05 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/2845/23 пров. № А/857/19892/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Гінди О. М., Курильця А. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі №260/2845/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
суддя в 1-й інстанції - Рейті С. І.,
дата ухвалення рішення - 26 вересня 2023 року,
місце ухвалення рішення - м.Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Державної установи "Центр пробації", в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилася у відмові зарахувати стаж державної служби з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року (один рік п'ять місяців п'ятнадцять днів) на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації та стажу роботи з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року (шість місяців) на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу ДПтС України в Закарпатській області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України; зобов'язати ДУ “Центр пробації” зарахувати стаж державної служби з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року (один рік п'ять місяців п'ятнадцять днів) на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації та стаж роботи з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року (шість місяців) на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу ДПтС України в Закарпатській області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України; зобов'язати ДУ “Центр пробації” виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи “Центр пробації” щодо відмови у зарахуванні стажу державної служби ОСОБА_1 в період з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації та з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України. Зобов'язано Державну установу “Центр пробації” зарахувати до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України стаж державної служби ОСОБА_1 в період з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації та з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області. Визнано протиправною бездіяльності Державної установи “Центр пробації” щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов'язано Державну установу “Центр пробації” нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що у разі переходу на службу в ДКВС зараховуються час роботи в державних органах, а позивача було звільнено 28 лютого 2013 року з посади головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (розпорядження від 27 лютого 2023 року № 28-к Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області), а не за переведенням, тому у відповідача відсутні підстави зарахування до календарної вислуги років позивачу періоду з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області. Крім того, звертає увагу на те, що згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу 3 Порядку у разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше, при цьому на день звільнення вислуга років позивача становила у календарному обчисленні - 09 років 05 місяців 06 днів, тому судом першої інстанції передчасно задоволено вимогу позивача про виплату грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що відповідно до примітки «2» додатку «7» штатів кримінально - виконавчої іспекції відділу ДПтС України в Закарпатській області, затверджених наказом ДПтС України від 07 червня 2012 року №397 посада «Інспектор» (кількість таких посад 8 (вісім), віднесені до таких, що можуть заміщуватися як особами начальницького складу, так і працівниками, які не мають спеціальних звань, посада інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу ДПтС України в Закарпатській області, на яку його було прийнято 01 березня 2013 року відповідно до наказу відділу ДПтС України в Закарпатській області від 01 березня 2013 року №21/ос тимчасово, на період перебування основного працівника у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, віднесена до категорії посади, яка могла бути заміщеною як особою начальницького складу так і працівником який працює за трудовим договором, тобто не була віднесена до категорії посад, що заміщуються виключно особами начальницького складу. Також зазначає про те, що поняття «умова набуття права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги» і поняття «обчислення розміру одноразової грошової допомоги» є відмінними, адже до складу першого включається як календарна так і пільгова вислуги років, а до складу другого - лише календарна, тому він має право на виплату одноразової грошової допомоги. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови Мукачівської районної державної адміністрації від 13 вересня 2011 року №59-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту районної державної адміністрації 13 вересня 2011 року та присвоєно 15 ранг державного службовця.
Розпорядженням голови Мукачівської районної державної адміністрації від 27 лютого 2013 року №28 - к ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту районної державної адміністрації 28 лютого 2013 року за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України.
Наказом відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області від 01 березня 2013 року №21/ос ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області 01 березня 2013 року, тимчасово, за строковим трудовим договором на період перебування основного працівника - лейтенанта внутрішньої служби у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Наказом відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області від 29 серпня 2013 року №97/ос ОСОБА_1 , на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) з 31 серпня 2013 року звільнено з посади інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, цим же наказом з 01 вересня 2013 року призначено на посаду інспектора Мукачівського міського підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області.
01 листопада 2013 року наказом Державної пенітенціарної служби України №88/ОС - 13 позивачу присвоєно спеціальне звання “лейтенант внутрішньої служби” (Д - 010252).
Наказом ДУ “Центр пробації” від 13 січня 2013 року №38/к ОСОБА_1 , відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України “Про Державну кримінально - виконавчу службу України”, статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 06 лютого 2023 року звільнено з посади заступника начальника Мукачівського міськрайонного відділу №1 філії ДУ “Центр пробації” в Закарпатській області.
Вислуга років згідно з наказом на день звільнення становить: у календарному обчисленні - 9 років 5 місяців 6 днів, у пільговому - 12 років 6 місяців 27 днів.
