04 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/168/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання - Пасічнюк С.В.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації,
представник позивача - Шипенко М.С., адвокат (ордер від 12.02.2024 № 1354731),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод",
представник відповідача - Піщенков К.К., адвокат (ордер від 01.03.2023 № 1268469),
розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
на рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2023 (головуючий суддя Дамідова В.П.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 (головуючий суддя Фоміна В.О., судді: Крестьянінов О.О., Шевель О.В.)
у справі № 905/168/23
за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (далі - Товариство, позивач)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (далі - Завод, відповідач)
про стягнення заборгованості у розмірі 1 482 049,84 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
Товариство звернулось до суду з позовом до Заводу про стягнення 1 148 392,39 грн основного боргу, 200 161,18 грн пені, 19 251,47 грн 3 % річних, 113 704,80 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору розподілу природного газу в частині оплати вартості наданих послуг у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість, на яку були нараховані пеня, 3 % річних, інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.06.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач знаходиться в зоні проведення воєнних дій та позивач обізнаний з фактом невикористання відповідачем природного газу і не споживання його послуг, що виключає підстави для задоволення позову, оскільки задоволення позовних вимог лише на підставі підзаконних норм, які фактично заформалізовані та мають сенс для договірної дисципліни сторін у мирний час, суперечить суті правовідносин сторін.
Судом апеляційної інстанції справа розглядалась неодноразово.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 рішення суду першої інстанції без змін, з тих же підстав, а також зазначено, що:
- відповідач під час розгляду справи підтвердив відсутність постачання йому природного газу;
- відповідно до наявного в матеріалах справи листа Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи" від 23.05.2022 № 7106ВИХ-22-257, станом на 23.05.2022 газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ "Оператор газотранспортної системи" розташованих у Донецькій та Луганській областях неможливе, внаслідок численних пошкоджень магістральних проводів, спричинених військовою агресією рф. Водночас, вказаний лист не містить інформації щодо дати початку неможливості такого газопостачання з вказаних підстав, що ставить під сумнів можливість забезпечення позивачем цілодобового доступу до газорозподільної системи за період березень-травень 2022 року та, як наслідок, правомірність нарахування послуги розподілу відповідачу за вказаний період.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судами при ухваленні оскаржуваних рішень не враховано висновки, викладені у постановах; Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21, від 15.11.2023 у справі № 918/756/22, від 17.01.2024 у справі № 911/1528/22 щодо застосування частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" у взаємозв'язку з нормами Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГТС), а саме абзаців чотирнадцятого та п'ятнадцятого пункту 4 глави 1 розділу І, абзацу першого пункту 3 глави 3 розділу І, абзацу першого пункту 9 глави 6 розділу VI, абзаців першого та другого пункту 4 глави 7 розділу VI, абзацу першого пункту 5 глави 7 розділу VI, абзацу другого пункту 5 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) у подібних правовідносинах; від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, від 01.11.2023 у справі № 905/493/22, від 12.12.2013 у справі № 912/209/21(912/1417/22) та Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо застосуванням статей 79, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Завод подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.04.2024 № 32.2-01/541 у зв'язку з відпусткою судді Колос І.Б. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 905/168/23, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Жайворонок Т.Є., Ємець А.А.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження з огляду на таке.
За приписами пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Товариство у касаційній скарзі посилається на те, що судами при ухваленні оскаржуваних рішень не враховано висновки, викладені у постановах; Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21, від 15.11.2023 у справі № 918/756/22, від 17.01.2024 у справі № 911/1528/22 щодо застосування частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" у взаємозв'язку з нормами Кодексу ГТС, а саме абзаців чотирнадцятого та п'ятнадцятого пункту 4 глави 1 розділу І, абзацу першого пункту 3 глави 3 розділу І, абзацу першого пункту 9 глави 6 розділу VI, абзаців першого та другого пункту 4 глави 7 розділу VI, абзацу першого пункту 5 глави 7 розділу VI, абзацу другого пункту 5 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ у подібних правовідносинах; від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, від 01.11.2023 у справі № 905/493/22, від 12.12.2013 у справі № 912/209/21(912/1417/22) та Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо застосуванням статей 79, 86, 238 ГПК України у подібних правовідносинах.
