Дата документу 11.03.2024
Справа № 334/1398/24
Провадження № 3/334/817/24
11 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
02.02.2024 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №512160, згідно якого 02.02.2024 року о 05:40 год. в Дніпровському районі м. Запоріжжя по вул. Петра Сагайдачного (колишня назва - Бородінська), 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «AUDI А6» державний номер НОМЕР_1 , маючи встановлене тимчасове обмеження на керування транспортним засобом згідно постанови ВП№57967083 державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.11.2020 року.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що йому було невідомо про те, що відносно нього винесена вищевказана постанова та встановлені відповідні обмеження, і він дізнався про це тільки після складання протоколу, надав суду постанови державного виконавця про скасування заходів примусового виконання та тимчасового обмеження у праві користування транспортними засобами ВП№57967083 від 09.02.2024 року, просив звільнити його від відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 стало відомо про встановлені відносно нього обмеження тільки після складання протоколу та на момент розгляду справи ним у повному обсязі сплачена заборгованість по аліментам, постановами державного виконавця скасовані заходи примусового виконання та тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами, тому суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення відповідного правопорушення як прямий, так і у формі необережності, а відтак відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а отже провадження підлягає закриттю.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до норм КУпАП адміністративна відповідальність настає за умов: 1) наявності події, що передбачає адміністративну відповідальність; 2) наявність складу правопорушення, а саме: - суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення; - об'єктивної сторони правопорушення, яке характеризується наявністю дії чи бездіяльності суб'єкта правопорушення, внаслідок чого було порушено конкретну норму законодавства; - причинно-наслідкового зв'язку між подією, що передбачає адміністративну відповідальність, та її негативними наслідками, зокрема, завдання шкоди органам влади.
Перелічені ознаки є визначальними фактором, оскільки відсутність події і складу адміністративного порушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Тому, суддя приходить до висновку про те, що провадження по адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін