Єдиний унікальний номер справи 183/1940/24
Провадження № 2/183/1955/24
про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення суми недоотриманої пенсії, яка належала померлій, в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Заботіна В. В. та підсистему «Електронний суд» звернулася до суду із позовом, який передано судді 04 березня 2024 року, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, у якому просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , але не була одержана ним за життя, у розмірі 701 132,09 грн. згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом НСА №054094, зареєстрованого в реєстрі за №633, від 20.11.2023, а також стягнути судові витрати. Одночасно з цим, просила відстрочити сплату судового збору за подання до суду позовної заяви до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області до ухвалення рішення суду.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2024 року становить 3028 грн.
Отже, при поданні позову позивач повинен був сплатити судовий збір, з урахуванням ціни позову, у розмірі 7011,32 грн.
Одночасно з позовною заявою, позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивач посилався на вимоги п. 3 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та зазначив, що він протягом тривалого часу проживав на окупованій території України, з березня 2017 року пенсійні чи інші соціальні виплати не отримував, також був позбавлений можливості отримати кошти за померлого чоловіка, тому для дотримання права на доступ до правосуддя, просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. На підтвердження майнового стану позивачем подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків форми F 1419103 від 28 лютого 2024 року, відповідно до яких у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2023 року інформація про доходи відсутня. Також подано довідку про доходи № 1879 0083 0158 5818, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, з якої убачається, що сума пенсії за період з 01.01.2017 по 31.01.2024 складає 4220,40 грн., остання виплата була у березні 2017 року.
Ознайомившись із клопотанням позивача, суддя приходить до висновку, що у його задоволенні належить відмовити, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вказаних норм законодавства, убачається, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Між тим, за повідомленою ОСОБА_1 інформацією вона протягом останніх 7 років не має жодного доходу, що в цілому унеможливлює життєдіяльність людини протягом такого тривалого часу. Також позивачем не надано відомостей про намагання позивача отримати хоча б мінімальний офіційний дохід протягом вказаного часу, тому ураховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" для відстрочення позивачеві сплату судового збору, суд приходить до висновку про відмову позивачеві у задоволенні його клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивача і надання йому строку для усунення зазначених недоліків - сім днів з дня отримання копії даної ухвали, - шляхом сплати судового збору, з урахуванням ціни позову, у розмірі 7011,32 грн. з поданням доказів про його сплату.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити у семиденний строк з моменту отримання копії ухвали зазначені недоліки заяви - шляхом сплати судового збору, з урахуванням ціни позову, у розмірі 7011,32 грн. з поданням доказів про його сплату.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії, в іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 07 березня 2024 року.
Суддя Г.Є. Майна