Так, у справах:
- № 914/3254/21 Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5 574,60 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн та в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу, виходив з того, що на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди, розглядаючи вимоги первісного позову, достовірно не встановили об'єкти відповідача, які в спірний період були фактично підключені (приєднані) до газорозподільної системи, а також беззаперечно приймаючи доводи відповідача про безпідставне припинення газопостачання на його об'єкти з 04.09.2020, тобто з дати опломбування об'єктів Товариства згідно з актом контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020, суди не з'ясували щодо яких саме об'єктів відповідача, підключених до газорозподільної системи, було припинено газопостачання в спірний період, коли відбулося і чи відбулося механічне від?єднання об'єктів відповідача від мереж і яких саме, а також чи подавалася Споживачем заява про остаточне припинення користування природним газом та розірвання договору (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 924/1099/20);
- № 918/756/22 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновком про те, що обставина демонтажу приладів обліку, а саме лічильника газу та коректора газу шляхом пломбування газоспоживаючого обладнання, жодним чином не впливають на наявність у об'єктів відповідача цілодобового доступу до ГРС, оскільки дані об'єкти зберегли фізичне з'єднання з газорозподільною системою. Право на користування потужністю об'єкта газової інфраструктури, в обсязі та на умовах встановлених в договорі розподілу природного газу, наявна у відповідача, оскільки його об'єкти забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільчої системи та відповідно можливістю для подальшого споживання природного газу, що підтверджується наявним фізичним з'єднанням цих об'єктів з газорозподільною системою та діючими між сторонами умовами укладеного договору розподілу природного газу; ураховуючи наявність між позивачем та відповідачем договору розподілу природного газу, відсутність заяв відповідача на остаточне припинення користування природним газом, первісний позов є обґрунтованим. АТ "Рівнегаз" направлялись ТОВ "Поліська енергосервісна компанія" звіти за спожитий природний газ за спірні місяці, однак будь-яких зауважень чи заперечень в частині визначення об'єму чи обсягу природного газу зі сторони споживача не надходило. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах ІХ-Х цього Кодексу. При порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цим розділом, не застосовується. Відтак, за наявності, в коректорі об'єму газу, достатніх даних для визначення об'єму газу по об'єкту споживача, процедура перерахунку об'ємів до споживача не застосовувалась. Припинення газопостачання відбулось відповідно до вимог положень Кодексу ГРМ за згодою споживача та не з вини Оператора ГРМ, а тому відсутні підстави для стягнення з АТ "Рівнегаз" вартості недоотриманого природного газу;
- № 911/1528/22 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновком про те, що матеріали справи не містять доказів розірвання договірних відносин між АТ "Київоблгаз" та ТОВ "Камелія-PR", з огляду на що спірний договір розподілу природного газу був чинний. Враховуючи, що у справі встановлено наявність у ТОВ "Камелія-PR" обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також, враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, отже, у споживача існує обов'язок оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ. Використання листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання через військову агресію російської федерації проти України має супроводжуватися іншими доказами на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов'язання в строк та належним чином. Крім того, вказаний лист не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Споживачем не дотримано строки та форма звернення із заявкою на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності на 2022 рік, відтак оператором ГРМ був здійснений розрахунок величини річної замовленої потужності ТОВ "Камелія-PR" на 2022 рік у відповідності до вимог абзацу 9 пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС. Споживача було повідомлено про величину річної замовленої потужності на 2022 рік та про величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати у 2022 році;
№ 910/18036/17 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити з під арешту та закрити рахунки; визнання договору № zф1i8c від 05.06.2008 припиненим, погодився з їх висновком про те, що договір № zф1i8c банківського рахунку від 05.06.2008 укладений між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Газ інвест" є припиненим;
