Справа № 638/11660/23
Провадження № 2/638/1617/24
Іменем України
23 лютого 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Смирнова В.А.
за участі секретаря судового засідання - Каркан А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» через свого представника, ОСОБА_2 , звернулося до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Представник позивача АТ «Райффайзен Банк» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19 червня 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов?язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (надалі «Позивач», «Банк», Кредитор») та ОСОБА_1 (надалі «Відповідач», «Боржник», «Позичальник») було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування N? 014/0480/82/0146678, згідно умов якого Банк зобов?язався надати Позичальнику кредит в розмірі 111 123, 46 гривень. зі строком на 72 місяці, а Позичальник, у свою чергу, зобов?язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у фіксованій процентній ставці у розмірі - 38, 3 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов?язання в порядку та строки, визначені Договором (копія Заяви-Договору про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» додається).
У п. 6.4. ст. 6 кредитного договору позичальник підтвердив, що перед укладенням Договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування в АТ «Райффайзен Банк» та орієнтовну загальну вартість Кредиту (відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою Правління НБУ №49 від 08 червня 2017 р., що підтверджується ознайомленням Позичальника з паспортом споживчого кредиту та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації. Надана Позичальнику інформація є повною, необхідною доступною, достовірною та своєчасною.
Перед укладенням та підписанням Кредитного договору, Позичальник звернувся до Банку із Заявою-анкетою на отримання кредиту, де зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту - національна валюта України, суму, бажаний строк кредитування та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту.
Надання кредитних коштів проводилось, згідно вимог п. 1.3 Кредитного договору, у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника.
Оскільки банківські виписки є належними та допустимими доказами у справ щодо підтвердження видачі кредитних коштів, Позивачем додано до позовної заяви виписку по рахунку щодо надання кредитних коштів Відповідачу.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, включаючи день надання Кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод фак/факт).
Згідно п. 3.2. Договору, Позичальник зобов?язався здійснювати погашення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену п. 1.1.4 цього Договору. Якщо дата сплати, зазначена в п. 1.1.4. Договору, не є Банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті, визначеній п.п. 1.1.4. п. 1.1. Договору.
Крім того, згідно ст. 2.1. Договору проценти за користування Кредитом сплачується Позичальником Кредитору у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховуються, виходячи з Процентної ставки, передбаченої п. п. 1.1.8. п. 1.1: Договору. Проценти, нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, включаючи день надання Кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяця та році (метод факт/факт). Проценти підлягають сплаті Позичальником у складі ануїтетних платежів в порядку, визначеному ст. 3 Договору.
У зв?язку із несплатою Відповідачем у процесі кредитування відсотків такі рострочені відсотки шляхом реструктуризації заборгованості були капіталізовані до суми кредиту. Таке збільшення суми кредиту не супроводжувалося видачою кредитних коштів (позичальнику (відображено у Розрахунку заборгованості у рядках «Реструктуризація» та Капіталізація» починаючі з 27.02.2022 року). Зазначена реструктуризація проведена дистанційно без підписання паперових угод, без звернення до відділення банку, через офіційний сайт Позивача, направлена на зменшення фінансового навантаження на відповідача шляхом обміну СМС повідомленнями із Відповідачем відповідно до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль»
Отже, з укладенням Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування та додаткових угод до нього у Позичальника виник обов'язок повернути Банку кредит та відсотки за Договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого Кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
Проте, всупереч вимогам Кредитного Договору Відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов?язання, а саме: не здійснює щомісячно ануїтетними платежами погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, у зв?язку з чим станом на 05.06.2023 року заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за Кредитним договором становить 115 375, 15 гривень.
Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 526-530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Як визначено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
В даному випадку відповідач, ОСОБА_1 , уклав кредитний договір з АТ «Райффайзен Банк» в письмовій формі, однак не виконав умови кредитного договору, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, а також не надав відзиву на позов з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження, відтак, суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 115375 грн. 15 коп.
Окрім того, у зв'язку із задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0480/82/0146678 від 19 червня 2018 року в розмірі 115375 (сто п'ятнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 15 коп. станом на 05 червня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ЄДРПОУ: 14305909, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.А. Смирнов