05 квітня 2024 р. Справа № 520/11291/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 31.10.23 по справі № 520/11291/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівербет"
до Харківської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівербет", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000/2023/000022/2 від 31.01.2023 року та картку відмови №UA807200/2023/000033 від 31.01.2023 року, прийняті Харківською митницею;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівербет" витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 5368 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 20000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подані ним документи містять достатні відомості про складові митної вартості, підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару та спростовують необґрунтовані припущення відповідача про наявність розбіжностей, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівербет" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000022/2 від 31.01.2023 року та картку відмови №UA807200/2023/000033 від 31.01.2023 року, прийняті Харківською митницею.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівербет" витрати по сплаті судового збору в розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ.
У постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що перелік документів визначений цією статтею є обов'язковим для надання при митному оформленні товару.
Перелік документів поданих з вказаною ЕМД до митниці відрізняється від переліку документів, які позивач в позові вказує, що були подані до митниці і відрізняється від переліку документів, поданих до суду на підтвердження своїх позовних вимог.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UA807200/2023/000919 від 30.01.2023, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МК України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МК України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2023/000919 від 30.01.2023 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Так, згідно вищезазначених приписів, 30.01.2023 до спецпідрозділу митниці (управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання зовнішньо ЗЕД) був направлений запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД № UA807200/2023/000919 від 30.01.2023.
За результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів встановлено:
- у результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС вищий ніж рівень митної вартості задекларований позивачем; згідно ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування;
- декларація країни відправлення №23PL322080NS5MTA05 без перекладу, а отже з'ясування відомостей митницею, зазначених у цьому документі, видається майже не можливим і виключно шляхом порівняння наданої позивачем експортної декларації з деклараціями інших суб'єктів ЗЕД, що подавалися до митного оформлення з перекладом. Також, у митній декларації країни відправлення код товару не відповідає коду товару, зазначеному у митній декларації, поданої до митного оформлення;
- проаналізувавши "Звіт про оцінку майна № Б-26/01/23/05" встановлено, що мета оцінки майна "визначення ринкової вартості майна", але не вказано в якій країні було визначення ринкової вартості майна, не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості, що обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у ЕМД №UA807200/2023/000919 від 30.01.2023, наявність якого є обов'язковою.
Так, 30.10.2023 декларанта повідомлено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ.
На вказаний запит митниці щодо подання додаткових документів, позивач повідомив, що надано всі наявні документи на підтвердження митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, декларантом не доведено митниці заявлену митну вартість.
У зв'язку із викладеним, Харківська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000022/2 від 31.01.2023 за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України. При прийняті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено, що узгоджується з частиною 2 статті 64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Обґрунтування неможливості застосування для визначення митної вартості товару методів визначення митної вартості товарів, передбачених ст.ст.58 - 63 МКУ наведене у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000022/2 від 31.01.2023.
Отже, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012.
З огляду на це, апелянт вважає, що рішення про коригування митної вартості MUA807000/2023/000022/2 від 31.01.2023 винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні.
Позивач подав відзив, в якому зазначив, що ним подано відповідачу всі необхідні та наявні документи, в тому числі ті, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, і такі документи не містять розбіжностей, ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на необхідність надання додаткових документів.
Незважаючи на відсутність законодавчих підстав, відповідач витребував додаткові документи у позивача.
31 січня 2023 року позивач надав відповіді на повідомлення №393745 від 30.01.2023 року відносно запитуваних відповідачем документів.
Отже, відповідач у повідомленні запитував у позивача документи, які вже подано останнім до направлення цього повідомлення, або запитував документи, яких не існувало/не були наявними (тобто їх надання не вимагалося відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК України), або вимагав документи, які не підпадають під ч.ч. 2, 3, 4 ст. 53 МК України (тобто, їх вимагання прямо заборонено ч. 5 ст. 53 МК України).
Відповідач не вказує, що митна вартість занижена, а робить лише хибні передчасні припущення щодо цього виключно на підставі згенерованих АСАУР ризиків.
Однак, спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР, не є підставою для здійснення коригування митної вартості товару за шостим (резервним методом) та для витребування додаткових документів, а лише вказує на необхідність здійснення митницею ретельного аналізу вже поданих документів.
Відповідно до роз'яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України №2 від 13.03.2017 року "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року", факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Щодо митної декларації країни відправлення, то у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000022/2 від 31.01.2023 року відповідачем, як підставу здійснення коригування митної вартості товару, зазначено що "відсутня експортна митна декларація країни відправлення" і взагалі не вказано про необхідність надання перекладу на українську мову митної декларації країни відправлення.
Як вбачається з наведеного у спірному рішенні про коригування митної вартості обґрунтування щодо митної декларації країни відправлення, відповідач посилався на її "відсутність" (хоча декларація на підтвердження факту експорту товарів йому надавалася).
Копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.