- № 917/1307/18 предметом позовних вимог було зобов'язання відповідача здійснити поставку 100 тон сої на суму 1 310 000, 40 грн та стягнення з відповідача на користь позивача 1000 000,00 грн неустойки;
- № 902/761/18 предметом позовних вимог було стягнення 614 833,73 грн збитків, з яких 589 210,33 грн упущеної вигоди, 20 755,09 грн орендної плати за землю, 4 865,31 грн зобов'язання зі сплати земельного податку;
- № 917/2101/17 предметом позовних вимог було скасування рішення про державну реєстрацію права власності ПАТ "Кристалбанк" від 17.02.2017 № 33914068, вчинене приватним нотаріусом Дробітько Вікторією на підставі іпотечного договору, яким здійснено реєстрацію права власності за ПАТ "Кристалбанк" на спірне нерухоме майно та витребування нерухомого майна з володіння ПП "Ліро" на підставі статті 388 Цивільного кодексу України;
- № 908/1879/17 предметом позовних вимог було зобов'язання виконати умови договору від 06.12.2012 №41 "Про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти" (далі - договір); витребувати у відповідача: технічну документацію щодо виготовленої науково-технічної продукції за договором; акти здачі-приймання ДКР з визначеним розділом прав на об'єкт інтелектуальної власності, що створені та використані в НТП; документи, що підтверджують реєстрацію ДКР в Державному підприємстві "Український інститут інтелектуальної власності" на об'єкт інтелектуальної власності за договором, а саме, турбореактивний двоконтурний двигун для перспективних модифікацій літаків у класі 6500…9000кгс; документи щодо впровадження дослідно-конструкторських робіт у серійне виробництво, звіти та акти про обсяги та ефективність впровадження результатів роботи; комплекти наукової, технічної та іншої документації, передбаченої технічним завданням та календарним планом; акти приймання ДКР комісією в цілому; копії протоколів (витягів з протоколів) Науково-технічної ради Виконавця з висновком про відповідність результатів виконаної ДКР вимогам технічного завдання та її проведення;
- № 905/493/22 предметом позовних вимог було стягнення попередньої оплати у розмірі 300 000,00 євро, які, у свою чергу, були обґрунтовані неналежним виконанням компанією умов контракту в частині своєчасного виготовлення та передання технічної документації, у зв'язку з чим ТОВ "Краматорський МПЗ" просило стягнути сплачену ним попередню оплату (аванс) в розмірі 300 000,00 євро;
- № 912/209/21(912/1417/22) у межах справи про банкрутство розглядались вимоги про изнання недійсним пункту 14.1.2 договору фінансового лізингу № 027-ФЛ/208 від 05.09.2018 та стягнення 56 029,67 євро, що еквівалентно 2 051 823,32 грн;
- № 129/1033/13-ц предметом позовних вимог було визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників підприємства: від 05.06.2012, згідно з яким позивача звільнили з посади директора й обрали виконавчий комітет; від 24.07.2012, яким залишене в силі рішення від 05.06.2012, позивач повторно звільнений з посади директора підприємства, на цю посаду обрано іншу особу , а позивач позбавлений права оренди приміщень, які він орендував у підприємства; від 05.03.2013 про затвердження списку співвласників, які мають майнові сертифікати, про зміну юридичної адреси підприємства, про затвердження змін до його Статуту, відсторонення позивача від виконання обов'язків директора підприємства, обрання директором іншої особи, обрання представника для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надання повноважень новому директору на підписання Статуту в новій редакції. Зобов'язання Гайсинське РУЮ внести до державного реєстру зміни про керівника підприємства шляхом виключення відомостей про нового директора підприємства та включення відомостей про позивача як директора. Зобов'язання Тростянецьке МУЮ скасувати: запис про зміну керівника юридичної особи та зміну складу підписантів від 21.01.2013 № 11771070013000417; запис про зміну керівника юридичної особи та зміну складу підписантів від 14.02.2013 № 11771070014000417; запис про зміну керівника юридичної особи та зміну складу підписантів від 14.03.2013 № 11771070015000417; запис про зміну місцезнаходження, зміну складу та інформації про засновників від 29.03.2013 № 11771050016000417.
При цьому у даній справі № 905/168/23 суд апеляційної інстанції на виконання вимог постанови Верховного Суду від 15.11.2023 встановив, що заперечуючи проти позовних вимог відповідач у даному випадку стверджував про наявність обставин, які свідчать про неможливість з 25.02.2022 Завод проводити виробничу діяльність, а також споживати природний газ, як і будь-які інші енергоносії чи комунальні послуги, що поставляються відповідними постачальниками.
