Провадження № 11-сс/803/659/24 Справа № 202/16971/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12023040000000 від 19.01.2023 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255 частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_8
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2024 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 16 квітня 2024 року включно.
Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих особливо тяжкого злочинів, санкція яких передбачає довготривале позбавлення волі, що може спонукати останнього до здійснення спроб переховування. Також судом враховано, що ОСОБА_7 вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб, у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що свідчить про те, що підозрюваний перебуваючи на свободі може продовжити злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею враховано також дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, утримує неповнолітню дитину, однак вказані обставини не визнані такими, що нівелюють встановлені ризики та слугують стримуючим фактором для підозрюваного. Враховуючи, що підозрюваним вчинено особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, слідчий суддя відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК вважав за необхідне не визначати заставу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обгрунтування апеляційних вимог захисник зазначає про недоведеність заявлених ризиків.
Зазначає, що органом досудового розслідування не надано належних доказів заявлених ризиків, а саме незаконного впливу на свідків та здійснення спроб переховування, оскільки підозрюваний будь-яких спроб переховування не здійснював, дотримувався належної процесуальної поведінки. Зауважує, що ризик впливу на свідків є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні справжні персональні відомості про осіб свідків.
Вважає, що слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, утримує неповнолітню дитину, та матір похилого віку, яка потребує стороннього догляду. Крім того в 2014 році ОСОБА_7 Проходив службу в рядах Збройних Сил України та приймав активну участь в АТО.
Зазначає, що слідчим суддею не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи належних доказів причетності підозрюваного до вчинення інкримінованих злочинів та участі останнього у злочинній організації. Сторона захисту звертає увагу, що ОСОБА_7 . Під час проведення слідчих дій надав пояснення, що дійсно купував у інших учасників кримінального провадження заборонені речовини для особистого вжитку оскільки був наркозалежною особою з 2014 року, а залишки реалізовував знайомим. Крім того, підозрюваний повідомив про порядок та процедуру придбання заборонених речовин.
Враховуючи встановлені фактичні обставини, дані про особу підозрюваного, вважає, що застосування виняткового запобіжного заходу є занадто обтяжливим, а рішення суду в частині незастосування альтернативного запобіжного заходу невмотивованим.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний кожен окремо підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255 частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що підтверджується: протоколами допитів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які зазначили, що протягом тривалого часу підтримують приятельські відносини з ОСОБА_7 та знають і особисто бачили, як він продає наркотичні засоби “маріхуану” та психотропну речовину “метамфетамін”, оскільки неодноразово в останнього придбали наркотичні засоби; матеріалами проведеного комплексу негласних слідчих дій, а саме 12 оперативними закупками, зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, під час яких встановлено безпосередню причетність ОСОБА_7 до вчинення особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; судовими експертизами, згідно яких придбані речовини під час проведення оперативної закупки у ОСОБА_7 відносяться до психотропної речовини “метамфетамін” та особливо небезпечного засобу “канабіс”; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 . В ході якого виявлено та вилучено електронні ваги, порожні сліп пакети, які у своїй сукупності вказують на вірогідну причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих злочинів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність до інкримінованих йому злочинів.
Апеляційні доводи захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів та версія про придбання наркотичних речовин для особистого вжитку є передчасними на даній стадії розгляду, оскільки правова оцінка фактичним обставинам справи та наявності чи відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення буде надана судом під час розгляду справи по суті.
В даному випадку, на думку колегії суддів вважає, що пред'явлена підозра не є вочевидь безпідставною, а причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому злочинів є достатньо вірогідною для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК.
Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді щодо наявності відносно ОСОБА_7 ризику з числа передбачених ст. 177 КПК у виді переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінальних правопорушень, які за правилами ст. 12 КК є особливо тяжкими злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів бере до уваги, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків та експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та інших співучасників злочину у даному провадженні, оскільки останньому відомі їх анкетні дані та місця проживання, крім того підозрюваний особисто знайомий з іншими підозрюваними по справі. Враховуючи, що дані свідків хоча і змінені, однак останні надають викривальні показання стосовно ОСОБА_7 та вказують, що підтримували з ним приятельські відносини та купували в нього наркотичні засоби, тому враховуючи, що вказані особи судом не допитані, ризик незаконного впливу на останніх з метою примушування до надання тих чи інших показань існує і є вагомим.З огляду на те, що стороною обвинувачення на даний час отримано не усі висновки експертів, ризик незаконного впливу на останніх, у разі перебування підозрюваного на свободі існує.
Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та органу слідства необхідно провести ряд слідчих розшукових дій, отримати висновки експертиз, виконати вимоги ст. 290 КПК, у зв'язку з чим забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та його участь у процесуальних діях можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, про вагомість заявлених ризиків свідчить тяжкість та характер скоєних злочинів, які вчинено за попередньою змовою групої осіб, на протязі тривалого часу систематичним збутом наркотичних речовин, враховуючи, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має, ризик продовження злочинної діяльності та вчинення іншого кримінального правопорушення з метою отримання прибутку є доведеним.
Твердження захисника щодо відсутності судимості у підозрюваного та наявності місця проживання, та утриманців, та участь в АТО, суд апеляційної інстанції бере до уваги, однак вказані обставини не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді і відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки жодним чином не спростовують встановлених ризиків, так як не слугували стримуючим фактором для ОСОБА_7 під час вчинення злочинів.
На думку колегії суддів, враховуючи наведені обставини, а також тяжкість та характер скоєних злочинів, застосування альтернативного запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії розгляду, а наведені позитивні характеристики заслуговують на увагу, однак не слугують достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.
Доводи захисника не містять нових відомостей, що мають істотне значення для прийнятого рішення, та полягають у переоцінці тих обставин, що були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання та дістали належну оцінку.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 цього Кодексу, слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, слідчий суддя не визначаючи заставу діяв відповідно до зазначених вимог закону, через що апеляційні доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з огляду на тяжкість та характер скоєних злочинів не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього на даній стадії розгляду, оскільки саме за місцем проживання у підозрюваного ОСОБА_7 в ході обшуку було виявлено та вилучено, знаряддя вчинення злочинів, а саме електронні ваги, пусті сліп пакети та інше, тому враховуючи, що ОСОБА_7 легального джерела доходу не має, існує висока ймовірність у продовженні злочинної діяльності та налагодженню подальшої комунікації зі збуту наркотичних речовин.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_7 під вартою, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді та вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього підозрюваного під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, є достатньо обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12023040000000 від 19.01.2023 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255 частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4