Щодо коду товару, який зазначено у декларації №23PL322080NS5MTТА05, та коду товару, зазначеному у митній декларації №23UA807200000919U7 від 30.01.2023 року, позивач зазначає, що коди товару за митною декларацією №23UA80720000091907 від 30.01.2023 року зазначено у відповідності до вимог Розділу IV Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності МК України. Коди товару як за митною декларацією №23UA807200000919U7 від 30.01.2023, так і за декларацією №23PL322080NS5MTA05 від 19.01.2023 є товарами однієї групи та коду, оскільки код товару в експортній декларації вказується експортером. З боку позивача в митній декларації №23UA807200000919U7 від 30.01.2023 вказано коди вірно, адже, відповідно до ст. 69 МК України, відповідачем здійснено контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД і під час митного оформлення товарів порушень не виявлено.
Щодо звіту про оцінку майна, то відповідачу одночасно з митною декларацією №23UA807200000919U7 від 30.01.2023 надавався висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Б-26/01/23/05 від 26.01.2023.
Відповідачем щодо звіту про оцінку майна вказано, що позивачем не зазначено, в якій країні було визначення ринкової вартості, не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості.
Однак, позивач зазначає, що суб'єктом оціночної діяльності є Товарна Біржа "УРТБ", з чого зрозуміло, що визначення ринкової вартості майна відбувалося саме в Україні.
Наданий відповідачу звіт про оцінку майна Товарної Біржі "УРТБ" від №Б-26/01/23/05 від 26.01.2023 є додатковим документом на підтвердження відповідності ціни, вказаної в інвойсі, ринковій вартості такого товару, і з урахуванням відсутності розбіжностей у поданих позивачем документах, звіт мав бути взятим до уваги відповідачем.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 18.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівербет" (покупець) та TAIZHOU HENGYU VALVE CO., LTD (постачальник) укладено контракт № 1811-3 (далі Контракт).
Статтею 1 Контракту визначено, що: "Постачальник за цим контрактом зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі "Товар")".
Статтею 2 Контракту встановлено: "Загальна кількість та асортимент товару, що поставляється складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку - фактурі на кожну поставку."
Відповідно до ст. 3 Контракту: "Постачання Товару за цим контрактом здійснюється у повній відповідності до "ІНКОТЕРМС-2010". Умови поставки визначаються та узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару та вказуються у рахунку-фактурі.".
Згідно зі ст. 4 Контракту: "Ціна за одиницю товару узгоджується та встановлюється у рахунку-фактурі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума контракту визначається загальною сумою товару, поставленого за Контрактом. Валютою контракту та платежів є долар США."
11 червня 2020 року між Приватним підприємством НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ (виконавець) (далі декларант) і ТОВ "Рівербет" (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №11/06-20 (далі Договір №11/06-20; копія Договору №11/06-20).
Пунктом 1.1. Договору №11/06-20 визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги.
На виконання умов Договору №11/06-20, декларантом подано до Харківської митниці 30.01.2023 електронну митну декларацію, яка прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №23UA807200000919U7 для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлено згідно Контракту (копія декларації надається у додатках).
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 31856,21 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 01.12.2022; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) RIV20221201 від 01.12.2022; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 7150 від 20.01.2023; Декларація про походження товару (Declaration of origin) RIV20221201 від 01.12.2022; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA807200000689U7 від 30.01.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Б-26/01/23/05 від 26.01.2023; Розрахунок ціни (калькуляція) RIV20221201 від 01.12.2022 (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1811-3 від 18.11.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 30.12.2022; Договір про надання послуг митного брокера № 11/06-20 від 11.06.2020; Інші некласифіковані документи 23PL322080NS5MTA05 від 19.01.2023; Видаткова накладна № RIV20221201 від 01.12.2022 (з перекладом); Відвантажувальна спец. №RIV202 від 01.12.2022 (з перекладом); Комерційна пропозиція б/н від 07.11.2022 (з перекладом); Лист № 01/17-2 від 17.01.2023; Лист № 01/17-9 від 17.01.2023; Лист № RIV20221201/1 від 01.12.2022 (з перекладом); Лист № RIV20221201/2 від 01.12.2022 (з перекладом); Лист № RIV20221201/3 від 01.12.2022 (з перекладом); Лист № RIV20221201/4 від 01.12.2022 (з перекладом); Лист № RIV20221201/5 від 01.12.2022 (з перекладом); Прайс лист №20221121 від 21.11.2022 (з перекладом); Якісний опис № RIV20221201 від 01.12.2022 ( з перекладом).
30 січня 2023 року відповідачем направлено декларанту повідомлення №393745, де вказано наступне:" У зв'язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості. У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації (рахунок на транспортно-експедиційних послуги понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476 .
В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор2006" необхідне надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України, митний орган проводить процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Зазначено, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 1,81дол.США/кг., №2 складає 2,42 дол.США/кг, №3 складає 2,42 дол.США/кг, №4 складає 3,03 дол.США/кг, №6 складає 4,01 дол.США/кг, №7складає 4,02 дол.США/кг, №8 складає 4,01 дол.США/кг, №9 складає 2,81 дол.США/кг. Про згоду запропоновано повідомити митний орган".