05 грудня 2022 року позивач звернувся до ДУ “Центр пробації” із заявою щодо зарахування йому до календарної вислуги років періоду державної служби на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації.
Листом відповідача від 03 січня 2023 року №21/10ЯН - 23 повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування до календарної вислуги років періоду державної служби на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації, оскільки наказом відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області від 01 березня 2013 року №21 о/с останній був прийнятий на посаду інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області тимчасово (за строковим трудовим договором на період декретної відпустки основного працівника).
27 березня 2023 року позивачем направлено відповідачу заяву про зарахування до календарної вислуги років періоду державної служби з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року в Мукачівській районній державній адміністрації, роботи за строковим договором з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Листом відповідача від 05 квітня 2023 року №2154/10/Ян-23 повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування державної служби в Мукачівській районній державній адміністрації в період з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року до календарної вислуги років, оскільки 28 лютого 2013 року розпорядженням голови Мукачівської районної державної адміністрації останнього звільнено з посади головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту цієї адміністрації за угодою сторін, а не за переведенням, а також те, що наказом відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області від 01 березня 2013 року №21 о/с останній був прийнятий на посаду інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, тимчасово, без присвоєння спеціального звання.
Також зазначено, що посада інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, на яку позивача було призначено 01 березня 2013 року за строковим трудовим договором, без присвоєння спеціального звання, на той час належала до категорії посад, які заміщувались особами начальницького складу, підстав для зарахування роботи в Мукачівському районному підрозділі Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції в період з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року до календарної вислуги років не вбачається.
При цьому, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів за наявності вислуги років менше як 10 календарних років нормативно-правовими катками не передбачена.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, звернувся у суд із вимогою про зобов'язання відповідача зарахувати йому стаж державної служби з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року та з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у зарахуванні стажу державної служби позивача у період з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації та з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України є протиправною, оскільки абз.12 п.1 Постанови №393, зокрема передбачає, що до вислуги років зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу, в тому числі ДКВС на посади офіцерського та начальницького складу, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Державну установу “Центр пробації” зарахувати до календарної вислуги років вищевказані періоди роботи. Крім того, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки має стаж у пільговому обчисленні: 12 (дванадцять) років 06 (шість) місяців 27 (двадцять сім) днів, а тому бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби є протиправною і з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Державну установу “Центр пробації” здійснити виплату вищевказану грошову допомогу.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.1-5 ст.23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
За змістом ч.1 ст.14 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 (далі- Порядок № 925/5) особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше.
Згідно з п.5 розділу ІІІ Порядку №925/5 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” (далі - Порядок №393).
За змістом абз.3 п.10 Порядку №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до абзаців 12, 13 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб", для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони; час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції, органах та підрозділах цивільного захисту, підрозділах державної та професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту та Національним антикорупційним бюро.
Перелік посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11 вересня 2012 року №1352/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 вересня 2012 року за №1578/21890 (далі - Перелік).
Згідно з пп.“ґ” п.1 вищевказаного Переліку посада “інспектор” віднесена до посад, час перебування на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу із розрахунку один місяць роботи за один місяць служби в календарному обчисленні з дня призначення на відповідну посаду.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту районної державної адміністрації та присвоєно 15 ранг державного службовця, що підтверджується розпорядженням голови Мукачівської районної державної адміністрації від 13 вересня 2011 року №59-к.
28 лютого 2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, що підтверджується розпорядженням голови Мукачівської районної державної адміністрації від 27 лютого 2013 року №28-к. При цьому, наказом відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області від 01 березня 2013 року №21/ос позивача прийнято на роботу на посаду інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області 01 березня 2013 року, тимчасово, за строковим трудовим договором на період перебування основного працівника - лейтенанта внутрішньої служби у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, посада інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, на яку позивача було прийнято з 01 березня 2013 року, віднесена до категорії посади, яка заміщувалася особою начальницького складу, оскільки перед відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на даній посаді перебувала особа начальницького складу, в спеціальному званні лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_2 , відтак ця посада не могла бути переведена в категорію посад, яка заміщувалася особою начальницького складу, оскільки такою була з самого початку.
Крім того, відповідно до примітки “2” додатку “7” штатів кримінально - виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, затверджених наказом Державної пенітенціарної служби України від 07 червня 2012 року №397 посада “Інспектор” (кількість таких посад - 8) віднесені до таких, що можуть заміщуватися як особами начальницького складу, так і працівниками які не мають спеціальних звань.