Так, відповідно до наказу від 25.02.2022 № 2502/22к "Про призупинення виробничого процесу" призупинено виробничий процес підприємства на період воєнного стану до його припинення/закінчення, оскільки підприємство знаходиться в м. Краматорську Донецької області, бойові дії можуть спричинити пошкодження території заводу та цілісного майнового комплексу, створити небезпеку для життя працівників заводу.
Згідно з наказом від 16.04.2022 № 1604/22/12к "Про призупинення дії трудових договорів" вирішено призупинити з 16.04.2022 дію трудових договорів з працівниками Заводу за переліком згідно з додатком у зв'язку з воєнним станом в цілях виключення ризику здоров'ю та життю працівників заводу від активних бойових дій (призупинено дію трудових договорів з 277 працівниками).
Крім того, на підтвердження відсутності можливості споживати природний газ відповідач посилається на розміщення з 01.03.2022 на території Заводу іншої особи, що підтверджується листом Заводу до ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" від 29.08.2022, а також копією договору від 26.12.2022 № 212/2022 стосовно надання іншій стороні можливості користування нерухомим майном для відповідних потреб держави.
На підтвердження доводів стосовного відсутності газопостачання (нульового споживання природного газу) відповідачем долучено до матеріалів справи фото лічильників, звітів Краматорського управління по газопостачанню та газифікації за контрактний місяць (лютий 2022 року) та акту приймання передачі послуги розподілу природного газу від 01.03.2022. У зазначених звітах вбачається, що станом на 01.03.2022 показники лічильників газу складають 2 353 642,9м.куб на лічильнику № 3401073828 та 180 648,4м.куб на лічильнику № 3401285396, які співпадають з показами зробленими на фото, що свідчить про відсутність газопостачання за спірний період.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач під час розгляду справи підтвердив відсутність постачання йому природного газу. Вказані обставини також не спростовані позивачем під час апеляційного перегляду даної справи.
Водночас, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до наявного в матеріалах справи листа Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи" від 23.05.2022 №7106ВИХ-22-257, станом на 23.05.2022 газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ "Оператор газотранспортної системи" розташованих у Донецькій та Луганській областях неможливе, внаслідок численних пошкоджень магістральних проводів, спричинених військовою агресією рф.
Вказаний лист не містить інформації щодо дати початку неможливості такого газопостачання з вказаних підстав, що ставить під сумнів можливість забезпечення позивачем цілодобового доступу до газорозподільної системи за період березень-травень 2022 року та, як наслідок, правомірність нарахування послуги розподілу відповідачу за вказаний період.
Завод листом від 01.07.2022 № 0107/22, в якому він посилаючись на обставини щодо введення воєнного стану, знаходження підприємства у м. Краматорську Донецької області, призупинення господарської діяльності ТОВ "КМПЗ" з 25.02.2022 на строк до закінчення воєнного стану задля забезпечення життя працівників заводу, ймовірного пошкодження території заводу та цілісного майнового комплексу, неможливість виконання зобов'язань у строки, передбачені договором, засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а також підтвердження того, що такі обставини діють з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення і того, що такі обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності, повідомив Товариство про те, що з 25.02.2022 Завод не має змоги нести договірні зобов'язання, в тому числі за послуги розподілу та транспортування газу на період воєнного положення до його закінчення.
У цьому листі відповідач зазначив про те, що вказані факти свідчать про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а тому керуючись статтею 652 ЦК України, глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, повідомив позивача про розірвання договору постачання природного газу від 01.01.2016 № 06-35 П та вимагав припинити газопостачання на Завод відповідно до вимог діючого законодавства України.
Таким чином, проаналізувавши зміст наведених скаржником постанов, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у вказаних скаржником справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, тобто, дійшли певних конкретних висновків з урахуванням наданих сторонами усіх доказів, що виключає подібність правовідносин у вказаних справах за змістовним критерієм. При цьому, з'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Що ж до визначення подібності правовідносин у справах, то Верховний Суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальній частині постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено), покладається на скаржника.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Керуючись статтею 234 та пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, Верховний Суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на рішенням Господарського суду Донецької області від 15.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 905/168/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суддя А. Ємець