31 січня 2023 року позивачем надано відповіді № 31/01/23-1, № 31/01/23-2, № 31/01/23-3, № 31/01/23-4, № 31/01/23-5, № 31/01/23-6.
31 січня 2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000022/2, в якому вказано, що відповідно до ч.1 ст.337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ має право упевнюватися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення.
У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України: обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, містяться розбіжності: 1) не надано прайс від виробника товару, а також відсутня експортна митна декларація країни відправлення, (документ який зазначено у МД за кодом 9000 Т1 №23PL322080NS5MTA05), в якому код товару не відповідає коду товару зазначеному у МД, відповідно Звіту про оцінку майна №Б-26/01/23/05, Мета оцінки зазначено: визначення ринкової вартості майна, але не вказано в якій країні було визначення ринкової вартості майна, не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні нанавантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Джерелом інформації для даного рішення по товару: МД №UA500420/2023/192 від 15.01.2023 (тов.1), №UA100330/2023/131823 від 28.01.2023 (тов.2,3,4), №UA504080/2023/158 від 16.01.2023 (тов.6,8,9), №UA100230/2023/608 від 12.01.2023 (тов.7). При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товару №1 складає 1,81дол.США/кг., №2 складає 2,42 дол.США/кг, №3 складає 2,42 дол.США/кг, №4 складає 3,03 дол.США/кг, №6 складає 4,01 дол.США/кг, №7 складає 4,02 дол.США/кг, №8 складає 4,01 дол.США/кг, №9 складає 2,81 дол.США/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту. Декларант має право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.
31 січня 2023 року відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000033.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000033 та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №23UA807200000970U2, додатково сплативши різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 168028,36 гривень.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов контракту.
Згідно частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Положеннями статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Стосовно доводів митного органу викладених у графі 33 спірного рішення про не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.
Однак, під час апеляційного перегляду рішення суду, відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, зазначених обґрунтувань митним органом під час листування із декларантом не наведено, проте наведено у спірному у даній справі рішенні про коригування митної вартості.
Також, відповідачем не наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про не підтвердження правомірності рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2023/000022/2 від 31.01.2023 року, у зв'язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Стосовно посилань митного органу на спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів), колегія суддів зазначає, що спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР, не є підставою для здійснення коригування митної вартості товару за шостим (резервним методом) та для витребування додаткових документів, а лише вказує на необхідність здійснення митницею ретельного аналізу вже поданих документів.
Колегія суддів зазначає, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначеннядійсноїмитноївартості товарів.
Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України є необгрунтованим, оскільки індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з 'ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 09 лютого 2022 року по справі №520/12621/2020, від 20 вересня 2023 року по справі №821/411/18.
Доводи апелянта стосовно надання позивачем декларації країни відправлення №23PL322080NS5MTA058 без перекладу, що унеможливлює з'ясування митницею відомостей зазначених у ній є необгрунтованими, оскільки дана обставина не покладена в основу спірного рішення про коригування митної вартості, як підстава для її коригування.
Посилання апелянта на відмінність коду товару у декларації №23UA807200000919U7 від 30.01.2023 та за декларацією №23PL322080NS5MTA05 від 19.01.2023, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки код товару в експортній декларації вказується експортером. З боку позивача в митній декларації №23UA807200000919U7 від 30.01.2023 вказано коди вірно, адже, відповідно до ст. 69 МК України, відповідачем здійснено контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД і під час митного оформлення товарів порушень не виявлено.
Крім того, відмінність коду товару у декларації №23UA807200000919U7 від 30.01.2023 та за декларацією №23PL322080NS5MTA05 від 19.01.2023 не впливає на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості товарів.
Між тим, як зазначалось вище перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України, де відсутній такий документ, як "експортна декларація країни відправлення".
Стосовно надання позивачем одночасно з митною декларацією № 23UA807200000919U7 від 30.01.2023 висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією № Б-26/01/23/05 від 26.01.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Звіт про оцінку майна №Б-26/01/23/05 від 26.01.2023 містить висновок, що ціна, вказана в інвойсі №RIV20221201 від 01.12.2022 на умовах поставки CPT, відповідає ринковій вартості майна, що виключає заниження митної вартості товару Декларантом.
Крім того, звіт про оцінку майна Товарної Біржі "УРТБ" від №Б-26/01/23/05 від 26.01.2023 є додатковим документом на підтвердження відповідності ціни, вказаної в інвойсі, ринковій вартості такого товару.
Втім, звіт про оцінку майна (висновок) не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, оскільки не є обов 'язковим документом в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53), який підтверджує митну вартість товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер, а тому наявність у звіті недоліків чи не повної інформації не є свідченням про недостовірність вартості об'єкта оцінювання.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 15 травня 2019 року по справі №825/1093/16.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості в цій частині.
Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000033 від 31.01.2023 прийнята на підставі рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000/2023/000022/2 від 31.01.2023, яке визнано судом протиправним, то з огляду на висновки суду у даній справі, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправною вказаної картки відмови та наявністю підстав для її скасування.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/11291/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило