
Слідчий відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023230000001372, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 242 240 гривень.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, наявний ризик, зазначений у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, інших стримуючих або запобіжних факторів до не ухилення підозрюваного від органу розслідування та в подальшому суду. Крім того, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожуватиме ОСОБА_5 у разі визнання його винним, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, під час дії на території України воєнного стану, підозрюваний може виїхати на територію, яка перебуває в тимчасовій окупації, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», у зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності. Другим ризиком, зазначеним у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 із деякими свідками добре знайомий, може переконати їх змінити свої показання, що негативно позначиться на розслідуванні кримінального провадження. Третім ризиком, передбаченим зазначеним у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або ж продовження вчинення кримінального правопорушення в якому він обґрунтовано підозрюється. З урахуванням неможливості запобігання вищенаведеним ризикам у інший спосіб, ніж обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно нього не вбачається.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
Захисник у судовому засідання зазначила про недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, та відсутність належних доказів на підтвердження вини підозрюваного. З урахуванням даних про особу підозрюваного просила обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби або визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний у судовому засіданні вину не визнав, зазначив про відсутність наміру переховуватись від слідства та суду, підтримав доводи захисника. При цьому ОСОБА_5 пояснив, що вилучені в ході обшуку 03.04.2024 року автомобіля «ГАЗ-21», який фактично перебуває у володінні, наркотичні засоби належать йому лише частково. Він періодично вживає наркотичні засоби (амфетамін), але не здійснює його реалізацію. Звідки в автомобілі з'явились розфасовані пакети з амфетаміном, окрім тих, які він вживає сам, йому не відомо, так само невідомо яким чином у транспортному засобі опинився вибуховий пристрій. Вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти не мають відношення до збуту наркотичних засобів, це кошти, які він отримав в рахунок повергнення боргу.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023230000001372.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Херсонською обласною прокуратурою.
За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисно, керуючись корисливим мотивом, порушуючи встановлений законом порядок обігу психотропних речовин, незаконно придбав, зберігав з метою збуту, та 19.10.2023 близько 13:26 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , збув, шляхом продажу за 2000 гривень, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (анкетні дані змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), речовину, яка згідно з висновком експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/122-23/3850-НЗПРАП від 27.10.2023 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса амфетаміну (основи) становить 0,3372 г, яку у подальшому вилучили працівники поліції в ході огляду 19.10.2023 у період часу з 13:26 до 13:29 год. за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.
Крім цього, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисно, керуючись корисливим мотивом, порушуючи встановлений законом порядок обігу психотропних речовин, незаконно, повторно придбав, зберігав з метою збуту, та 03.04.2024 близько 12:46 год., перебуваючи поруч із адресою: АДРЕСА_2 , збув, шляхом продажу за 6000 гривень, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (анкетні дані змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою близько 10,0 г, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634), відноситься до великих розмірів психотропних речовин, та яку у подальшому вилучили працівники поліції в ході огляду 03.04.2024 у період часу з 13:08 до 13:13 год. за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин у великих розмірах, вчинені повторно.
03.04.2024 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
04.04.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 (анкетні дані змінено на підставі ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»); результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин відносно ОСОБА_5 , в ході якої за участю закупника ОСОБА_7 здійснено закупівлю психотропних речовин у ОСОБА_5 за результатами якого ОСОБА_7 добровільно видав пакет типу «Zip-Look» із трьома згортками з психотропної речовиною в порошкоподібному стані, яку було вилучено та упаковано в сейф - пакет №PSP1058312. Відповідно до висновку експерта № CE-19/122-23/3850-НЗПРАП від 27.10.2023 надана на експертизу речовина світло - бежевого кольору містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса амфетаміну (основи) становить 0,3372 г; протоколом від 24.10.2023 за результатом проведення на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи (передбаченої ст. 260 КПК України), відносно ОСОБА_5 , яким встановлено, що останній здійснює збут психотропних речовин; протоколом від 10.11.2023 за результатами проведення на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (передбаченої ст. 263 КПК України), відносно ОСОБА_5 встановлено, що останній здійснює збут наркотичних засобів та психотропних речовин мешканцям м. Херсон, як за готівку та і шляхом перерахування грошових коштів на картку; протоколом від 26.02.2024 за результатами проведення на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (передбаченої ст. 263 КПК України), відносно ОСОБА_5 встановлено, що останній систематично здійснює збут наркотичних засобів та/або психотропних речовин мешканцям міста Херсон; результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин відносно ОСОБА_5 , за результатами якої 03.04.2024 закупник ОСОБА_7 здійснив закупівлю у ОСОБА_5 психотропної речовини та добровільно видав пакет типу «Zip-Look» із речовиною, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою близько 10,0 г; проведеним обшуком від 03.04.2024 у період часу з 13:54 год. до 17:58 год., на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаїв № 487/1793/24 від 29.03.2024, а саме транспортного засобу, який фактично перебуває у володінні ОСОБА_5 , а саме: автомобіля марки «ГАЗ-21» з д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на корпус від гранати із маркуванням 386146-87Т та предмет зовні схожий на запал від гранати із маркуванням 48-97 УЗРГМ-2 11. Крім цього було проведено особистий обшук ОСОБА_5 в ході проведення якого було виявлено та вилучено: 8 пакетів типу «зіп-лок» всередині яких знаходиться речовина у кристалічному стані жовтуватого відтінку; металевий предмет із нашаруванням невідомої речовини; металева коробка в якій знаходиться невідома речовина; грошові кошти в сумі 1000 гривень купюрами номіналом по 500 гривень: ГА7099412, ЄЖ8370862.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 1 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Згідно ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які були припинені підозрюваним не з власної волі, а співробітниками правоохоронних органів, що свідчить про можливість, у разі не застосування відповідних обмежень, продовження та повторення протиправної поведінки шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, в разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1982 році; на обліку у лікарів нарколога та психолога не перебуває, інвалідність не встановлювалась. Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі, має повнолітню дочку, яка проживає на тимчасово окупованій території України. Має постійне місце проживання, за яким проживає з дружиною 1980 року народження, яка є працевлаштованою. Також ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, має вищу освіту, зі слів добровільно надає допомогу своїй бабусі 1940 року народження. Раніше ОСОБА_5 не засуджувався, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати затримання та дати повідомлення про підозру, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для забезпечення належної процесуальної поведінки.
Доводи, наведені стороною захисту, зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).
Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність виключних підстав для визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; здійснення дій, спрямованих на незаконне збагачення, в період воєнного стану.
У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 01.06.2024 року включно.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі звільнення під заставу, зобов'язати ОСОБА_5 виконувати наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: селища Інженерне Херсонського району Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити та попередити ОСОБА_5 , що з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
За невиконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 08.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1