При цьому, звільнення позивача з державної служби з посади головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації було проведено у відповідності до ст.38 КзПП за угодою сторін, та прийняття 01 березня 2013 року на роботу на посаду інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області тимчасово, за строковим трудовим договором на період перебування основного працівника - лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не могло бути підставою для присвоєння спеціального звання, оскільки посада була “декретною”.
Так, процедура переведення (як було зазначено відповідачем в листі 03.01.2023 № 21/10ЯН-23) з посад державної служби на службу на посади рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті І-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) чинним національним законодавством не передбачена та відповідно до п.1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, до вислуги років зараховуються, “час роботи в державних органах у разі переходу (а не переведення) на військову службу в органи і військові формування та правоохоронні органи”.
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 після звільнення з державної служби з посади головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації, та з роботи на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, перейшов на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України.
01 вересня 2013 року позивач призначений на посаду інспектора Мукачівського міського підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області та наказом Державної пенітенціарної служби України від 01 листопада 2013 року № 88/ОС - 13 йому присвоєно спеціальне звання “лейтенант внутрішньої служби”, а з 06 лютого 2023 року звільнено з посади заступника начальника Мукачівського районного відділу №1 філії ДУ “Центр пробації” в Закарпатській області у спеціальному званні майор внутрішньої служби.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача у зарахуванні стажу державної служби позивача у період з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації та з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України є протиправною, оскільки абз.12 п.1 Постанови №393, зокрема передбачає, що до вислуги років зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу, в тому числі ДКВС на посади офіцерського та начальницького складу, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Державну установу “Центр пробації” зарахувати до календарної вислуги років вищевказані періоди роботи.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Разом з тим, даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна установа “Центр пробації” у відповідь на заяву позивача від 27 березня 2023 року щодо зарахуванням до календарної вислуги років періоду державної служби з 13 вересня 2011 року по 28 лютого 2013 року на посаді головного спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації та з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року на посаді інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області та виплати грошової допомоги при звільненні, зокрема, зазначила про те, що посада інспектора Мукачівського районного підрозділу Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, на яку позивача було призначено 01 березня 2013 року за строковим трудовим договором, без присвоєння спеціального звання, на той час належала до категорії посад, які заміщувались особами начальницького складу, підстав для зарахування роботи в Мукачівському районному підрозділі Мукачівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції в період з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року до календарної вислуги років не вбачається. Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів за наявності вислуги менше як 10 календарних років нормативно-правовими актами не передбачена, що підтверджується листом №2154/10/Ян-23 від 05 квітня 2023 року (а.с.30-31).
З наведеного вище вбачається, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у виплаті грошової допомоги при звільненні, з мотивів відсутності законодавчих підстав для виплати такої, а саме: відсутність вислуги більше як 10 календарних років, оскільки не зарахував згадані вище періоди роботи до календарної вислуги років, які дають право на виплату такої.
Разом з тим, у ході розгляду цієї справи встановлено, що відповідач протиправно не зарахував період роботи з 13 вересня 2011 року по 31 серпня 2013 року та суд зобов'язав останнього зарахувати до календарної вислуги років вищевказані періоди роботи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач має право на зарахування спірних періодів роботи до вислуги більше як 10 календарних років, що є підставою для виплати грошової допомоги при звільненні. Таким чином, оскільки відповідач не зараховував спірний період роботи до вказаної вислуги, а питання виплати грошової допомоги при звільненні належить до компетенції відповідача, тому у спірних правовідносинах за встановлених судом обставин, на думку колегії суддів, вимога щодо виплати одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягає, як передчасна (заявлені на майбутнє), оскільки підстави стверджувати, що така виплата не буде виплачена позивачу за наслідками розгляду вказаної справи відсутні.
Колегія суддів зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними та обґрунтованими, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині виплати позивачу в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення; в решті суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України в решті рішення суду необхідно залишити без змін.
Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено частково, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на суму 536,80 грн, сплачений ним згідно з платіжною інструкцією №3108873804203405 від 18 квітня 2023 року за подання позовної заяви.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі №260/2845/23 в частині визнання протиправною бездіяльності Державної установи “Центр пробації” щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання Державної установи “Центр пробації” нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.
У решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі №260/2845/23 залишити без змін.
Стягнути з бюджетних асигнувань Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 536,80 грн, сплачений ним згідно з платіжною інструкцією №3108873804203405 від 18 квітня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді О. М. Гінда
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 05 квітня 2024 року.