Справа № 344/2835/24
Провадження № 2/344/1673/24
04 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 29.07.2020 року між сторонами зареєстровано шлюб. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачем зазначається, що спільне життя у сторін не склалося, протилежність їхніх поглядів, унеможливлює знаходження якогось компромісного рішення при вирішенні будь-яких проблем та питань у їхньому сумісному житті, відсутність взаємності щодо зацікавленості у спільному майбутньому призвели до втрати, з її боку, почуття любові. Сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не має, подальше сумісне проживання є неможливим та суперечить її інтересам. На даний час спорів про дитину (місце проживання, аліменти тощо) та майна немає. Враховуючи наведене просить суд про розірвання шлюбу з відповідачем, малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір"ю.
Позивач подала заяву в якій просить про розгляд справи у її відсутності, та просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Положеннями ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 29.07.2020 року сторони зареєстрували шлюб 29.07.2020 року в Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис № 1111.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, Серії НОМЕР_2 від 15.06.2022 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, можливість покладення судом в рішенні обов'язку збереження сім'ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення, суперечило б інтересам іншого із подружжя, та призвело б до порушення одного із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин, зокрема принципу вільної згоди та добровільності їх існування.
Судом встановлено, що сторони припинили взаємовідносини як подружжя.
Сторони не змогли зберегти родину, а тому суд вважає встановленим, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та постановляє рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з вимогами ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що малолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю.
Дані обставини сторонами не оспорюються та доказуванню не підлягають.
За приписами ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.07.2020 року в Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис № 1111 - розірвати.
Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживанні з матір'ю ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_1 на дошлюбне " ОСОБА_1 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3
Суддя О.А. Татарінова