04 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15439/23 пров. № А/857/1034/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року в справі №380/15439/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
суддя в 1-й інстанції - Лунь З.І.,
час ухвалення рішення - 11.11.2023 року,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами опрацювання поданих додатково документів, було встановлено наступне: згідно доданого декларантом документа "ВИТЯГ З КАБІНЕТУ" зазначено, що оплата за всі аукціонні послуги має бути здійснена до 14.05.2023, але відповідно до платіжного документа від 24.05.2023 №бн оплату здійснено 24.05.2023. Даний факт може свідчити про додаткові штрафні донарахування, які не заявлені та не включені до вартості; (Даний факт може свідчити про додаткові штрафні донарахування, які не заявлені та не включені до митної вартості); згідно платіжного документа від 24.05.2023 №бн відсутні реквізити платника, що унеможливлює співставити особу платника о особою, що придбала задекларований транспортний засіб; надано звіт від 16.06.2023 №1606/02 "про визначення вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України", відповідно до якого вартість визначена на рівні 13500.00 євро. Але експертом в даному звіті використано пропозиції продажу транспортних засобів інших комплектацій (дешевші модифікації), тоді як задекларований транспортний засіб має комплектацію R-LINE, що є значно дорожче на європейському ринку продажу вживаних транспортних засобів. Також експертом використані пропозиції, перша реєстрація яких, свідчить про 2019 календарний рік виготовлення, що теж впливає на рівень продажу подібного транспортного засобу у країні придбання. Тому митний органом не визнано зазначений документ.
Твердить скаржник, що інвойс не може підмінювати платіжні документи про оплату за товар та документи, що засвідчують вартість перевезення.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , придбав транспортний засіб марки Volkswagen Passat, 2020року випуску, кузов НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 16.11.2020.
Вартість транспортного засобу згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) серії GA № 2023-02107 становить 16781,00Євро.
16.06.2023 позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб, що підтверджується актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 23№UA209180029596U8 від 16.06.2023.
16.06.2023 декларант позивача оформив та подав відповідачу в електронній формі митну декларацію 23№UA209180029596U8, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: Легковий автомобіль марки: VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, вживаний, 2020року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов № НОМЕР_1 , двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG». Призначений для переміщення дорогами загального користування, загальною вартістю 16781,00Євро, за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору).
Для митного оформлення декларантом позивача надав такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №2023-02107 від 13.06.2023; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №2023-02107 від 13.06.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.11.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару транспорт від 15.06.2023; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 3021, 3023) витяг з кабінету від 15.06.2023; договір про надання послуг митного брокера Б/Н від 14.06.2023; інші некласифіковані документи -Фото від 15.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23LTVC0100EK18AFF1 від 13.06.2023; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України КВ 942906 від 18.06.2002.
За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачм зробив висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості. Враховуючи цю обставину, митний орган розпочав процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про надання протягом 10 календарних днів документів для підтвердження складових митної вартості відповідно до ч.2 ст.264 Митного кодексу України, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи,що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезен товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
19.06.2023 декларантом, до сектору митного оформлення митного поста подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару №23№UA209180030224U5.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс), декларацію про походження товару, звіт № 1606/02 від 16.06.2023 «Про визначення вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України», витяг з кабінету (некласифікований документ, що підтверджує заявлену митну вартість).
Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та додаткових документів, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023, згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару легкового автомобіля марки VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, бувший у вжитку, 2020року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов № НОМЕР_1 , двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG». Призначений для переміщення дорогами загального користування, загальною вартістю 16781,00Євро, за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору), що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, |за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продасться чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Відповідно до поданих документів встановлено; - згідно доданого декларантом документа «ВИТЯГ З КАБІНЕТУ» зазначено, що оплата за всі аукціонні послуги має бути здійснена до 14.05.2023, але відповідно до платіжного документа від 24.05.2023 №бн оплату здійснено 24.05.2023. Даний факт може свідчити про додаткові штрафні донарахування, які не заявлені та не включені до митної вартості; - згідно платіжного документа від 24.05.2023 №бн відсутні реквізити платника, що унеможливлює співставити особу платника о особою, що придбала задекларований транспортний засіб. Тому, зважаючи на зазначені розбіжності, відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларанту виставлена (вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:- догоговір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом надано звіт від 16.06.2023 №1606/02 «про визначення вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України», відповідно до якого вартість визначена на рівні 13500,00Євро. Але експертом в даному звіті використано пропозиції продажу транспортних засобів інших комплектацій (дешевші модифікації), тоді як задекларований транспортний засіб має комплектацію R-LINE, що є значно дорожче на європейському ринку продажу вживаних транспортних засобів. Також експертом використані пропозиції, перша реєстрація яких, свідчить про 2019 календарний рік виготовлення, що теж впливає на рівень продажу подібного транспортного засобу у країні придбання. Тому митний органом не визнано зазначений документ. Тому, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки відсутні відомості (щодо усіх складових числових значень митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів |та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД № UA205170/2023/9544 від 05.04.2023, де митна вартість визнана на рівні 19000,00Євро. Відповідно до зазначеного, митна вартість визначена митним органом в сумі 19000,00Євро.
Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2023/000914.
У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/700027/2.
У зв'язку з наведеним, не погоджуючись із проведеними Львівською митницею коригуваннями митної вартості автомобіля, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ст.52 МК України передбачає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 54 Митного кодексу Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно до ч.9 статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Судом встановлено, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана позивачем у митній декларації 23№UA209180029596U8 від 16.06.2023, визначено за основним методом, що підтверджується рахунком-фактурою (iнвойс) (Commercial invoice) №2023-02107 від 13.06.2023.
Окрім цього, згідно з позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі № 21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу, вживаного, призначеного для перевезення людей (пасажирський), марки VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, бувший у вжитку, 2020 року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов №WVZZZ3CZLE146073, двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG», який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.
На переконання колегії суддів, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Крім цього, судова колегія зазначає, що відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Як свідчать зміст графи 33 Рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом, втім відсутні будь-які відомості про номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Спірне вказане рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості. Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав обґрунтованого пояснення та доказів, зокрема, з приводу обставин: найменування митного органу (митного посту), в якому мало місце декларування товару (автомобіля марки VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, вживаний, 2020року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов № НОМЕР_1 , двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG». Призначений для переміщення дорогами загального користування) із подібними характеристиками транспортного засобу в порівнянні з тим, який придбав позивач; календарної дати придбання товару і дати такого митного оформлення; конкретних характеристик ідентичного або аналогічного (подібного) транспортного засобу; умов поставки товару; методу визначення митної вартості товару у ідентичному чи аналогічному випадку.
Вказане свідчить, що відповідач не обґрунтував наявність спрацьованих ризиків при перевірці заявленої митної вартості автомобіля саме з причин «вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел».
При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.
Дослідивши надані позивачем документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури №2023-02107 від 13.06.2023, а відповідачем безпідставно, в порушення ст.58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст. 59-63 Митного кодексу України.
З урахуванням усіх вищенаведених обставин та висновків суду, оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товару, в порушення пунктів 1, 2, 3 4 ч. 2 ст.55 МК України, не містить: належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів.
Також, відповідач в спірному рішенні не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості. Про обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом зазначено також у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17.
В контексті аргументів митного органу щодо платіжного документа варто зазначити, що як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023, зауваження Львівської митниці стосувалось відсутності на платіжному документі № б/н від 24.05.2023 реквізитів платника, що унеможливлює співставити особу платника з особою, що придбала задекларований транспортний засіб.
Однак, як вбачається з митної декларації № 23UA209180030224U5, за якою транспортний засіб випущено у вільний обіг, у графі 44 під кодом 3001 зазначено наступні відомості: № б/н від 24.05.2023.
Відповідно до Класифікатора документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 за кодом 3001 класифікують банківський платіжний документ, що стосується товару.
Відтак, митним органом під час митного оформлення товару класифіковано та прийнято платіжний документ № б/н від 24.05.2023 як «банківський платіжний документ, що стосується товару». Окрім того, у спірному рішенні про коригування митної вартості товару у графі 33 відповідач зазначає саме про «платіжний документ від 24.05.2023 № б/н».
В розрізі доводів апелянта, що з платіжного документа неможливо встановити чи платіж фактично було здійснено (здійснена фактична оплата за товар), варто зауважити, що як вбачається зі змісту самого платіжного документа, в такому зазначено наступні відомості: фіксований час, фіксована дата, зазначено дані одержувача, призначення платежу: for avto inv № 11076968 dd 09.05.2023 (рахуно-проформа), зазначено розмір суми: «-EUR 16 781». Наявність зазначених відомостей свідчить про те, що за таким платіжним документом платіж вже був здійснений.
Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів «UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Львівської митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року в справі №380/15439/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 04 квітня 2024 року.