Справа № 120/5675/23
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
04 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 , 184 навчального центру про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із позовом, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідачів щодо видачі довідки про обставини отримання травми згідно Додатку 5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 (Положення №402);
- зобов'язати видати довідку про обставини отримання травми згідно Додатку 5 Положення № 402.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд обґрунтовує своє рішення тим, що довідка про обставини травми видається після результатів службового розслідування, однак щодо позивача службового розслідування не проводилось. Судом не зазначено обставин та підстав через які позивач знаходився у Військовій частині НОМЕР_1 , де отримав травму та не міг перебувати як стороння особа, а не військовослужбовець. При цьому, днем початку військової служби позивача є 12.03.2022. Не проведення відповідного службового розслідування відбулось не з вини позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Зауважив, що оскільки, військовослужбовець ОСОБА_1 на момент отримання поранення, травм, перебував у складі команди, яка прибула до 184 навчального центру та перебував вже на території даного навчального центру, ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлений можливості провести службове розслідування по даному факту та на підставі якого видати довідку про обставини травми, відповідно до додатку 5 Положення № 402.
Вказав, що з метою встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, відповідно до пункту 21 Положення №402, ОСОБА_1 , з наявними у нього документами про проходження лікування, необхідно звернутися до 11 регіональної військово-лікарської комісії.
Решта відповідачів не подали відзивів або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.03.2022 №72 молодший лейтенант запасу ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації.
В подальшому, складено поіменний список оперативного резерву військовослужбовців, які направлені ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової частини НОМЕР_2 навчального центру, в яких значиться ОСОБА_1
13.03.2022 під час здачі на ППОС (Пункт прийому особового складу) 184 навчального центру команда потрапила під ракетний обстріл. Військовозобов'язані, які отримали травми в наслідок обстрілу були госпіталізовані в місцеві лікувальні заклади.
ОСОБА_1 був госпіталізований до ІНФОРМАЦІЯ_6 з діагнозом вогнепальне поранення м'яких тканин передньої поверхні лівого стегна з дефектом зовнішньої та внутрішньої головки чотирьохголового м'язу лівого стегна, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №1177 від 29.08.2022.
По прибуттю в ППД (Пункт постійної дислокації) ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 скарги на стан здоров'я не заявляв та вибув до місця проживання.
Проте, відповідно до виписного епікризу ВМКЦ ЦР №2144 ОСОБА_1 по самозверненню, без відома ІНФОРМАЦІЯ_4 з 13.03.2022 по 14.03.2023 перебував на лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 починаючи від 09.05.2022 по 23.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП Вінницька клінічна лікарня ім. М. Пирогова також по самозверненню, без відома ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Станом на 13.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з 184 навчального центру інформація щодо обставин отримання травми 13.03.2022 ОСОБА_1 не надходила.
Позивач вважає, що відповідачами у спірних правовідносинах допущена неправомірна бездіяльність щодо видачі йому довідки про обставини отримання травми згідно Додатку 5 Положення №402, а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був відряджений, не перебував на службі та не був зарахований до жодного із відповідачів, а також беручи до уваги відсутність доказів проведення службового/спеціального розслідування по факту отримання позивачем травми, вимоги видати довідку про обставини травми заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_8 (в/ч НОМЕР_1 ), не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається:
1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;
2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Оскільки відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.03.2022 №72 молодший лейтенант запасу ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_2 навчального центру, днем початку військової служби позивача у Військовій частині НОМЕР_2 навчального центру є 12.03.2022.
Вказану обставину не спростовує відсутність печатки та підпису командира 184 НЦ про прийняття ОСОБА_1 у поіменному списку оперативного резерву військовослужбовців, які направлені ІНФОРМАЦІЯ_5 до Військової частини НОМЕР_2 навчального центру, а також формальне не прийняття позивача до 184 навчального центру, адже судом встановлено, що позивач 13.03.2022 прибув до 184 навчального центру, однак був поранений 13.03.2022 до документального оформлення його прийняття до 184 навчального центру.
Тому, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 станом на час отримання поранення 13.03.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 навчального центру.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом МО від 27.10.2021 № 332 (Інструкція №332).
Пунктами 7-11 розділу 2 Інструкції № 332 визначено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.
Розділом 3 Інструкції № 332 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю; випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Визначення ступеня тяжкості травм здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2007 за № 902/14169.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі травми, випадок зникнення військовослужбовця або його смерті за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби командир військової частини зобов'язаний негайно доповісти через засоби зв'язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1: безпосередньому командиру (начальнику) за підпорядкованістю; до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть; до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо).
Повідомлення за формою НВ-1 надсилається також, коли смерть потерпілого військовослужбовця настала внаслідок раніше отриманої травми. Спеціальне розслідування такого випадку здійснюється згідно з цією Інструкцією з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох військовослужбовців включно або травмовано від чотирьох до дев'яти військовослужбовців включно, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказами: Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, командувача об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачів видів, родів військ (сил) Збройних Сил України.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п'ять і більше військовослужбовців або травмовано десять і більше військовослужбовців, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказом Міністерства оборони України або Головнокомандувача Збройних Сил України.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров'я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: «Складено відповідно до акта спеціального розслідування».
На вимогу комісії зі спеціального розслідування командир (начальник) військової частини, де стався нещасний випадок, зобов'язаний: зробити за потреби фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об'єкта, устаткування, інструмента, а також надати комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали; створити належні умови для роботи комісії (забезпечення транспортом, засобами зв'язку, службовими приміщеннями, оргтехнікою); провести у разі настання нещасного випадку внаслідок гострого професійного захворювання (отруєння) військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби медичне обстеження всього особового складу підрозділу військової частини, у якому сталося захворювання (отруєння); організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування нещасного випадку; забезпечити проведення необхідних досліджень, випробувань, експертиз та технічних розрахунків.
Члени комісії зі спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення (опитування) військовослужбовців і працівників військової частини та свідків події.
Члени комісії зі спеціального розслідування за можливості повинні зустрітися з потерпілими військовослужбовцями або членами їх сімей, розглянути на місці соціальні питання або внести пропозиції щодо їх вирішення відповідним органам, а також надати роз'яснення військовослужбовцям або членам їх сімей стосовно їх прав і належних компенсацій відповідно до законодавства України.
Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов'язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2: протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції; протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.
Затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 зберігаються у військовій частині, де сталася подія, протягом 45 років. Завірені копії матеріалів спеціального розслідування зберігаються до виконання всіх зазначених в акті за формою НВ-2 заходів, але не менше п'яти років.
Пунктом 18 розділу 2 Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402.
Пунктом 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV визначено, що начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим, за результатами проведеного службового розслідування щодо отримання військовослужбовцем поранення (травми, отруєння) складати довідку встановленого зразка про обставини одержання поранення (травми, отруєння). Довідку про поранення (травму, отруєння) в усіх випадках подавати до закладу охорони здоров'я, в якому лікується поранений (травмований), після проведення службового розслідування, але не пізніше 10 діб після отримання поранення (травми, отруєння).
Отже, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402 видається на підставі наказу, який приймається командиром військової частини після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3, які складає комісія за результатами спеціального розслідування з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування.
Застосовуючи вказані норми у контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, що мала місце 13.03.2022, у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402 має видаватись на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 навчального центру, який приймається після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3, які за результатами спеціального розслідування з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає комісія, яка призначається командиром (начальником) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира Військової частини НОМЕР_2 навчального центру повідомлення про нещасний випадок.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення командиром Військової частини НОМЕР_2 навчального центру командира (начальника) органу військового управління вищого рівня про вказаний нещасний випадок, що стався з 13.03.2022, призначення комісії для проведення спеціального розслідування вказаного нещасного випадку, проведення спеціального розслідування вказаного нещасного випадку та затвердження за його результатами актів за формами НВ-2 та НВ-3, прийняття командиром Військової частини НОМЕР_2 навчального центру відповідного наказу після затвердження за результатів спеціального розслідування вказаного нещасного випадку.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що Військовою частиною НОМЕР_2 навчальним центром у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність, яка зумовила не видачу позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, що мала місце 13.03.2022, у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402.
Колегія суддів зауважує, що незважаючи на відсутність доказів вчинення Військовою частиною НОМЕР_2 навчальним центром дій спрямованих на видачу позивачу, видача зазначеної довідки не може здійснюватись в обхід встановленої процедури.
Тому, суд не може зобов'язати жодного із відповідачів у даній справі видати позивачу відповідну довідку про обставини отримання травми згідно Додатку 5 Положення № 402, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що збіг обставин, які не залежали від позивача, неправильний вибір позивачем способу захисту своїх прав, недостатність правового регулювання спірних правовідносин, формальне дотримання відповідачами вимог законодавства, не можуть позбавляти позивача права на отримання передбачених законом компенсацій та пільг, пов'язаних із завданням шкоди його здоров'ю вказаним нещасним випадком.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У даному випадку, апеляційний суд вважає, що для ефективного захисту та відновлення прав позивача у межах спірних правовідносин необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 навчальний центр вчинити дії щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 13.03.2022.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 підлягає поверненню позивачу судовий збір в сумі 1342 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 навчального центру, яка зумовила не видачу ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, що мала місце 13.03.2022, у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 навчальний центр вчинити дії, передбачені Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 13.03.2022.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 184 навчального центру на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1342 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.